Закон і Бізнес


Строки для напису


№27 (1481) 04.07—10.07.2020
3669

Визначення строків, у межах яких нотаріус може вчинити виконавчий напис, є виключною компетенцією законодавця. Тож їх диференціація залежно від суб’єктного складу учасників правовідносин не суперечить Конституції.


Такого висновку дійшов перший сенат Конституційного Суду в рішенні від 1.07.2020 №7-р(І)/2020. Справа розглядалася за скаргою ТОВ «Укркава», яке наполягало на неконституційності положень ч.1 ст.88 закону «Про нотаріат» від 2.09.93 №3425-XII.

Нагадаємо, що спірна норма визначає право нотаріуса вчиняти виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше ніж 3 років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями — не більше ніж рік. На думку товариства, це «має наслідком протиправне позбавлення права власності».

Натомість КС зауважив, що нормативне регулювання діяльності нотаріату є реалізацією Верховною Радою своїх повноважень, передбачених у п.14 ч.1 ст.92 Конституції. Вони охоплюють і визначення строків, у межах яких нотаріус може вчинити виконавчий напис.

Крім того, оспорювані положення закону №3425-XII є «чіткими, зрозумілими та однозначними», що унеможливлює довільне трактування. Отже, їх застосування жодним чином не призводить до протиправного позбавлення права власності. Тим більше що виконавчий напис є позасудовим способом захисту цивільних прав, а така нотаріальна дія — самостійною підставою для задоволення вимог кредитора.

З огляду на це КС визнав приписи такими, що не суперечать ст.6, ч.1 ст.8, ст.19, п.14 ч.1 ст.92 Конституції. Отже, і надалі юридичні особи можуть звертатися до нотаріусів по вчинення виконавчого напису щодо стягнення безспірної заборгованості тільки впродовж року з дня її виникнення. А потім — лише подавати до суду. Звісно, у межах позовної давності.