Судді та адвокати не підтримують передачу земельних спорів до господарської юрисдикції
4 червня 2020 року у 5ААС в режимі відеоконференції було проведено круглий стіл на тему: «Відкриття ринку землі та зміна предметної юрисдикції земельних спорів», що стосувався проекту Закону України № 3296 від 31.03.2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо підвідомчості спорів, що виникають у сфері земельних відносин та спорів щодо нерухомого майна».
В процесі було обговорено вплив проекту Закону України № 3296 на кожну юрисдикцію, судову систему в цілому та завдання й значення кожної юрисдикції у формуванні ефективних механізмів захисту порушених прав та охоронюваних інтересів громадян, передає «ЗіБ» з посиланням на 5ААС.
Модератором заходу став адвокат, Голова комітету конституційного правосуддя та прав людини Ради адвокатів Одеської області, – Дмитро Терлецький.
На думку голови 5ААС Олександра Джабурія, одним з ключових питань при судовому вирішенні земельних спорів є правильне визначення їх підвідомчості, головним чином адміністративної або цивільно-господарської, і ця проблема впродовж майже всього періоду існування нашої держави залишається законодавчо не врегульованою.
Також спікер підкреслив, що законопроект № 3296 має досить спірний характер, адже автори проекту Закону пропонуючи свої зміни залишають поза увагою те, що відповідно до вимог статей 2, 20 Господарського процесуального кодексу України визначальною ознакою предметної юрисдикції господарських суддів є саме провадження господарської діяльності. Окрім цього, викликають питання й обґрунтування доцільності вказаного проекту, зокрема позиція щодо «розвантаження» роботи судів.
Не залишився поза увагою і законопроект про адміністративну процедуру Мін'юсту № 3475, яким фактично вводиться квазісудова процедура, яка замінить судове оскарження. Кожен центральний орган виконавчої влади повинен буде створити такий механізм оскарження, який надзвичайно подібний до механізму оскарження в суді. Поєднання норм цих нових законів, у разі їх прийняття, може призвести до «нескінченної колізії» предметної підсудності земельних спорів.
В свою чергу, наступний спікер, Голова Комітету ВРУ з питань правової політики, адвокат Андрій Костін підкреслив, що проект Закону України № 3296 зараз не розглядається комітетом Верховної Ради України з питань правової політики, адже в силу розгалуження думок юридичної спільноти щодо доцільності прийняття вказаних змін, в жодному випадку не буде швидкого чи прискореного темпу розгляду даного проекту
Всеволод Князев – суддя, секретар Великої Палати Верховного Суду, зазначив, що на сьогодні, ВП ВС вже визначила ряд позицій по земельним спорам, в тому числі і з приводу розмежування предметної юрисдикції.
«Основним критерієм є те чи виникло приватне право (чи укладений договір оренди, тощо.) щодо земельної ділянки. Якщо воно виникло, то такі спори розглядаються - цивільно-господарськими судами. Це вже загальна позиція, яка викладена в різних рішеннях Великої Палати Верховного Суду», — підкреслив він.
Також було вказано на безпідставність зміни юрисдикції, передбаченої обговорюваним проектом: «Верховний Суд не підтримує законопроект № 3296. На даний час не вбачається будь-яких підстав, що свідчили б про необхідність зміни юрисдикції».
Адвокат Олексій Муравйов, зазначив, що питання підвідомчості земельних спорів є актуальним та потребує свого вирішення, адже та концепція, що існує сьогодні (згідно практики Верховного Суду) не завжди дозволяє позивачу чітко зрозуміти до якого ж суду звертатись. Концепція передачі таких спорів до юрисдикції господарських судів полягає насамперед в розумінні використання землі, як економічного потенціалу, тобто як землі товарного виробництва.
Представник господарської юрисдикції, суддя Господарського суду м. Києва, Тетяна Васильченко, вказала на те, що на сьогодні все ж трапляються ще рішення Верховного Суду, якими скасовуються рішення з питань порушення підвідомчості таких спорів, тому концепція законодавця, яка викладена в обговорюваному проекті є доцільним намаганням останнього врегулювати та оформити вказаний аспект на нормативно-правовому рівні.
При цьому зазначила, що в рішенні КСУ є примітка — «крім випадків, коли спори віднесені до іншої юрисдикції».
«Змінилися підходи до визначення підвідомчості — відійшли від суб'єктів і перейшли до предмету. Тому змінилася і практика ВП ВС», — зауважила суддя.
На думку судді Вищого господарського суду України Валерія Картере, зміни, запропоновані законодавцем, мають характер «штучних». Головним орієнтиром для удосконалення є формування єдиної сталої судової практики та правової позиції, в контексті відновлення довіри до суду та покращення захисту прав та інтересів особи в цілому.
В свою чергу, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, Ірина Желтобрюх зазначила, що її вразила в цьому законопроекті декларована мета розвантаження судової системи. Також вона вказала на відсутність в пояснювальній записці до законопроекту посилання на ключовий документ — рішення Конституційного Суду України від 2010 року. «Дискусії тут взагалі бути не повинно, оскільки спір вирішено ще в 2010 році Конституційним Судом. Рішення Конституційного Суду є обов’язковими до виконання для всіх, в тому числі і для судів. Якщо ми не будемо приймати до виконання рішення Конституційного Суду самі, то про яку повагу до судової влади може йти мова?», — наголосила суддя.
У заході також взяли участь члени Національної асоціації адвокатів України, голова Комітету з адміністративного права та процесу, адвокат Юрій Бауман та заступник голови зазначеного Комітету, адвокат Олена Джабурія. Представники адвокатури цілком підтримали позицію адміністративних судів, в частині недоцільності передачі земельних спорів до господарської юрисдикції.