Про неналежні умови за ґратами

Саме держава гарантує дотримання прав громадян та інших осіб у тому числі і під час відбування покарання. Тож у разі встановлення порушення таких прав завдана шкода відшкодовується за рахунок держави.

На цьому наголосив Касаційний цивільний суд у справі №204/4295/18.

Особа скаржилася, що з 12.06.2013 до 6.09.2014 його тримали під вартою в різних камерах Дніпропетровського слідчого ізолятора в умовах, що суперечили нормам національного законодавства та ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, з огляду на недотримання мінімальної площі в камері на одну особу, погане харчування, відсутність гарячої води, антисанітарію тощо.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» не є органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Тому норми ст.56 Конституції та стст.1173, 1174 Цивільного кодексу не підлягають застосуванню.

Натомість КЦС звернув увагу, що відповідачем у позові також визначено Державну казначейську службу, а по суті таким відповідачем є держава Україна. Адже установа виконання покарань є складовою Державної кримінально-виконавчої служби, яка шляхом виконання відповідних повноважень здійснює правозастосовні та правоохоронні функції держави.

Враховуючи, що права позивача були порушені бездіяльністю відповідача, КЦС констатував, що вони можуть бути відновлені шляхом компенсації моральної шкоди у розмірі 4000,00 грн., що буде справедливим відшкодуванням. Тобто — з розрахунку менше 9 грн. за кожен день тримання під вартою в умовах, що, як зазначив Суд, принижували гідність позивача протягом тривалого часу.