Закон і Бізнес


В інтересах стягнення


№29 (1483) 18.07—24.07.2020
7843

Рішення, яке стосується іпотечного майна, у будь-якому випадку зачіпає права та обов’язки іпотекодержателя. Такий висновок зробив ВС в постанові №2-1704/10, текст якої друкує «Закон і Бізнес».


Верховний Суд

Іменем України

Постанова

20 травня 2020 року                       м.Київ                               №2-1704/10

Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — ЧЕРВИНСЬКОЇ М.Є. (суддя-доповідач),
суддів: БУРЛАКОВА С.Ю., ЗАЙЦЕВА А.Ю., КОРОТЕНКА Є.В., КОРОТУНА В.М. —

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ТОВ Фінансова компанія «Інвест-Кредо» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 10.08.2010 та постанову Апеляційного суду Київської області від 20.06.2018,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2010 року Особа 1 звернулася до суду з позовом до Особи 2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя.

Позовна заява мотивована тим, що з 27.11.87 вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який рішенням Обухівського райсуду від 21.01.2010 був розірваний. За час шлюбу вони спільно придбали майна на загальну суму 359741 грн., а саме: земельні ділянки площею 0,150 га та 0,10 га, призначення яких — будівництво та обслуговування житлового будинку, розташованого на території Козинської селищної ради Обухівського району; автомобіль «Тойота РАВ-4», який зареєстровано на ім’я відповідача. Крім того, ними під час шлюбу спільними зусиллями було збудовано та введено в експлуатацію житловий будинок за Адресою 1, право власності оформлено на відповідача.

Посилаючись на те, що після розірвання шлюбу з відповідачем вони спільної згоди щодо поділу спільного сумісного майна подружжя не досягли, просила визнати придбане ними під час шлюбу майно спільною сумісною власністю подружжя.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Обухівського райсуду від 10.08.2010 позов Особи 1 задоволено.

Визнано земельні ділянки площею 0,150 га та 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовані на території Козинської селищної ради; автомобіль «Тойота РАВ-4»; житловий будинок за Адресою 1 спільною сумісною власністю подружжя.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем доведено належними та допустимими доказами придбання спірного майна під час шлюбу з відповідачем, яке в силу вимог ч.1 ст.60 Сімейного кодексу є спільним сумісним майном подружжя.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою АСКО від 20.06.2018 апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» залишено без задоволення, рішення Обухівського райсуду від 10.08.2010 — без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами й не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відхиляючи доводи скарги, апеляційний суд зазначив, що відповідно до ст.17 закону «Про іпотеку» визнання майна, що є предметом іпотеки, спільною сумісною власністю подружжя, не є підставою для припинення іпотеки, тому внаслідок такого визнання не порушуються права ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» як іпотекодержателя.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2018 року ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» подало до ВС касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про відмову в позові.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що за іпотечним договором від 13.12.2007, укладеного між публічним акціонерним товариством «Банк Форум», право вимоги якого перейшло до ТОВ «ФК «Інвест-Кредо», та Особою 2, спірне майно було передано в іпотеку банку, власником якого був зазначений лише відповідач. Тому визнання іпотечного майна спільним сумісним майном подружжя є порушенням прав та інтересів іпотекодержателя, який мав бути залучений до участі у справі. Крім того, сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об’єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

Фактичні обставини справи, установлені судом

Суд установив, що з 27.11.87 Особа 1 та Особа 2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Обухівського райсуду від 21.01.2010 був розірваний.

За час шлюбу подружжя Особи 5 спільно придбали майно:

8.11.2000 на підставі договору купівлі-продажу — ділянку площею 0,150 га для будівництва та обслуговування житлового будинку на території Козинської селищної ради;

23.01.2004 на підставі договору купівлі-продажу — ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку на території Козинської селищної ради; у 2007 році — автомобіль «Тойота РАВ-4».

Також під час шлюбу спільними зусиллями було збудовано та введено в експлуатацію житловий будинок за Адресою 1.

На забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором від 13.12.2007 між ПАТ «Банк Форум» та Особою 2 було укладено іпотечний договір та передано в іпотеку майно, а саме: ділянки площею 0,150 га, площею 0,150 га та 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку за Адресою 1; житловий будинок за Адресою 1 загальною площею 723,3 м2.

13.04.2017 між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» було укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Банк Форум» відступило ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» своє право вимоги за кредитним договором від 13.12.2007 та забезпечувальними договорами <…>.

2.Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить ВС, та застосовані норми права

Установлено, що 10.08.2010 Обухівський райсуд ухвалив рішення про задоволення позову Особи 1.

24.04.2018 через засоби поштового зв’язку ТОВ «ФК «Інвест-Кредо», як особа, яка не брала участі у справі, подало апеляційну скаргу на рішення Обухівського райсуду від 10.08.2010.

Стаття 17 ЦПК (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках — на касаційне оскарження рішення.

У ст.18 ЦПК (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) зазначено, що обов’язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ч.1 ст.352 ЦПК (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

14.05.2018 АСКО постановив ухвалу про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» на рішення Обухівського райсуду від 10.08.2010, уважаючи, що суд вирішив питання про його права, свободи, інтереси та обов’язки.

У той же час постановою АСКО від 20.06.2018 апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» залишено без задоволення, а рішення Обухівського райсуду від 10.08.2010 — без змін. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з мотивів відсутності порушення прав, свобод та інтересів ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» як іпотекодержателя вирішенням спору про визнання спірного майна спільною сумісною власністю подружжя.

У ст.1 закону «Про іпотеку» передбачено, що іпотека — це вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, установленому цим законом.

У ст.12 закону «Про іпотеку» сказано, що в разі порушення іпотекодавцем обов’язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання — звернути стягнення на предмет іпотеки.

У ст.33 закону «Про іпотеку» передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Тобто, за змістом стст.12 і 33 закону «Про іпотеку», одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, ухвалення рішення, яке стосується іпотечного майна, у будь-якому випадку стосується прав та обов’язків іпотекодержателя, оскільки безумовно впливає на можливість кредитора звернути стягнення на іпотечне майно.

Крім того, суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питання про права та інтереси особи, яка не брала участі у справі, лише в межах відкритого апеляційного провадження. Якщо такі обставини не підтвердяться, апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст.362 ЦПК (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги).

Такий правовий висновок викладений у постанові ВС від 17.02.2020 у справі №668/17285/13-ц.

Суд апеляційної інстанції, відкриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», уважав, що суд першої інстанції вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси, у той же час, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, дійшов висновку, що права та інтереси іпотекодержателя виниклим спором не порушені, що не узгоджується з наведеними нормами матеріального та процесуального права.

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати обставини, які не були перевірені та встановлені судами, ураховуючи необхідність установлення обставин, наведених вище, ВС дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а прийнята у справі постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ст.411 ЦПК — скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись стст.400, 411, 416 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» задовольнити частково.

Постанову Апеляційного суду Київської області від 20.06.2018 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.