Закон і Бізнес


Добрий виконавець

Парламентарі збираються суттєво обмежити права кредиторів під соусом карантину


№18 (1472) 09.05—15.05.2020
КСЕНІЯ ТАЛАМАНЧУК
2588

Національна асоціація арбітражних керуючих висловилася категорично щодо законопроекту №3322. Адже, на її думку, він принесе більше шкоди, ніж обіцяного порятунку для бізнесу.


Запозичені рішення

В умовах карантину бізнес зазнає величезних збитків. Тож парламентарі, як завжди, почали вдосконалювати чинне законодавство під егідою турботи про підприємців та економічне процвітання. Подивившись на те, яких заходів уживають у країнах Європейського Союзу, слуги народу вирішили і свого додати, і чужого не цуратись.

Як наслідок, у порядку денному позачергового пленарного засідання Верховної Ради з’явився проект «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства» (№3322) щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період ужиття заходів, спрямованих на запобігання виникненню й поширенню коронавірусної хвороби. Проте документ зазнав величезної критики професійної спільноти, хоча він і не позбавлений розумних ідей. Справді, КзПБ потребує внесення деяких змін з огляду на карантин.

Законопроектом №3322 установлюється мораторій на відкриття за ініціативою кредиторів проваджень у справах про банкрутство юридичних осіб, а вже відкриті провадження у таких справах підлягають зупиненню до 15 жовтня 2020 р. включно. Також боржник на період дії вказаного мораторію звільняється від обов’язку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в разі загрози неплатоспроможності.

Крім цього, подовжується дія мораторію на задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника. Також забезпечується можливість розгляду всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, у порядку позовного провадження поза межами справи про банкрутство. Фактично, якщо законопроект буде підтриманий в сесійній залі, правила гри в банкрутстві істотно зміняться.

Краще щось, ніж нічого

Першою великою новелою є надання арбітражному керуючому можливості проведення зборів комітету кредиторів дистанційно, зокрема у формі відеоконференції чи письмового опитування. Аналогічні нововведення вже були втілені в процесуальних кодексах, але наразі арбітражні керуючі залишилися між молотом та ковадлом. Адже норми Господарського процесуального кодексу неможливо використати за аналогією. Крім того, будь-які збори комітету кредиторів, проведені під час карантину, можуть бути визнані недійсними. Таким чином на плечі арбітражного керуючого можуть лягти величезні штрафи як за вжиття всіх заходів, які від нього вимагає КзПБ, так і за їх невжиття.

Документ не передбачає належного механізму ідентифікації кредиторів. Фактично до конференції в Zoom може долучитися будь-яка особа, яка дала на це згоду. Проте ні перевірити її повноваження, ні встановити її особу майже неможливо. Крім того, не вирішує законопроект і того, що робити в разі відмови кредитора брати участь у засіданні комітету кредиторів онлайн.

Прийняття законопроекту в цій частині — краще, ніж зовсім нічого. Водночас, як наголошує Національна асоціація адвокатів України, проект потребує суттєвого доопрацювання. Зокрема, у зверненні до голови Комітету ВР з питань економічного розвитку НААУ наголошує, що звільняти арбітражного керуючого від відповідальності — не найкраще рішення. Набагато важливіше чітко визначити компетенцію та умови на час карантину.

Абсолютний мораторій

Наступною суттєвою новелою законопроекту №3322 є запровадження тотальних мораторіїв. Першою нівелювали ідею щодо безпроблемного входження до процедури банкрутства. Адже, якщо проект закону буде підтримано в сесійній залі, повернення боргів через процедуру банкрутства стає неможливим.

Утім, насправді ніщо не заважатиме кредиторам звертатися до боржника в порядку позовного провадження. Адже цим же самим проектом справи позовного провадження відокремлюються від процедури банкрутства. Фактично кредитори дістають можливість швидко перейти зі стадії судового розгляду справи до виконання рішення. Тож замість поступового розгляду справи під контролем суду підприємство може познайомитися з багатьма добрими виконавцями, які своїми швидкими діями зупинять діяльність боржника.

