Наглядове бачення
Як пройде конкурс на заміщення посади директора КЦ БПД, і чим адвокатів не влаштовує проект Мін’юсту
Систему безоплатної правової допомоги продовжують удосконалювати. І чим далі, тим більше адвокати, які знають її зсередини, знаходять недоліків. Кому й на що можна розраховувати — поки невідомо, бо й для самих захисників новий законопроект щодо БПД — чорний ящик.
Змінити не можна прийняти
Відбулося засідання наглядової ради Координаційного центру з надання правової допомоги на чолі з новообраним головою ради Вадимом Красником. Найбільш вагомим питанням зустрічі стало обговорення проекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення доступу до безоплатної правової допомоги та підвищення якості її надання». До засідання наглядової ради долучилися також представники Міністерства юстиції, які брали безпосередню участь у розробленні законодавчої ініціативи.
Виконувач обов’язків директора КЦ БПД Олександр Баранов відзначив, що ключова мета проекту полягає в тому, аби привести закон про БПД у відповідність до Конституції.
В основу змін також покладена пропозиція щодо впровадження механізму оцінювання якості надання безоплатної вторинної правової допомоги з використанням інструменту рецензування peer review. Під час обговорення адвокати визнали допустимим цей механізм для аналізу та узагальнення оцінки якості практики адвокатів БПД, що має підвищити якість послуг.
Член наглядової ради Оксана Каденко, однак, зауважила, що не бачить причин саме для таких змін. Вона звернула увагу на відсутність моделі кінцевих результатів у межах запропонованого проекту. Крім того, незрозумілим, на думку члена наглядової ради, залишається й те, яким чином (а це прямо передбачено в проекті), буде досліджуватись адвокатське досьє?
Найголовніше — яке саме досьє: поточне чи минуле? Якщо поточне, то це суперечить здоровому глузду. Та й з якою метою ці досьє планують аналізувати? Для чого робити такий моніторинг?
Співавтори проекту посилаються на звіт Ради Європи, відповідно до якого аналіз адвокатських досьє є вимогою для реформування системи БПД. Однак О.Каденко наголосила, що в проекті відсутні будь-які фінансові розрахунки, а отже, незрозуміло, яким чином нововведення можуть вплинути на бюджет.
Проте, попри критику та просто низку питань щодо проекту, його автори зазначають, що довго думати над його редакцією не доведеться. Адже восени він має потрапити до профільного комітету та бути розглянутим депутатами.
Під час засідання прийняли рішення про створення невеликої робочої групи, яка в короткі строки викладе постатейний аналіз документа й намагатиметься разом із представниками Мін’юсту вдосконалити його основні положення.
«Ох, не однаково мені»
У планах реформування ще й додавання нових суб’єктів, що мають право на БПД, а саме — дітей та недієздатних осіб. Пропонується також визначити як суб’єктів для надання БПД осіб, хворих на туберкульоз. Адже наразі надавати їм допомогу навіть у рамках pro bono видається неможливим.
Окремої уваги заслуговує і протидія рейдерству, яке особливо активізувалось із прийняттям закону про ринок земель на фоні того, що часто люди не мають відповідних документів про право власності на ділянку й напевне не можуть знати, де саме вона розташована.
Члени наглядової ради також дійшли згоди в тому, що система БПД в Україні хоч і потребує реформування, однак не повинна бути точною копією однієї з аналогічних правових система за кордоном. Зокрема, якщо говорити про безоплатну правову допомогу в Шотландії чи Англії, то тут система надто деталізована. Це навряд чи можливо реалізувати в українському законодавстві.
Передбачено і створення комісії, яка визначатиме відповідність наданої допомоги встановленим стандартам. Однак учасники засідання розійшлись у думках щодо того, буде та комісія колегіальним органом чи це буде орган із каральною функцією, який зможе давати оцінку адвокатові та застосовувати стосовно нього санкції.
В.Красник у свою чергу запропонував продумати, яким чином можна передбачити, аби у великих містах у регіональних центрів БПД була можливість укладати договори з адвокатськими об’єднаннями. Адже сьогодні, якщо АО підписує договір, то все одно передбачається, який саме адвокат із цього об’єднання надаватиме послуги в рамках БПД. Натомість В.Красник пропонує, аби АО могло підписати договір як юридична особа, без прив’язки до конкретного адвоката, щоб в об’єднанні могли вирішити, хто саме надаватиме юридичні послуги.
Член наглядової ради Андрій Місяць зазначив: «Звичайні адвокати й адвокати, які працюють у системі БПД, — однакові. Різниця лише в тому, що одним платить держава, а іншим — люди». Тому, наголосив А.Місяць, дякі питання варто розглядати з позиції адвоката, не поділяючи захисників на різні табори.
Напрямом удосконалення закону визначили й питання про залучення адвокатів БПД судами на постійній основі. Правники зафіксували понад 20 випадків, коли адвокат системи БПД залучався на постійній основі ухвалою суду, але при цьому учасник справи мав свого захисника. У зв’язку із цим адвокати та члени наглядової ради планують звернутися до Ради суддів, Вищої ради правосуддя та Верховного Суду щодо недопустимості таких ухвал.
Найбільш очікуваним стало питання про обрання директора КЦ БПД, оскільки центр уже тривалий час очолює виконувач обов’язків. Однак у цьому питанні позиції розділилися: більшість пропонувала розпочати конкурс на умовах, запропонованих Мін’юстом, а от Сергій Троценко твердо стояв на тому, що наглядова рада повинна надати кілька власних концепцій, за якими варто було би провести добір.
Зокрема, проблема полягала в тому, який саме принцип буде покладено в основу для відбору кандидатів для участі в конкурсі (їх відповідно до наявної моделі обирає Мін’юст) — компетентнісний чи представницький. Зійшлися на тому, аби рекомендувати міністерству розпочати конкурс на обрання директора координаційного центру. Водночас вирішили опрацювати кілька моделей формування конкурсної комісії та надіслати їх на розгляд до МЮ.
КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»
Вадим КРАСНИК,
голова наглядової ради Координаційного центру безоплатної правової допомоги:
— Це вже третє її засідання. Вони стали для нас регулярними й відбуваються щомісяця. Члени ради активно беруть участь у засіданнях, оскільки в нас амбітні плани. Це, зокрема, планування розвитку системи БПД, удосконалення наявних і створення нових механізмів роботи координаційного центру.
Під час зустрічі членів наглядової ради з фінансовими донорами — представниками міжнародних організацій я озвучив тезу, яка практично є нашим гаслом. Наглядова рада — це майданчик для всіх зацікавлених у розвитку системи БПД, який існує для того, аби створити на ньому банк ідей для автоматизації процесів. Основними завданнями наглядової ради є здійснення нагляду за діяльністю системи надання БПД та сприяння діяльності координаційного центру та його територіальних відділень.