Виноградна кісточка

Зернятко, ґрунт і кредити: що пропонує держава для виробників у сфері сільського господарства?

Держава вбачає в сільському господарстві надійну та перспективну галузь, здатну стабільно наповнювати бюджет. Але чи може держава не лише покладатися на аграріїв, а й бути надійною опорою для них? Чи забезпечують фінансові преференції для товаровиробників реально «родюче підґрунтя» для розвитку сфери?

Подушки безпеки 

Асоціація адвокатів України провела вебінар «Бюджетна підтримка та кредитування сільськогосподарських товаровиробників». Голова комітету ААУ з аграрного права, к.ю.н. Діана Коломійцева зазначила, що ставка на агросектор та сільськогосподарських товаровиробників на сьогодні є максимальною зі сторони влади.

Унаслідок комунікації із аграріями, виявилось, що на сьогодні найбільш популярним є напрямок розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства. Основне правове регулювання у цій сфері здійснюється постановою Кабінету міністрів України від 15 липня 2005 року №587, якою визначається порядок використання коштів, передбачених у бюджеті для розвитку даного сегменту. А також наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства «Про затвердження нормативів, у межах яких проводиться часткова компенсація у виноградарстві, садівництві і хмелярстві, форм звітності та переліку обладнання, механізмів і техніки» від 19.12.2019 №745.

Отримувачами фінансової підтримки у такому разі є юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми власності, фізичні особи — підприємці, що провадять діяльність у зазначених галузях. При цьому визначена і мета такої фінансової підтримки, яка може полягати у стимулюванні збільшення площ насаджень; стимулюванні збільшення обсягів виробництва плодово-ягідної продукції, винограду та хмелю; нарощуванні потужностей із їх зберігання та виробництва. При цьому, як наголошує спікер, неправильне трактування мети використання коштів може призвести до того, що на товаровиробника буде подано відповідний позов до суду.

Існує також шість цільових напрямів бюджетної компенсації, такі собі подушки безпеки для бізнесу від держави. Зокрема, якщо говорити про поточний рік, то за придбаний у період з 1 січня до 30 вересня 2020 року садивний матеріал (після закладення насаджень) можна розраховувати на компенсацію до 80% вартості (без урахування податку на додану вартість). А за проведені у аналогічний період роботи із спорудження шпалери і встановлення систем краплинного зрошення та придбання матеріалів, необхідних для проведення таких робіт, відшкодувати можна буде до 30%. Також аналогічну частку витрат можна відшкодувати за нове будівництво та реконструкцію об’єктів із заморожування та холодильників для зберігання плодів та ягід, а також цехів з їх первинної переробки. Відшкодувати до 30% можна і за придбання у даний період відповідної техніки, яка безпосередньо необхідна для ведення даної галузі сільського господарства.

Для компенсації необхідно додатково подати певні документи. Якщо було придбано вітчизняний садивний матеріал, то необхідно надати сертифікат, що засвідчує сортові якості садивного матеріалу та сертифікат, що засвідчує товарні якості цього матеріалу. А для ввезеного матеріалу необхідно надати фітосанітарний сертифікат та сертифікат країни-експортера. Але якщо матеріал було придбано у 2019 році, а закладено у 2020 році, це вже не компенсаційний матеріал.

Кредитні перспективи

Заступник голови комітету Катерина Спиридонова представила огляд актуальних програм кредитування для агровиробників. Так є загальні програми кредитування від банків, а також дві спеціальні програми — програма «Здешевлення кредитів» та програма «5-7-9».

Загальні програми передбачають розмір відсоткової ставки, що в середньому становить 13-20%. Але включають в себе можливість надання додаткових пільгових умов для аграріїв, наприклад індивідуальні умови погашення або нижчі ставки. Можуть бути надані також цільові кредити, до прикладу для придбання техніки чи обладнання. Також загальні програми кредитування можуть містити специфічні вимоги для позичальника як то наявність земельного банку чи виробництво певних культур.

Програма «Здешевлення кредитів» передбачає часткову компенсацію відсоткової ставки за залученими у національній валюті банківськими кредитами. Однак така компенсація надається на конкурсній основі і надається виключно через банки, які підписали відповідний Меморандум із Мінекономіки. Наразі це перелік, що складається із 32-х банків. Варто втім звернути увагу на те, що компенсація не надається позичальникам за укладеними кредитними договорами, відсотки за користування якими здешевлюються за рахунок коштів, передбачених для інших державних програм.

За даними Міністерства фінансів за програмою «5-7-9» 57% всіх виданих кредитів були видані саме для підприємств галузі сільського господарства. Популярність цього типу кредитування пов’язана вірогідніше за все із оптимальними умовами, які однак все ж не безмежні. По-перше, кредит надається у сумі не більше ніж 3 млн грн. Максимальний строк кредиту становить 2 роки для кредитів на поповнення обігових коштів та до 5 років для інвестиційних кредитів. При цьому власний внесок позичальника для діючого бізнесу становить від 20% від суми проекту, а для новоствореного бізнесу — від 30%.

Вочевидь, влада розраховує на те, що як у пісні Булата Окуджави «виноградну кісточку у теплу землю зарию» і виросте великий виноградник, із якого буде соковитий виноград і солодке та своєчасне наповнення бюджету. Але варто зважати на те, що із однієї лише виноградної кісточки виноград якщо і виросте, то дуже нескоро. І земля для того, аби ця кісточка проросла, і дійсно має бути теплою — а отже аграрії повинні мати всі умови для того, аби розвивавати свій бізнес.