Норми реформи

Денис Монастирський: «На службі залишаються не найкращі кадри, а ті, які мають неконструктивний інтерес»

Під час зустрічі з правниками голова Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський розповів, чому восени буде гаряче та яких реформ очікувати від Зе-команди. Зокрема, правоохоронний блок будуть реформувати в ході місцевих виборів.

Де крісло зручніше

Уже традиційно першим запитанням, яке ставлять на заходах, організованих Асоціацією правників України, стає зручність посади. Утім, не вперше представники влади відповідають доволі лаконічно.

Зокрема, Д.Монастирський зазначив, що з точки зору відповідальності, звісно, легше перебувати в кріслі експерта. Адже тоді ти можеш тільки критикувати владу та задавати запитання на кшталт «коли це буде зроблено?». Проте, перебуваючи в кріслі державного службовця, розумієш вагу рішень.

Разом з тим зручне крісло не заважає приймати виважені рішення. Тож раптових і кардинальних змін Кримінального процесуального кодексу не буде. Докорінна зміна КПК, на думку голови комітету, не на часі, адже існує багато інших питань, які необхідно вирішувати.

Первинним і головним документом, якого планують дотримуватися депутати, є затверджений план роботи. Нині в парламенті лежить кілька десятків законопроектів щодо змін КПК. Утім, ефективність таких ініціатив наближена до нуля, тож на рівні комітету є одностайна позиція щодо недопущення таких документів до сесійної зали.

Як повідомив парламентар, восени варто очікувати кількох якісних проектів щодо внесення змін до КПК, які, швидше за все, будуть запропоновані разом з Офісом Генерального прокурора. Наразі, на думку Д.Монастирського, важливо досягти порозуміння щодо вектора руху. Проте голова комітету очікує, що адвокатська спільнота долучиться до обговорення ідей. Адже вкрай важливо зберегти баланс інтересів у кримінальному процесі.

«Нам дуже бракує адекватних змін до КПК, тож я проти масштабних змін і додаткових реформ. На мою думку, новий КПК в найближчі роки не на часі. Чим менше буде хаотичних змін, тим вони краще сприятимуть і судовій практиці, і правовому врегулюванню», — наголосив доповідач.

Коштовне правосуддя

Одним з найбільш актуальних питань є запровадження суду присяжних. Як повідомив Д.Монастирський, відповідальність за реалізацію цієї ідеї покладена на плечі двох комітетів — правоохоронного та з питань правової політики. Нещодавно були затверджені рекомендації спільних комітетських слухань, проведених ще до карантину. На жаль, попередній законопроект, який напрацьовувався в комітеті, був відкликаний через зміну Уряду. Та це не зупинило активної роботи над новою концепцією.

Створення суду присяжних, на думку Д.Монастирського, є актуальним для вітчизняного права. Водночас необхідно розуміти й певні нюанси. Проаналізувавши світову практику, парламентарі дійшли висновку, що суд присяжних ефективний або ж у державах, які напрацювали цей механізм історично, або в тих, які мають достатньо високий економічний розвиток. На жаль, Україна не належить ні до перших, ні до других, тому суд присяжних може бути запроваджений щодо досить обмеженого кола справ.

Парламентарі враховуватимуть не лише мотивацію осіб, які братимуть участь у роботі суду присяжних, а й фінансову спроможність нести витрати такого рівня. Над створенням законопроектів паралельно працюють дві команди, тож найближчим часом можна очікувати появи нових ініціатив.

Перевзутися в повітрі

Недавно Генпрокурор Ірина Венедиктова заявила про необхідність перегляду реформи, що розпочав її попередник. Утім, голова комітету наголосив, що довелося змінювати коней на переправі. Адже торік було прийнято закон, який містив екстраординарні повноваження для очільника ОГП. Це, у свою чергу, призвело до заморожування тих інститутів, які були запущені в останні 5 років. Тож тепер новий керманич змушений працювати в умовах напівреформованого органу.

Як наголосив Д.Монастирський, на рівні комітету депутати зіткнулись із суттєвою проблемою — прокурори більше переймаються підготовкою до проходження конкурсу, ніж власними службовими обов’язками. На його думку, цей процес цілком закономірний, оскільки у 2015 році деякі прокурори не склали іспитів, бо переймалися роботою більше, ніж підготовкою до специфічного тестування. Тож працівники прокуратури зробили висновки.

«Чим більше ми будемо розтягувати реформу прокуратури, тим більшою буде шкода, яка їй завдана. Чим менш зрозумілими будуть кроки Генпрокурора щодо реформування, тим більше буде деструктивних рухів у самій прокуратурі. Ці процеси не сприяють визначеності щодо майбутнього прокурорів. Тож на службі в держави залишаються не найкращі кадри, а ті, які мають неконструктивний інтерес», — наголосив Д.Монастирський.