Категорично проти таких змін виступає й Національна асоціація банків України. Вона стверджує, що обмеження кредиторів у можливості порушувати справу щодо банкрутства боржника нівелює право власності. Сам законопроект, на думку НАБУ, уводить абсолютну зрівнялівку щодо всіх суб’єктів незалежно від їх фінансового стану, видів діяльності та наявності впливу (обмеження, заборони) на його діяльність карантинних заходів. Адже зобов’язання могли виникнути до періоду вжиття заходів, спрямованих на запобігання виникненню й поширенню коронавірусної хвороби, і жодним чином не стосуватись обставин, пов’язаних із такими заходами.

Водночас у світі простежуються тенденції до заморожування банкрутств. Так, у Німеччині боржник звільняється від обов’язку ініціювати справу про банкрутство за умов, що загроза неплатоспроможності прямо викликана пандемією та є обґрунтовані очікування отримати державну або іншу зовнішню допомогу. А в Австрії боржнику надають додатковий час для реагування на загрозу неплатоспроможності.

Отже автори законопроекту №3322 намагаються наслідувати європейські країни. Утім, як зазначають арбітражні керуючі, обмежуючись півзаходами, парламентарі можуть заразити й без того слабку економіку ще більшою стагнацією. Адже жодні заборони не спрацюють, якщо не буде вжито заходів підтримки бізнесу та стимулювання відновлення економічної діяльності.

Також турбує фахівців і момент запровадження мораторію, адже на період дії карантину та протягом 90 днів після його відміни не допускається відкриття проваджень за вимогами до боржника, які виникли з 1 лютого 2020 року. Разом з тим карантин був уведений значно пізніше. Тому, на думку правників, протиепідемічні заходи, до яких удавались у світі, не можуть ставати ключовим чинником для вітчизняного законодавства.

Чи потребує бізнес належної підтримки? Звісно, що так. Проте, на думку експертів, законопроект №3322 має зазнати суттєвого доопрацювання. Позаяк він нівелює майже всі напрацювання нового кодексу, а також опускає Україну в міжнародних рейтингах. Хоча перед тим відбулося зростання завдяки запровадженню нових та швидких механізмів відновлення платоспроможності.

І тут постає запитання: хто насправді виграє від нових правил? Підприємці зможуть не віддавати боргів. Водночас співпрацювати з державними підприємствами стане ще більш ризиковою справою, Оскільки їм забезпечено такий захист, що бізнес ще й залишиться винним. А за неможливість своєчасного повернення боргів ще й штрафи нарахують.

Спеціально для «З&Б»

Голова Ради арбітражних керуючих України Микола ЛУКАШУК:

— Національна асоціація арбітражних керуючих України активно долучається до створення якісної законодавчої бази. Тож ми проаналізували законопроект №3322 і сформували негативний висновок.

На нашу думку, вказаний документ створює значну нерівність у правах кредиторів і боржників. Необхідно розуміти, що провадження у справі про банкрутство не має на меті швидкий продаж майна боржника та його ліквідацію. У свою чергу входження до процедури банкрутства дає боржнику змогу захиститися від виконання вимог кредиторів завдяки мораторію. Таким чином, держава пропонує відібрати в підприємств можливість бути захищеними від виконання кредиторських вимог у процедурі розпорядження майном та отримати лаву з розрізнених вимог у «посткарантин». Блокування механізмів тимчасового захисту боржників від вимог кредиторів дасть зворотний ефект. Підприємства залишаться сам на сам із власними боргами, а всі активи будуть заблоковані.

Законопроект містить величезну кількість суперечливих норм, тому НААУ опрацювала власні пропозиції та подала їх на розгляд до ВР. Сподіваємося, що думка професійної спільноти буде врахована парламентарями й КзПБ не зазнає швидких і необдуманих змін.