Закон і Бізнес


Неможлива форма

Денис Шмигаль: «Назва «реформатор» не дає індульгенції держслужбовцю, якщо він неефективний»


№28 (1482) 11.07—17.07.2020
Марина ЛІБЕРМАН
2250

Представники урядів кількох держав провели масштабну зустріч, яка ще рік тому була б неможливою у формі онлайн. Українському Уряду довелося стати на килимок і відповідати на запитання європейських донорів та суспільства про ефективність своєї роботи.


Усе чудово!

Удалося зібрати представників різних держав на конференцію «Українські реформи: що далі?». Уперше аналогічний захід було проведено у 2017 році в Лондоні. Цьогорічний планувався у Вільнюсі, але через пандемію довелося спілкуватись онлайн.

Відкриваючи конференцію, парламентарі різних держав наголошували на тому, що кінець 2019 та початок 2020 років стали визначними в міжнародній політиці, адже відбулися непередбачувані події, які боляче вдарили по стабільності та економіці.

Узявши слово, Прем’єр Денис Шмигаль назвав три основні загрози, які бачить його Уряд. Це економічна стагнація, епідемія коронавірусу та анексія українських територій. Головними успіхами влада вважає перемовини з ЄС, макроекономічні транші та дипломатичне співробітництво, яке дає змогу Україні не дуже активно просідати в рейтингу.

Акцентуючи увагу на головних завданнях Кабміну, Д.Шмигаль зазначив, що необхідно продовжувати боротьбу з корупцією, яка досягла особливих розмірів у системі правоохоронних органів, протистояти популістським заявам політиків, котрі активізувалися напередодні виборів, та відбивати постійний наступ на європейський вектор розвитку України.

Прем’єр прогнозує, що ставлення до України на міжнародній арені буде лише поліпшуватись. Утім, його райдужна промова розбилась об похмурі скелі критики, яку висловили ті європейські партнери, які переймаються долею України. Навіть обіцянки щодо імплементації всіх необхідних директив ЄС та вимог не послабили напруженості.

Донбас — наче Сирія

Так, міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс переконаний, що ні ситуація на Донбасі, ні внутрішньополітичні чвари не повинні заважати українським реформам. Тож, попри підтримку, яку Литва згодна надавати Україні, в Європі прагнуть побачити реальні результати, а не розповіді про грандіозні плани. Л.Лінкявічюс наголосив, що в досягненні результатів повинне бути перш за все зацікавлене керівництво держави, адже політична репутація залишається назавжди.

Він згадав про дискусію, яка відбулася між ним та Президентом Володимиром Зеленським у Торонто. Мовляв, українське керівництво постійно веде розмови про майбутні реформи, плани та величезні досягнення. Утім, для того, щоб здобути підтримку європейських партнерів, необхідно зосередитися на тому, що вже було зроблено.

Крім цього, заяви, зроблені тепер уже екс-головою Національного банку Яковом Смолієм, стали сумним і тривожним сигналом для Європи. Так само як і його раптова відставка. Тож від Уряду очікують вагомих аргументів та детальних звітів. Обіцянки світлого майбутнього європейцям уже встигли набриднути. «Мені здається, що ми іноді є більше українцями, ніж самі українці», — резюмував Л.Лінкявічюс.

Неможливий тиск

Те, що відбувається в Нацбанку, турбує всіх. Зокрема, голова наглядового комітету Українського форуму, у минулому надзвичайний та повноважний посол Великої Британії в Україні Роберт Брінклі запитав, чи свідчить відставка Я.Смолія про зміну проєвропейського курсу України.

Наш Прем’єр запевнив, що державний орган не може бути підданий тиску, особливо зважаючи на колегіальність в його управлінні. Відставку Я.Смолія він прокоментував як емоційну та передчасну. Оскільки правління НБУ залишається на місцях, значить, усе гаразд, а політика залишається незмінною. «Зміна прізвища керівника не може змінити політику Нацбанку», — наголосив Д.Шмигаль.

Освіта та ресурси

Ситуація з навчанням ускладнилася через карантин. Утім, на думку міжнародних експертів, відсутність в Україні протягом тривалого часу міністра освіти завдає шкоди вітчизняній науці. Нейтральною відповіддю щодо скандалів, пов’язаних із цією посадою, ні європейські партнери, ні вітчизняні науковці не були задоволені.

Не менше питань викликає і медична реформа, що, як і більшість інших, пробуксовує. Д.Шмигаль і тут запевнив, що реформа триває й Україна робить усе для підвищення доступності ліків для пацієнтів. Те, як пов’язані між собою закриття медзакладів та доступність ліків, він не уточнив. Напевне, ставка робитиметься на те, що українці перейдуть на самолікування.

Утім, міжнародних експертів більше турбувало те, що з 2015 року Україна мала достатньо часу, щоб змінити всі сфери. Проте відбувається неочікуване: від реформ в Україні стає лише гірше. Адже, на думку експертів, позитивних результатів не видно та не чутно.

Так, медицина потребує постійних дотацій, освіта стає гіршою рік у рік, корупція роз’їдає правоохоронні органи, а судді змушені відстоювати надані їм права та гарантії. Усе це жодним чином не пов’язане з європейським вибором.

Як запевнив Д.Шмигаль, Україна дотримується всіх необхідних європейських вимог і стандартів. Також активно готується до проведення виборів на належному рівні. На його думку, проведена децентралізація також сприятиме економічному зростанню в Україні. Для заспокоєння Європи український парламент підтримав реформу банківського сектору, а також відкрив ринок землі.

Також реформи охоплять сферу енергетики та державного управління. Тобто плани, як завжди, грандіозні. Адже Уряд уважає, що запровадив достатньо механізмів для підтримки малого та середнього бізнесу. Крім того, планують будувати дороги та створювати нові робочі місця. Проте все це європейці сприйняли без особливої радості та запропонували надати звіти не про плани, а про результати.

Порятунок — у звільненнях

З огляду на відсутність ефекту від реформ неминучими є пошук винних та зміна кадрів. Зокрема, як зазначив Д.Шмигаль, «назва «реформатор» не дає індульгенції держслужбовцю, якщо він неефективний». Саме цим пояснили ротації в прокуратурі та на митниці.

Наголосив Прем’єр і на тому, що звільнення триватимуть, хоч які реформатори прийдуть на державні посади. Адже суспільство очікує результату, тож єдиний показник ефективності управління — це збільшення надходжень до державного бюджету.

Такими темпами восени Україна отримає реформи в кожному органі — від правоохоронних до медичних. Європейські партнери вбачають у таких кроках великі ризики, тож пропонують Уряду детально звітувати про результати своєї роботи. Інакше погрожують припинити підтримку України.

Утім, як переконані скептики, ще жодній країні поради з-за кордону чи МВФ не допомогли підняти економіку. А реформи, як правило, призводили до появи нових схем для розмивання держбюджету.

Тож якщо Уряд найближчим часом не покаже результату, то, вочевидь, ним із легкістю пожертвують, аби прийшли нові реформатори та знову розповідали про нові масштабні задуми.