Закон і Бізнес


Подалі від сторін

У КАС не проти проводити засідання онлайн і після карантину, хоча на місцях цим мало хто послуговується


Раїса Ханова сподівається, що колись КАС розглядатиме до 20 справ на рік і зможе долати ті колізії, які не завжди бачить законодавець.

№19 (1473) 16.05—22.05.2020
Олена ДОВІДНА
5674

Попри надану законодавцем можливість дистанційного розгляду справ, учасники адміністративного процесу не квапляться скористатися цим ресурсом. Переважно прагнуть дочекатися завершення дії обмежень. Утім, для роботи касаційної інстанції карантин не перешкода.


Незручні колізії

Як повідомляє прес-служба ВС, науково-педагогічні працівники, юристи та судді обговорили найактуальніші виклики сьогодення, зумовлені прийняттям низки нормативно-правових актів. Таку відеоконференцію організували Асоціація фінансового права України спільно з Національним юридичним університетом ім. Ярослава Мудрого.

Так, суддя Запорізького окружного адміністративного суду Катерина Мінаєва нагадала, що законом від 30.03.2020 №540-IX внесено зміни, зокрема до Кодексу адміністративного судочинства стосовно автоматичного продовження всіх процесуальних строків. При цьому справи надходять, отже, їхня кількість збільшується, і після завершення карантину буде важко дотриматися законодавчо передбачених строків їх розгляду.

Водночас законодавець уможливив проведення судових засідань онлайн. На думку К.Мінаєвої, це може прискорити розгляд справ, якщо в цьому зацікавлені сторони. Але поки що, констатувала суддя, учасники процесу переважно користуються своїм правом відкладення строків до завершення карантину.

У свою чергу голова Касаційного адміністративного суду Михайло Смокович зауважив, що ці зміни через колізійність норм і неоднозначне їх тлумачення спричинять нову хвилю спорів. Для уникнення правової плутанини, зауважив голова КАС, законодавцеві варто було б залучати до законотворчого процесу тих, хто застосовує ці норми права, зокрема й суддів.

Він запевнив, що касаційна інстанція працює в штатному режимі, судочинство жодного дня не припинялося завдяки тому, що секретаріат оперативно запровадив усі правила безпеки, яких вимагає Уряд. Зокрема, під час засідань судді перебувають на відстані один від одного не менш як 1,5 м.

До того ж КАС першим серед касаційних судів випробував процедуру розгляду в режимі відеоконференції. Утім, М.Смокович звернув увагу на необхідність вирішення проблеми щодо дотримання принципу гласності й відкритості такого процесу. На його переконання, для спостерігачів має бути забезпечений доступ або до зали засідання, або до онлайн-трансляції.

Голова КАС вважає, що такі нововведення є зручними і для учасників засідань, і для суддів, тож їх варто продовжити і після завершення карантину.

Касаційні фільтри

Суддя КАС В’ячеслав Хохуляк розповів про попередні висновки за перші 3 місяці застосування нових процесуальних фільтрів, які запроваджені змінами до процесуальних кодексів законом від 15.01.2020 №460-IX, що набрали чинності 8.02.2020.

На його думку, це цілком узгоджується із ч.8 ст.129 Конституції, яка встановлює, що право на касаційне оскарження реалізується лише у випадках, передбачених законом. Тож основним і ключовим є питання щодо відповідності касаційної скарги вимогам, які визначені в чч.4 і 5 ст.238 КАС і вказують на винятковість обставин чи значний суспільний інтерес справи або на те, що в ній порушено питання права, яке має фундаментальне значення для єдиної правозастосовної практики.

Утім, якщо у скарзі міститься лише необґрунтоване посилання на ці норми, а по суті зазначаються питання переоцінки рішення судів попередніх інстанцій, то заявникам слід очікувати повернення касаційної скарги або відмови у відкритті провадження, роз’яснив В.Хохуляк.

Це підтвердила й секретар судової палати для розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів КАС Раїса Ханова. Вона зауважила, що спостерігає значне зменшення випадків відкриття касаційного провадження за скаргами, що надходять, — приблизно у 10% випадків. Адже судді обмежені законодавцем і мають розглядати касаційні скарги у тих межах, у яких вони подані заявником. Тому заявлені для відкриття касаційного провадження підстави мають відповідати процесуальному закону і бути доведеними. Вимоги до касаційних скарг для сторін судді ретельно виписують у кожному методичному документі.

Великою проблемою, на думку судді, залишається те, що сторони продовжують вважати касаційну інстанцію загальнодоступною. Наприклад, в органах Державної фіскальної служби діє правило, що кожна справа має пройти всі 3 інстанції, навіть якщо йдеться про кілька десятків гривень. Вона вважає, що ДФС мала б змінити таку практику, розробивши нові методичні рекомендації для головних управлінь.

Р.Ханова повідомила, що за 4 місяці 2020 року, включаючи період карантину, палата розглянула 7123 і отримала 6046 справ. Справи слухають також у режимі відеоконференції за допомогою судів попередніх інстанцій (у цьому році проведено 59 таких засідань, у минулому — 118).

Також вона звернула увагу на формування справ у судах перших інстанцій, коли оскаржується кілька податкових повідомлень-рішень, але лише одне з них може бути розглянуте на предмет допуску до касаційного провадження. Проте у разі його відкриття суддя буде змушений розглядати всі скарги. Йдеться про принцип процесуальної економії, що дало б змогу суддям касаційної інстанції більше уваги приділяти окремим правовим питанням.