Закон і Бізнес


Неоціненна відданість державі

Ірина ВЕНЕДІКТОВА: «Зараз рекордна кількість прокурорів у декретній відпустці — це чоловіки»


Ірина Венедіктова стверджує, що за три наради їй вдалося знизити рівень злочинності.

№29 (1483) 18.07—24.07.2020
Ксенія ТАЛАМАНЧУК
2427

Народні депутати заслухали перший звіт Генерального прокурора та дізналися, як за дві координаційні наради зменшити рівень злочинності. А також про те, чому прокурори ображаються через відсутність соціального захисту та зарплат на рівні суддів Верховного Суду.


Люди і гроші

Вперше з моменту свого призначення І.Венедіктова завітала на засідання Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. Як виявилося, за 4 місяці, які вона перебуває на посаді, у народних депутатів накопичилася величезна кількість запитань.

З легкістю взявши лідерство, Генеральний прокурор почала доводити, що в її відомстві багато позитивних змін — від оцінювання кадрів і до зниження рівня злочинності. Майже 81% прокурорів виявили бажання перейти до Офісу ГП. За результатами оцінювання до ОГП перейшло майже 45% тих прокурорів, які працювали у ГПУ.

Що ж до місцевих прокуратур, то більшість працівників пройшли тестування і нині перебувають на етапі співбесід. Утім, сьогодні комісії зосереджені на тому, щоб допустити до роботи максимальну кількість професійних прокурорів. Адже, як наголосила І.Венедіктова, щоб виховати прокурора, потрібно 5—6 років, тож основне завдання — це не втратити кадри.

Крім успіхів, існують і проблеми. Зокрема, постійно зростає кількість скарг. У судах сьогодні перебуває 1006 позовів до органів прокуратури. Абсолютна більшість стосується поновлення на роботі, компенсації моральної шкоди та за вимушений прогул. На користь позивачів за судовими рішеннями стягнуто вже 4,8 млн грн.

Крім цього, залишається актуальним питання люстрації та задоволено близько 60 позовів. Це тягне за собою сплату 50 млн грн. незаконно звільненим особам. Тепер для переатестації «люстрованих» прокурорів створено окрему комісію, яка працюватиме за тими ж критеріями, що й інші аналогічні органи.

Нині на вул.Різницькій готуються до реформи місцевих прокуратур, аби перевести їх у статус окружних. І Генпрокурор переймається, аби і наявний потенціал професіоналів не втратити, і прозвітувати про успішність реформи, яку затіяв її попередник. А допомагають (чи спонукають) у цьому, як завжди, європейські партнери.

До вересня у прокуратури також повинна з’явитися стратегія розвитку, тож І.Венедіктова обіцяє після канікул представити її на суд народних депутатів. Утім, однією з найбільших проблем вона вважає неналежне фінансування та відсутність соціальних гарантій. Адже, як зазначає Генпрокурор, у разі початку роботи обласних прокуратур у серпні та окружних прокуратур у грудні 2020 року додаткове фінансування на оплату праці становитиме майже 493,8 млн грн. Якщо ж у відомстві прискоряться із реформою, то додаткових витрат з бюджету знадобиться понад мільярд. У разі ж задоволення конституційного подання народних депутатів щодо внесення змін до деяких законодавчих актів такі зміни коштуватимуть скарбниці 5,3 млрд грн.

Після цих даних І.Венедіктова наголосила, що будь-які звернення до КС, так само як і проведення реформ заради реформ, спричиняють величезні збитки для держави. Тож Генпрокурор попросила парламентарів більш прискіпливо відбирати ідеї, які втілюються у нові реформи.

Звернення і запитання

Після представлення невеликого звіту перейшли до прямих запитань. Частина з них вже активно обговорювалася в кулуарах, частина — нові. Найбільша увага була прикута до реформа прокуратури та проведення кваліфікаційного оцінювання. Деякі нардепи наголошували, що прокурори зазнають дискримінації та утисків, інші намагались з’ясувати, чи належним чином проводяться співбесіди.

Відповідаючи на питання щодо критеріїв співбесіди, Генпрокурор наголосила, що вони — розумні. Перш за все перевіряють кількість скарг на прокурора, майно, яким він володіє, та наявність правових підстав для цього. Втім, з огляду на те, що відсоток тих, хто був відсіяний на етапі співбесіди, вкрай малий, це і є головним доказом ефективності роботи комісій та опосередковано свідчить про небажання деяких осіб полишати «годівницю», яку вони собі створили.

