Закон і Бізнес


Жіночі примхи

ВРП покарала суддю, яка розглядала нові справи, а старі лежали роками


№33-34 (1487-1488) 15.08—24.08.2020
Аліна ПРИШЛЮК
2959

Усім щось подобається робити, а дечого не хочеться. Служителька Феміди старалася взятися за неприємне завдання, планувала, сподівалася, що зможе опанувати себе, але не змогла.


Поважні причини

Два роки тому до Вищої ради правосуддя надійшла скарга адвоката на Ірину Пархоменко із Шахтарського міськрайонного суду Донецької області. Він стверджував, що жінка, здійснюючи правосуддя в Нововодолазькому районному суді Харківської області, до якого була відряджена, розглядала справи, не дотримуючись вимог процесуального закону. Наслідки такого проступку, на думку захисника, нездоланні — питання у вказаний термін не вирішено, а довіру до суду знищено.

І.Пархоменко дала пояснення. Її версія подій полягала в тому, що адвокат сам любить відкладати слухання на потім. В одну з призначених дат воно не відбулося, бо ВРП розглядала питання про продовження її відрядження. В іншому випадку про перенесення розгляду клопотав адвокат відповідача. Наступного разу жінка займалася розглядом кримінальних справ, ще раз — вивчала клопотання того самого адвоката, який на неї поскаржився.

Дисциплінарна палата відкрила проти служительки Феміди провадження та з’ясувала, що всі 10 справ надійшли до суду ще у 2016 році. Утім, ніхто їх розглядати не поспішав — ні тодішні судді, ні І.Пархоменко, яка отримала їх у спадок від попередників, ступивши на поріг установи вперше у 2018-му. За рік роботи вона призначала засідання у справах у середньому з інтервалами близько місяця, щонайменше 9 разів у кожній. Винятком була тільки одна справа, в якій призначено 4 засідання. Але жодне з них так і не відбулося.

Більшість причин неквапливості — зайнятість судді, решта — задоволення клопотань учасників процесу про відкладення розгляду або ж відрядження судді. ДП побачила, що стосовно кожного засідання, яке не відбулось, є аргументоване пояснення.

Більшість із зазначених справ, по суті, жінка так і не розглянула протягом двох 6-місячних строків здійснення правосуддя. Винятком були провадження, в яких позивачі відмовилися від вимог. У такому випадку справи просто закривалися. 

Кілька справ не було вчасно розглянуто, оскільки учасників ніхто не повідомив про засідання. Доказів надсилання повісток у матеріалах нема. Цей факт І.Пархоменко пояснила тим, що отримала в той час до провадження 300 справ і не мала снаги та часу простежити за надсиланням кожної повістки.

Попри аргументовані пояснення, робота судді здалася ДП недостатньо сумлінною. На думку членів ВРП, законниця могла розібратись із залишками за 2 останні місяці перебування на посаді, адже перед закінченням строку відрядження нових справ їй не розподіляли. Проте людина не знайшла в собі сил, щоб закінчити розпочате.

Перебірливість у справах

Хоча суддя послалася на виклик до ВРП як причину відкладення одного із засідань, що не відбулося, до Ради вона так і не прибула. Водночас у довідці, наданій судом, відсутні відомості про видання наказу, яким жінку відряджали до Києва.

ДП проаналізувала інші обґрунтовані випадки засідань, які не відбулись, і з’ясувала, що І.Пархоменко не вперше не проводила слухань без підстав для цього. У багатьох випадках просто віддавала перевагу іншим справам, більшість з яких надійшли пізніше, у тому числі напередодні або в день, на який заплановано засідання у справах з участю адвоката-скаржника. Хоча ті питання не потребували невідкладного розгляду.

Посилання на відсутність сторін процесу дисциплінарний орган також уважає не надто переконливим. Адже не раз І.Пархоменко розглядала клопотання й без них.

ДП дійшла висновку, що служителька Феміди до роботи ставиться не надто сумлінно, перебирає справами, одні розглядає оперативно, хоча від неї цього не просять, а до інших душа не лежить. Наприклад, замість того, щоб розглянути провадження, призначені на один із днів, вона присвятила робочий час закриттю справ за адміністративними протоколами через відсутність у діях осіб події та складу правопорушення.

Палата настільки ретельно проаналізувала роботу судді, що навіть вивчила написаний нею вирок. Так, суддя перебувала 5 днів у нарадчій кімнаті, а в результаті мотивувальна частина складалася лише з двох абзаців. Обвинувачений та інші учасники процесу не оспорювали фактичних обставин справи — крадіжки металевих труб і балонів.

Суддя сформулювала обвинувачення, зазначила місце, час, спосіб учинення кримінального правопорушення, статті та їх частини закону про кримінальну відповідальність, обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання. Проте вирішила зекономити на мотивації.

Один з абзаців стосується даних, які характеризують особу обвинуваченого, а другий зводиться до мотивів призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням. Також одне речення присвячено стягненню з обвинуваченого судових витрат на залучення експерта.

На думку ДП, 5 діб для такого вироку — забагато. Тим більше що саме на цей час припали вкотре призначені законницею засідання, які вчергове не відбулись.

За таку примхливість І.Пархоменко оголосили догану.