Закон і Бізнес


Не стій на перехресті!


№30 (1484) 25.07—31.07.2020
3635

Телефонний дзвінок не може вважатися підставою для здійснення водієм «вимушеної зупинки». Такий висновок зробив ВС в постанові №524/10050/16-а, текст якої друкує «Закон і Бізнес».


Верховний Суд

Іменем України

Постанова

4 червня 2020 року                            м.Київ                              №524/10050/16-а

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача — КАЛАШНІКОВОЇ О.В.,
суддів: БІЛАК М.В., ГУБСЬКОЇ О.А.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу за позовом Особи 1 до інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в м.Кременчуці департаменту патрульної поліції НП Галайди Є.І., Департаменту патрульної поліції Національної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, за касаційною скаргою ДПП НП в особі УПП в м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції  на постанову Автозаводського районного суду м.Кременчука від 29.05.2017, на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017,

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

1. У грудні 2016 року Особа 1 звернувся до суду з позовом до інспектора роти №3 батальйону УПП у м.Кременчуці ДПП НП Галайди Є.І., ДПП НП, в якому просив визнати незаконними дії поліцейського та скасувати постанову у справі про адмінправопорушення від 29.11.2016.

1.1 Позивач уважає постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною, оскільки поліцейський неправильно зазначив фабулу порушення та не впевнився в дорожній обстановці, що потягло за собою неправильне застосування норм чинного законодавства. На думку Особи 1, Правила дорожнього руху він не порушував і не створював загрози безпеці руху.

ІІ. Обставини справи

2. Особа 1 29.11.2016, близько 18:50, керуючи транспортним засобом Toyota Land Cruiser, здійснив зупинку в м.Кременчуці на просп. Лесі Українки, унаслідок чого поліцейським складено відносно нього постанову про адмінправопорушення.

3. Згідно з постановою позивач здійснив зупинку ближче 10 м до перехрестя, чим порушив п.15.9 (ґ) Правил дорожнього руху, унаслідок чого його було притягнуто до адмінвідповідальності згідно із ч.1 ст.122 Кодексу про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. на користь держави.

4. Копія постанови була вручена позивачу на місці її складання та ухвалення під розпис. Права та обов’язки відповідачем були роз’яснені.

5. Не погоджуючись із діями поліцейського та постановою, Особа 1 звернувся до суду.

ІІІ. Оцінка судів першої та апеляційної інстанцій

6. Постановою Автозаводського райсуду від 29.05.2017, залишеною без змін ухвалою ХААС від 18.07.2017, позовні вимоги задоволено частково.

6.1. Визнано протиправною та скасовано постанову у справі про адмінправопорушення від 29.11.2016, прийняту інспектором Галайдою Є.І., про притягнення до адмінвідповідальності Особи 1 за ч.1 ст.122 КпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

6.2. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

6.3. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскаржувана постанова прийнята передчасно, з порушенням вимог стст.33—35, 222, 268, 276 КпАП, та підлягає скасуванню<...>.

IV. Доводи касаційної скарги та відзиву (заперечень)

9. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, департамент звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані рішення, прийняти нове — про відмову в задоволенні позовних вимог.

10. У касаційній скарзі зазначено, що нагрудною відеокамерою інспектора патрульної поліції зафіксовано, як водій в час та дату, зазначені в постанові, на просп. Лесі Українки, 142 здійснив зупинку на перехресті з круговим рухом, що є порушенням п.15.9 «ґ» ПДР.

11. На думку відповідача, судами попередніх інстанцій при розгляді справи дано неправильну правову оцінку обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до винесення неправильного рішення. Незгода Особи 1 з притягненням його до адмінвідповідальності не є підставою для скасування постанови у справі про адмінправопорушення та звільнення правопорушника від адмінвідповідальності.

12. Заперечень на касаційну скаргу департаменту позивачем подано не було <…>.

V. Джерела права

22. Пунктом 15.9 «ґ» ПДР визначено, що забороняється зупинка на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.

23. Відповідно до п.1.10 ПДР перехрестя — це місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.

24. Відповідно до ч.1 ст.122 КпАП (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення, зокрема вимог правил зупинки, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів <…>.

VI. Оцінка Верховного Суду

32. Судами встановлено, що Особа 1 29.11.2016, керуючи автомобілем, здійснив зупинку на перехресті з круговим рухом у м.Кременчуці на просп. Лесі Українки, 142. Даний факт позивач не заперечував, також це підтверджується записом з нагрудної камери поліцейського.

33. Як уже зазначалося, ПДР забороняють водію зупинку як на перехресті, так і ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини.

34. Отже, позивач, зупинившись саме на перехресті, порушив пп.15.9 «ґ» ПДР. Порушення позивачем саме вказаного підпункту ПДР зазначено поліцейським у постанові.

35. Щодо доводів Особи 1 про здійснення ним вимушеної зупинки внаслідок телефонного дзвінка ВС зазначає таке.

36. Згідно з п.1.10 ПДР вимушена зупинка — це припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху.

37. Враховуючи визначення, ВС уважає, що позивачем не доведено, що телефонний дзвінок був підставою для «вимушеної зупинки».

38. У чч.1, 3 ст.351 КАС передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і, зокрема, ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

39. Оскільки судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано норми матеріального права, ВС доходить висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень і прийняття нового — про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати

40. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв’язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись стст.341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС, ВС

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу департаменту патрульної поліції Національної поліції в особі управління ПП в м.Кременчуці задовольнити.

2. Постанову Автозаводського районного суду м.Кременчука від 29.05.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017 скасувати.

3. Прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.