НАЗК висловило зауваження щодо законопроекту про гральний бізнес
Ухвалення законопроекту про легалізацію в Україні грального бізнесу без змін може завдати державі багатомільйонних збитків.
Такого висновку дійшло Національне агентство з питань запобігання корупції після проведення експертизи законопроекту про гральний бізнес, передає «Закон і Бізнес».
Антикорупційна експертиза визначила кілька груп корупціогенних чинників, що містяться у його положеннях, зокрема:
- невизначеність процедури внесення плати та отримання ліцензії;
- встановлення обов’язковості сертифікації грального обладнання на відповідність встановленим технічним вимогам без чіткого переліку такого обладнання, що взагалі не є предметом регулювання даного проекту закону;
- запровадження нових дозволів без внесення змін до закону «Про перелік дозвільних документів у сфері господарської діяльності»;
- підстави для отримання та анулювання ліцензії не узгоджуються із законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
Щоб ці чинники можна було усунути найбільш ефективно, НАЗК пропонує такі рекомендації:
Термінологія, що вживається у проекті закону потребує уточнення та уніфікації. Зокрема, необхідно навести чіткі однозначні визначення понять «ліцензія», «відповідальна гра», «азартна гра».
Доповнити проект закону положенням щодо змін до статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», якими визначити виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягатимуть ліцензуванню.
Виключити із проекту закону положення, яким передбачено, що особливості проведення міждержавних лотерей можуть визначатися ліцензійними умовами. Оскільки міждержавні лотереї мають статус державних лотерей в Україні, такі особливості повинні бути визначені на законодавчому рівні.
Чітко визначити послідовність дій для отримання ліцензії та оплати її вартості (спочатку оплата, а потім – видача чи навпаки).
Розмежувати у проекті закону поняття «припис» та «розпорядження», оскільки дані поняття у проекті Закони вживаються як однакові за змістом.
Чітко встановити на якому праві організатору азартних ігор має належати гральне обладнання (виключно на праві власності або на праві власності чи користування).
Пункт 2 частини другої статті 48 проекту закону виключити, як такий, що не містить змістовного навантаження.
Виключити із тексту проекту закону оціночні поняття такі як: «тощо», «інші вимоги», «інші обов’язки» і т. ін.
Привести положення проекту закону щодо порядку формування складу Конкурсної комісії, зокрема, порядку відбору комітетом Верховної Ради України кандидатур для обрання до її складу, а також підстав та порядку дострокового припинення повноважень члена конкурсної комісії, процедури призначення та звільнення Голови та членів Уповноваженого органу, у відповідність до статті 6 Конституції України та Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».
У проекті закону чітко визначити кількість голосів членів Уповноваженого органу необхідну для прийнятті того чи іншого рішення (5 чи 7).
Враховуючи вартість ліцензії, а також непрозору та обтяжливу процедуру її отримання та відсутність процедури відновлення ліцензії та неможливість здійснення діяльності без ліцензії, необхідно із проекту закону виключити положення, якими анулювання ліцензії застосовується, як санкція, оскільки відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зупинення діяльності суб’єктів господарювання може бути застосовано виключно за рішенням суду.
Передбачити у проекті закону процедуру оскарження рішення Уповноваженого органу суб’єктами господарювання не тільки до суду, а й до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування.
Виключити із проекту закону положення щодо повноваження Уповноваженого органу встановлювати порядок проведення інспектування грального обладнання, оскільки такі повноваження належать органу, що здійснює діяльність з оцінки відповідності, в тому числі сертифікацію та інспектування. Також підлягає виключенню положення щодо встановлення Уповноваженим органом переліку суб’єктів сертифікації.
Деталізувати порядок та спосіб проведення моніторингу діяльності організаторів азартних ігор та узгодити його із Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки моніторинг фактично є одним із інструментів проведення заходу державного нагляду (контролю).
Із тексту проекту закону виключити положення щодо необхідності отримання дозволу власником приміщення, оскільки встановлення вимог до приміщення є предметом ліцензійних умов.
Положення статті 10 проекту закону привести у відповідність до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та запровадити у проекті закону ризик-орієнтований підхід у проведенні планових заходів державного нагляду (контролю).
Узгодити проект закону із Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» в частині того, що ліцензія у розумінні вказаного Закону – це право на провадження виду господарської діяльності, а отже вона не може видаватися на одиницю грального обладнання. В даному випадку доцільно розглянути питання замість ліцензії запровадити дозвіл на одиницю грального обладнання, оскільки відповідно до статті 1 Закону України «Про дозвільну систему сфері господарської діяльності» – об’єктами, на які можуть видаватися дозволи є зокрема, устаткування та обладнання.
Встановити проектом закону чіткі критерії (вимоги), яким має відповідати інвестиційний проект для прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України та отримання інвестиційної ліцензії.
Уточнити у проекті закону порядок та строки запровадження системи Державного онлайн моніторингу та контролю та надання права окремим господарюючим суб’єктам на здійснення діяльності у сфері азартних ігор.
Встановити у проекті закону перелік підстав для визнання, у тому числі адміністрацією закладу, окремих осіб «небажаними» та розкрити у проекті закону зміст вказаного поняття.
Переглянути питання щодо доцільності створення п’яти окремих реєстрів щодо кожного виду азартних ігор, оскільки розробка та ведення таких реєстрів передбачає суттєві витрати з державного бюджету.