Закон і Бізнес


Латентна ефективність

Непосипана сіллю дорога призвела до судового спору тривалістю 9 років


№32 (1486) 08.08—14.08.2020
Єва ЗОРІНА
3353

Держава намагалася переконати Європейський суд з прав людини, що заявниця не вичерпала всіх національних засобів захисту, перш ніж скаржитись у Страсбург. Утім, ЄСПЛ підійшов більш гнучко до дотримання цієї вимоги.


Травма зі смаком солі

Громадянка Хорватії Мир’яна Марич восени 2007 року потрапила в дорожньо-транспортну пригоду. Причиною прикрого випадку була як ожеледиця, так і необроблена сіллю дорога, яку муніципальні органи не підготували. У місцевому суді потерпіла від ДТП вимагала компенсацій через отримані травми. Доказова база будувалася не тільки на звітах дорожнього експерта та національної метеорологічної служби, а й на показаннях свідків.

У період з 2008 до 2011 року було призначено 8 слухань, з яких тільки одне відбулося, позаяк або суддя хворів, або свідки не могли з’явитися з різних причин. Лише у 2014-му позивачка отримала рішення, яким суд частково задовольнив її вимоги. Проте в компенсованій сумі він не врахував судових витрат і відсотків за прострочення виплат.

Після отримання компенсації за матеріальну та моральну шкоду позивачка розпочала штурм Конституційного суду Хорватії. М.Марич вимагала визнати, що слухання її справи не відбулось упродовж розумного строку. Утім, такі вимоги не були підтримані.

Отож, посилаючись на порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, жінка звернулася до ЄСПЛ.

КС — як остання інстанція

М.Марич стверджувала, що вирішення її спору тривало протягом 9 років, що порушує норми конвенції в частині розумності строків. Затримки в розгляді справи були пов’язані не стільки зі складністю питання, стільки з неефективним слуханням. Місцевому суду довелося двічі виправляти своє рішення. Це призвело до перекидання справи з однієї установи до іншої.

Уже у Страсбурзі уряд аргументував свою позицію таким чином: заявниця не до кінця вичерпала внутрішні засоби правового захисту. Ішлося про запит на захист слухання в розумні часові межі через прискорену процедуру та запит на виплату відповідних компенсацій за тяганину. Натомість жінка подала конституційну скаргу, в якій просила оцінити в абстрактній формі ефективність моделі захисту права на слухання в розумні строки.

При цьому в конституційній скарзі не було сказано, що позивачка використала всі засоби захисту. Уряд же був переконаний: держава забезпечила всі елементи права на ефективний судовий розгляд, тому він не вбачав вини держави. Адже звернення до КС не означає, що були використані всі засоби юридичного захисту.

До 2013 року в Хорватії діяв закон про суд, який також передбачав деякі правові механізми захисту. Оперуючи такими доводами, уряд наполягав на відхиленні скарги як неприйнятної.

Своєю чергою М.Марич відповіла, що передбачені законом засоби захист вона не використовувала, бо вважала їх неефективними.

Довго не означає якісно

Головна вимога справи зводилася до визнання 9-річного строку розгляду спору порушенням ст.6 конвенції. Через тривалий процес стало неможливим здійснити ефективний захист. У рішенні від 30.07.2020 «Mirjana Marić v. Croatia» ЄСПЛ констатував, що уряд не навів жодних аргументів, які б могли виправдати такий довгий строк розгляду. Суд зазначив, що обґрунтованість тривалості слухання повинна оцінюватися з огляду на обставини справи та з посиланням на такі критерії, як її складність, поведінка заявника та відповідних органів. У випадку з М.Марич справа не була надто складною, а отже, могла бути вирішена з дотриманням процесуальних строків.

Що ж стосується ефективності розгляду, то Суд вважає допустимою таку скаргу. З огляду на обставини цієї справи, а саме — 9-річний строк розгляду, ні про яку ефективність ітися не може. Судові органи зобов’язані були зважати на стст.6, 13 конвенції, забезпечити їх дотримання.

М.Марич вимагала стягнути з держави €15 тис. як компенсацію за моральну шкоду, але уряд заперечував проти такої вимоги. Проте без виплат заявниця не залишилася. Страсбурзькі судді зобов’язали Хорватію виплатити їй €1250 за моральну шкоду та €2500 — на покриття судових витрат.