Розлучення по-херсонськи
Законниця поплатилася за те, що возз’єднала сім’ю після того, як 4 роки тому розірвала шлюб
Чоловік позбувся осоружної дружини й поринув у нові любовні пригоди. Зі своєю наступною обраницею він створив спільний бізнес і вже придивлявся, яку обручку їй подарувати на заручини, як несподівано виявився знову одруженим на колишній.
Повернення колишньої
Оксана Кузьміна з Херсонського міського суду переглядала власне заочне рішення про розлучення, працюючи тоді ще в Суворовському районному суді м.Херсона (у 2016-му 3 районні суди міста об’єднали під одним дахом. — Прим. ред.). 5 років тому суд дійшов висновку, що сім’я розпалась і не варто стояти цьому на заваді. Розірвати шлюб забажав чоловік. Він звернувся з відповідним позовом, попросивши, щоб розгляд відбувався без його участі. Дружина таких клопотань не заявляла.
Однак через 4 роки, у 2019-му, жінка дійшла висновку, що розлучення було зайвим. Оскільки воно відбулося без її участі, є можливість переглянути рішення суду. О.Кузьміній здалося, що доводи слушні, і вона відкрила провадження з тих підстав, що особу належним чином не повідомили про розгляд справи, оскільки поштові відправлення були надіслані не за адресою її проживання.
Чоловік, який думав, що вже давно позбувся нелюбої жінки й тепер вільний, як пташка, страшенно розлютився, довідавшись, що його можуть змусити повернутися до минулих сімейних відносин. Адже суддя вирішила залишити без розгляду позов про розірвання шлюбу. Тож громадянин виявився одруженим на своїй колишній.
Проте за цей час у нього з’явилась інша подруга, з якою він мав намір створити нову сім’ю. Позивач не лише вів з нею спільне господарство, а й заснував спільний бізнес. Адже був упевнений, що розлучений. Протягом усіх 4 років він не спілкувався з колишньою, адже вона його всіляко ігнорувала після того, як довідалася про його бажання розлучитись.
Уже після заяви колишньої дружини про перегляд рішення про розлучення чоловік одружився з іншою жінкою. 1 жовтня 2019 року їхні стосунки зареєстрували. Судді здалося, що цей шлюб фіктивний, тому його наявність вона проігнорувала. І на початку грудня виявилося, що тепер чоловік — двоєженець.
Це сталося в той момент, коли громадянин, приголомшений перспективою ще раз увійти в ту саму річку, зліг унаслідок хвороби, про що свідчив лікарняний лист. Його адвокат повідомив суддю, що клієнт не зможе прийти на засідання, бо нездужає. Проте законницю це не зупинило, і вона вирішила долю подружжя без участі чоловіка.
Оговтавшись після перенесеного стресу через нову-стару небажану дружину, чоловік поскаржився на суддю до Вищої ради правосуддя.
«Усі брешуть»
Розглянувши скаргу обуреної людини, дисциплінарна палата відкрила проти О.Кузьміної справу. Й, аби розібратись у нюансах херсонських розлучень детальніше, було вирішено звернутися до іншої сторони.
У жінки було протилежне бачення відносин. Насамперед вона впевнена, що осоружною для чоловіка не була, навіть навпаки — бажаною. Адже стосунки не припинялися ні на день, і вона була впевнена, що їхній шлюб щасливий та надійний, до 24.09.2019, коли довідалася від спільних знайомих, що 4 роки тому вони перестали бути подружжям.
Того злощасного дня громадянка також довідалася, що її благовірний квартиру, в які й вона мешкала з ним та його дитиною, продав власному батькові, а той віддав її під заставу. У цьому житлі жінка прописана, а також є його співвласником, однак згоди на продаж у неї ніхто не просив.
Натомість чоловік стверджував, що жінка говорила неправду. Наприклад, якщо їхній шлюб був щасливим до кінця вересня, то яким чином вона змогла завагітніти від іншого? На момент розгляду дисциплінарної справи громадянка вже народила дитину й підтвердила, що батько — не її колишній чоловік. Яким чином вона могла посилатися на рішення про розлучення, подавши 6 вересня позов про стягнення з нього аліментів, якщо дізналася про такий факт лише 24 вересня? Вона не тільки згадала про те рішення, а й повідомила дату його прийняття та дату набуття чинності.
А за рік до цього колишня дружина зверталася до поліції із заявою, в якій зазначила, що з чоловіком разом не проживає. Наприкінці жовтня минулого року, за 1,5 місяця до того, як її знову визнали одруженою, жінка звернулася до суду про поділ майна подружжя. До речі, не виключено, що саме майнові претензії до чоловіка й підштовхнули колишню до такого оригінального рішення, як оскарження розірвання шлюбу.
Тим часом з’явилася ще одна дружина скаржника, цивільна. Вона звернулася з позовом про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, визнання спільної сумісної власності подружжя на майно. Тому розгляд справи про поділ майна з першою дружиною зупинили, доки не буде встановлено спільного майна з цивільною.
Хто говорить правду в цій сімейній «санта-барбарі» — розбиратися суду. Можливо, «усі брешуть», як казав Грегорі Хаус із відомого серіалу.
А тим часом ДП побачила в діях судді проступки. Адже винесення рішення про розірвання шлюбу, а потім скасування вердикту — справа рук однієї судді, О.Кузьміної. Вона надіслала рішення про розлучення відповідачці на адресу, яку сама отримала з міграційної служби, а потім сама ж визнала, що адреса була неправильною.
Суддя ж стверджує, що неправильна адреса була помилкою секретаря. Причиною, чому вона залишила поданий 4 роки тому позов про розірвання шлюбу без розгляду, стало те, що позивач прогулював засідання.
Палата вважає, що суддя, «скасувавши рішення, яке набрало законної сили, через 4 роки з огляду на зміни обставин життя сторін, порушила принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов’язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення». Покаранням за такий проступок, на думку дисциплінарного органу, має стати догана з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.