Закон і Бізнес


Імпорт доброчесності

Лобісти «переформатування» судової системи вирішили зайти з іншого боку — фінансового


№31 (1485) 01.08—07.08.2020
Каріна ПЕТРАШ
3577

Вимога оновити склад Вищої ради правосуддя під наглядом міжнародних експертів — тепер уже не просто чиясь забаганка. Це одне із зобов’язань України в рамках підписаної Прем’єром Денисом Шмигалем кредитної угоди з Європейським Союзом на €1,2 млрд.


Проект розбрату

Як повідомляв «ЗіБ», ще на початку літа суддівську спільноту сколихнув проект антикорупційної стратегії на 2020—2024 рр. від Національного агентства з питань запобігання корупції. Головна ідея зводиться до необхідності щось зробити з перевіркою на доброчесність членів Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. А хто краще із цим може впоратися, ніж громадські активісти та міжнародні експерти?!

Наступним дзвіночком у двері храму Феміди став проект «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування» (№3711-1). Пропонувалось, аби конкурс на зайняття посад членів ВККС та ВРП проводила одна й та сама конкурсна комісія. До її складу мали ввійти 3 особи, призначені Радою суддів, та 3 представники від міжнародних донорів, які протягом останніх років надавали Україні міжнародну технічну допомогу у сферах верховенства права й запобігання та протидії корупції.

Відмінність від бачення гаранта (проект №3711) полягає в тому, що в Офісі Президента погодилися на те, аби рішення такої комісії мали силу за умови, якщо їх підтримають два міжнародні експерти, а проект №3711-1 більш категоричний: усі три іноземці повинні підтвердити доброчесність майбутніх членів ВККС і ВРП. Себто фактично і в першому, і в другому варіанті всі питання формування суддівського корпусу та врядування фактично контролюватимуться з-за кордону.

Утім, позиція ОПУ стосовно діяльності ВРП неоднозначна. У проекті №3711 не міститься пропозицій про реформування ще і її складу. Проте це поки що…

Суддівська солідарність

Прикметно, що ініціатива НАЗК об’єднала майже всіх служителів Феміди, які один за одним висловили своє обурення таким відвертим утручанням органу виконавчої влади в діяльність незалежної гілки. Так, в інтерв’ю «ЗіБ» член ВРП Павло Гречківський наголосив, що стратегія це своєрідна страховка. За задумом реальних ініціаторів цієї стратегії — вона покликана стати додатковим інструментом утручання активістів у законодавство про судоустрій у позапарламентський спосіб. Його колеги одноголосно підтримали таку позицію, визнавши проект таким, що порушує норми Конституції.

Майже одночасно негативну оцінку документу дала Рада суддів. А під час засідання РСУ Володимир Кравчук із Касаційного адміністративного суду зауважив: «Якщо ми проти, це не означає, що ми не можемо виступати ініціаторами ідей та кроків для посилення нашої антикорупційної стратегії. Слід звернути увагу на те, що в цій стратегії йдеться тільки про суддів, але ж правосуддя — це ще й адвокати, прокурори. Я вважаю, що нам потрібно вести професійний діалог, а не віддавати стратегію на відкуп особам, які під виглядом антикорупційних заходів хочуть впливати на судову систему».

Своє невдоволення висловили й члени Асоціації суддів господарських судів. Так, голова асоціації Наталія Богацька у своєму профілі у «Фейсбуку» зробила такий допис: «Антикорупційна стратегія щодо судової влади фактично запроваджує конкретні зміни в порядку судоустрою, розподілі повноважень органів суддівського врядування та самоврядування, що є неприпустимим у силу Конституції та створює реальну загрозу незалежності та не відноситься до повноважень НАЗК».

Колег підтримали й судді деяких місцевих судів. Вони вважають, що стратегія НАЗК призведе до дезорганізації роботи органів суддівського врядування. «Це може спровокувати чергову хвилю звільнення суддів, водночас належне кадрове забезпечення судів є однією зі складових незалежності судової влади», — переконані законники.

Чіткої позиції стосовно стратегії, запропонованої НАЗК, не висловили тільки «верховники». Принаймні будь-яких заяв із цього приводу на офіційному сайті ВС не оприлюднено. Що ж до спірних законопроектів, то Голова ВС Валентина Данішевська заявила про підтримку президентського бачення, але з умовою подальшого доопрацювання під час підготовки до другого читання.

Усе має свою ціну

Зіткнувшись із таким опором суддівського корпусу, лобісти змін, імовірно, вирішили зайти з іншого боку — фінансового. Так, недавно була озвучена інформація, що Україна отримає від Європи кредит у розмірі €1,2 млрд. Але, як уже повелося, Києву нові борги дають під нові зобов’язання. Перший транш у розмірі €600 млн Уряд отримає вже найближчим часом, а от другу частину перерахують тільки після того, як Європейська комісія оцінить якість виконання взятих Україною зобов’язань.

Чергова порція допомоги передбачає, що держава забезпечить «доброчесність та ефективність функціонування судової влади». Між рядків це можна прочитати як необхідність оновлення складу ВРП саме за сприяння згаданої комісії з питань доброчесності, до якої входитимуть і міжнародні експерти.

Разом з тим підписана Прем’єром угода створює додатковий тиск на Президента, який буде фактично змушений віддати судову владу на поталу міжнародним експертам. Або, наприклад, виправдати необхідність такого кроку фінансової допомоги, як це вже було з ринком земель та антибанківським законом.

До слова, за участю міжнародних експертів був сформований склад Вищого антикорупційного суду, і нині в Конституційному Суді перебуває подання, в якому доводиться невідповідність утворення нової установи Основному Закону. Ця ситуація перекликається з ідеями щодо реформування ВРП та ВККС. Адже одержання чергового кредиту знову ставиться в залежність від залучення іноземних радників до вирішення справ української судової системи.

Чи зможе суддівська спільнота завадити новим планам? Адже звернутися до КС можна буде тільки після того, як нововведення набудуть чинності. І не виключено, що на той момент судова система залишиться не тільки без ВККС, а й без ВРП.

Оскільки питання доброчесності набуло такого широкого розголосу серед як суддів, так і громадянського суспільства, його планують публічно обговорити в широкому колі правників. Адже, як повідомили в прес-центрі ВРП, до них уже надійшло понад 115 листів з висновками щодо проекту антикорупційної стратегії. Бо в Раді переконані в необхідності почути консолідовану позицію органів та установ системи правосуддя щодо вказаної стратегії.

Про перебіг обгорнення проекту антикорупційної стратегії читайте в наступному числі «ЗіБ».