Реформу планують завершити якомога швидше, адже різні ганебні явища наростають величезними темпами. Парламентарі дотримуються думки, що необхідно вживати рішучих заходів, аби запрацювало прокурорське самоврядування, органу потрібен внутрішній контроль. Адже рівень «протестованих» прокурорів залишає бажати кращого, найгірше, що вони в роботі бачать можливості для задоволення особистих інтересів, які мало пов’язані з інтересами слідства.

Оскільки навіть розмов не ведеться щодо системної реформи прокуратури, голова комітету передбачив: екстраординарні повноваження, надані Генпрокурору, можуть бути припинені достроково.

Служба Божа, що нас береже

«Насправді в нас на підході ще одна дуже очікувана реформа — Служби безпеки, яка стартуватиме восени», — наголосив промовець. Реформувати будуть масштабно, адже в парламенті вже є законопроект щодо Бюро фінансових розслідувань, яке повинне перебрати на себе багато функцій від інших правоохоронних органів. Щодо цих змін головним визначено Комітет з питань податкової та митної політики. Утім, з огляду на зміни в законодавстві всі ініціативи, які стосуються кримінального процесу, будуть подаватись окремими проектами через профільний для них комітет.

Однак, за словами Д.Монастирського, щоб розпочати реформу СБУ, необхідно завершити реформу прокуратури. Головним щодо першої буде Комітет з питань національної розвідки та оборони. Проте його члени активно співпрацюють із правоохоронним підрозділом ВР. Активно обговорюються концепції майбутньої реформи, тож восени варто очікувати грандіозних змін.

Одним із найбільш складних питань є розмежування аспектів контррозвідувальної діяльності з оперативною слідчою. Оскільки суспільство очікує створення нового демілітаризованого органу, який повинен перебрати на себе функції Національної поліції та СБУ, до реформи мають підійти ґрунтовно.

Нині ведуться дебати щодо розмежування повноважень, і захисники нацбезпеки відступати без бою не планують. Як повідомив Д.Монастирський, протягом найближчого місяця необхідно очікувати комітетського варіанта реформ, в якому будуть виокремлені зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів.

Лакмусовий папірець для НП

Крім того, існує запит і на реформу поліції. Адже сумнозвісні події в Кагарлику яскраво показали: зміни не дали очікуваного результату.

Відповідаючи на запитання, що треба зробити, аби подолати негативні явища в НП, голова комітету зазначив, що викоренити всі негативні прояви в поліції — завдання того самого рівня, що й подолати злочинність. А винне в усьому, як завжди, саме суспільство, адже поліцейських набирають саме з лав законослухняних громадян, але вони активно реагують на настрої та тенденції в країні.

Питання реформування поліції належить до компетенції міністра внутрішні справ, тож у комітеті сподіваються, що величезну кількість проблем можна розв’язати на відомчому рівні шляхом видання наказів. Глобальних законодавчих змін не планується, адже парламентарі вважають, що в поліції й так багато реформ перебуває на реалізації.

«Запровадження інституту кримінальних проступків буде лакмусовим папірцем щодо ефективності або неефективності поліції», — наголосив голова комітету. Крім цього, триває робота щодо створення інституту дізнавачів, відбувається зміна районування, що також позначиться на роботі слідства. Парламентарі очікують, що слідчі відділи укрупнюватимуть, тож усе буде зосереджено в «кущових» відділах. В інших залишаться тільки дізнавачі з обмеженим колом функцій.

За зручний інтерфейс

Утім, увага суспільства до цих процесів і без грандіозних реформ буде прискіпливою. Тож осінь не лише для правової спільноти, а й для держави буде дуже гарячою. Життя може повернути в таке русло, коли основні правоохоронні органі перебуватимуть у тому чи іншому ступені реформування, що напередодні виборів може значно дестабілізувати ситуацію в Україні.

Та й карантин додає роботи, оскільки активізувалися питання домашнього та сексуального насильства. Тож продовжувати тримати людей в обмеженому просторі — доволі вогненебезпечно. До речі, напевно, стурбований рівнем домашнього насильства, міністр юстиції зробив заяву щодо необхідності відмовитися від такого покарання, як обмеження волі для даного злочину. Проте в комітеті до ідей урядовців ставляться критично.

Держава планує витрачати кошти на модернізацію роботи слідчих, запроваджувати електронні сервіси, відмовляючись від папірців. На думку голови комітету, украй необхідно створити систему, яка припинить такі ганебні речі, як черги прокурорів до суду та складнощі з ознайомленням з документами.

Проте без залучення адвокатської спільноти держава із цим завданням може не впоратись. Адже безглуздо продовжувати вести справи за допомогою пензлика, коли наявні комп’ютери. За таких умов ключовим завданням є створити систему зі зручним інтерфейсом як для правоохоронних органів, так і для адвокатів.

Правовій спільноті через професійні асоціації необхідно активно долучатися до модернізації кримінального судочинства та власне розслідування злочинів. Адже депутатам явно не вистачає голосу адвокатури. Принаймні в правоохоронному комітеті адвокатів готові слухати.