Проте, відповідаючи на запитання депутатів щодо дискримінації прокурорів під час кваліфікаційного оцінювання, Генпрокурор повідомила несподівані факти. Адже зараз у прокуратурі справжній бум декретних відпусток. На диво рекордна кількість осіб, які скористалися правом доглядати новонароджених, — чоловіки. На думку І.Венедіктової, це свідчить, певно, не про любов до дітей, а про спробу перечекати складні часи.

Водночас система перевірок теж має негативні наслідки. Так, на комітеті розглядали звернення дівчини, в якої стрес під час проходження оцінювання позначився на перебігу вагітності.

Наступний блок питань, які турбували народних обранців, стосувався безпосередньо роботи прокурорів на місцях. Адже, за їхніми даними, у більшості західних областей прокуратура займається дріб’язковими справами на кшталт крадіжок з боку листонош або ж нападів на пенсіонерів. Проте не приділяють уваги ні видобутку бурштину, ні зловживанням на митниці, ні контрабанді.

Аналогічна ситуація і в східних та центральних регіонах. Зокрема, скаржаться на затягування розгляду справ, призначення додаткових та непотрібних експертиз та намагання заспокоїти суспільство імітацією роботи. Так, одіозна справа щодо екоциду в м.Кривий Ріг розглядається, а належних процесуальних дій нема.

Не менш одіозно виглядають і скарги прокурорів на втручання в їхню роботу. Втім, замість того щоб аналізувати, що насправді відбувається, тих, хто хоче працювати за законом, звільняють. А ті, на кого активно скаржаться, роблять кар’єру.

Відповідаючи на такі звинувачення з боку народних депутатів, І.Венедіктова продемонструвала непогане ораторське мистецтво. Загалом всім пообіцяла розібратися, захищала прокурорів, які затягують слідство, мотивуючи це тим, що у справі потрібні належні та обґрунтовані докази.

Вишенкою на торті стала яскрава промова про зниження рівня злочинності. Виявилося, що цьому сприяють координаційні наради, тож три наради (одна з яких відбулася наступного дня після засідання комітету) за 4 місяці на посаді знизили її рівень на 10%.

При цьому сама Генпрокурор дивується, наскільки вдалою є її робота. Адже злочинність скоротилася попри карантин та складну економічну ситуацію в державі. Та навіть знаючи, що на порядку денному засідання комітету стоїть розгляд питання щодо захисту прав та інтересів дитини у разі затримання або тримання під вартою її батьків, слухати такі питання І.Венедіктова не стала. Втім, з огляду на кількість вбивств та домашнього насилля, спровокованого карантином та вимушеним безробіттям, проблеми захисту інтересів дітей є дуже актуальними.

Бізнес і суспільство

Не обійшлося без несподіванок, адже, доки парламент активно обговорює питання створення єдиного демілітаризованого органу, який займатиметься економічними та податковими питаннями, прокуратура не бажає віддавати ласий шматочок. Так, виявилось, що за інвесторів в Україні борються. Адже нещодавно в прокуратурі було створено Управління із захисту інвестицій.

Певно, саме воно допомагає «наводити лад» на таких гігантах, як ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан», міжнародна група компаній «Ашан» та багатьох інших.

Утім, на запитання щодо того, чим займатиметься управління та які його повноваження, Генпрокурор не відповіла. Натомість запросила народних обранців до своїх пенатів — спілкуватися із провідними фахівцями, які очолюють різні напрями та можуть дати відповіді на всі запитання. Щоправда, напевне, у більшості нардепів промайнула думка: «Ні, краще вже ви до нас!»

Заслухавши звернення народних депутатів про величезну кількість нападів на громадських активістів, І.Венедіктова зазначила, що вона робить усе можливе та неможливе для захисту свободи слова та думки. Навіть коли ця свобода приходить до неї під вікна. Тож усіма випадками підпалів, нападів та погроз громадським активістам прокуратура буде активно займатися.

Втім, для прокурорів потрібна мотивація, адже лише за «честь мундира» працювати важко. Генпрокурор вважає, що розрив між гілками влади у заробітних платах нереальний. Адже, якщо порівняти винагороду судді Верховного Суду чи адвоката, який може заробляти до 30 тис. грн за годину своєї роботи у суді найвищої інстанції, то прокурори на їхньому тлі — мало не жебраки. За таких обставин необхідно або зарплату підвищувати або соціальний захист посилювати.

На думку І.Венедіктової, прокурорське середовище також потребує доплат за класні чини та вислугу років. Адже сьогодні прокуратурі підвідомчі справи, в яких фігурують суми більш як у 30 млрд грн. Тож доброчесність доброчесністю, а соцзахист повинен посісти перше місце.