Закон і Бізнес N27/2020. Анонс публікацій
Закон і Бізнес N27/2020
Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети Закон і Бізнес N27 (1481). 4 – 10 липня 2020 року.
У Кабміні погодили підготовлений Міністерством юстиції законопроект щодо внесення змін до законодавства про виконавче провадження. Погляди активних учасників системи виконання рішень та її користувачів на зміст реформи суттєво різняться, тож ми вирішили поставити всі крапки над «і» та з’ясувати, про що запропоновані новації, чим зумовлена їх нагальна потреба, потенційні наслідки прийняття проекту та їх (не)відповідність очікуванням приватних виконавців. На ці запитання відповів член Дисциплінарної комісії приватних виконавців, комітету Асоціації правників України з конкурсного права, адвокат, радник Ader Haber LF Олексій СОЛОМКО.
Нещодавно в Україні відзначили День молоді. Традиційно ми покладаємо сподівання на молоде покоління, яке сповнене амбіцій та ще не отримало разом із досвідом купу розчарувань. До чого слід готуватися молодим юристам, як їм увійти в професію та йти в ногу з часом, не відкидаючи традицій? Про це та інше в інтерв’ю «ЗіБ» розмірковував голова комітету Національної асоціації адвокатів України UNBA NextGen Сергій БАРБАШИН.
Орган виконавчої влади не вправі обмежувати конституційні права та свободи. Навіть заради благородної мети — здоров’я населення. Так уважають у Верховному Суді. Існує велика ймовірність, що із цим погодяться й «конституційники». Докладніше про це, читайте у статті «Карантин гарантій».
Безперечним досягненням судової реформи стала відкритість суддів. Адже в судах нарешті з’явилися ті, хто виходить до правників та пояснює логіку прийнятих рішень. Особливо це важливо у справах, які стосуються взаємин із державою. Утім, дедалі частіше публічні виступи суддів майже не відрізняються від шкільних рефератів. Докладніше про допустимість доказів, читайте у матеріалі «Податкова завжди права».
Те, чого не вдалося зробити попередній владі, має намір завершити нинішня, а саме — ліквідувати Верховний Суд України. Причому ігноруючи однозначну позицію Конституційного Суду про неможливість цього. Що підготував законопроект №3711, розповів у статті «Не києм, так палицею» ОЛЕГ КРИВЕНДА, суддя Верховного Суду України.
Адвокати з ФРН під час українсько-німецького форуму «E-Justice and beА» поділилися з колегами досвідом упровадження електронного суду. Які ж перспективи в онлайн-правосуддя в Україні з урахуванням банальних проблем доступу до Інтернету? Чи вдасться нашим правникам утілити поради колег із-за кордону? Відповіді на ці питання знайдете у статті «70 євро — і ніякого паперу!».
Народні депутати затвердили склад конкурсних комісій, які будуть обирати директора Державного бюро розслідувань та осіб на адміністративні посади в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Що ми знаємо про тих, кому довірили організовувати конкурс? Докладніше про це — у статті «Продукт компромісу та перемовин».
Хоча служителька Феміди вже давно пересіла на лаву підсудних, однак із роботи її не відрахували. Тільки через 2 роки дисциплінарний орган дійшов висновку, що настав час звільнити робоче місце. Щоб захиститися, жінка проаналізувала недоліки в роботі слідчих органів, однак на власній доброчесності не наполягала. Що ж чекало на суддю, дізнаєтесь у матеріалі «Справа на п’ять тисяч».
Підхід, за яким нарахування та виплата суддівської винагороди проводяться за різними формулами, залежно лише від факту проходження оцінювання, вочевидь є дискримінаційним. Проте у ВС існують протилежні позиції з цього приводу. Докладніше про нерівність в оплаті праці розповів у статті «Принижені чи некваліфіковані?» суддя-спікер Одеського окружного адміністративного суду ІГОР ЗАВАЛЬНЮК.
Як відомо, тимчасовий доступ до речей та документів є засобом забезпечення кримінального провадження. Адвокати GOLAW ІГОР ГЛУШКО та АНЖЕЛІКА МОІСЄЄВА у статті «Інструмент збирання доказів» проаналізували деякі особливості застосування цього інструменту з погляду судової практики.
Початок досудового розслідування є визначальним у кримінальному провадженні. Саме на цьому етапі вирішується питання, чи буде здійснюватися досудове розслідування взагалі та який орган це робитиме. Проте наявна законодавча регламентація зумовлює низку практичних проблем. Докладніше про ці проблеми у матеріалі «З чого починати розслідування?», розповів старший партнер АО «CREDENCE» ВАСИЛЬ ФАРИННИК.
Адвокати, аудитори, нотаріуси, арбітражні керуючі… Держава з року в рік прагне упорядкувати, а ще краще — підпорядкувати різні сегменти незалежної професійної діяльності. Дійшла черга і до ріелтерів. Які грядуть зміни у сфері ріелторської діяльності, дізнаєтесь у статті «А тепер — ріелтери!».
Останні кілька років законодавець не раз робив спроби запровадити інститут медіації, але жодна з них не увінчалась успіхом. Утім, народні депутати не втрачають надій упровадити механізми досудового й позасудового врегулювання спорів. Проте невідомо, чи дадуть ці зусилля очікувані результати. Чи потрібна взагалі українському суспільству екзотична медіація чи ця справа нічого не варта? Над цими питаннями поміркувала у статті «Медіацію замовляли?» юрист ADER HABER ЛЮДМИЛА МОГИЛ.