Закон і Бізнес


Вітрини та вітрила

Як бізнес у сфері продажу товарів адаптується до нових умов, попри обмеження та хаотичну нормотворчість


№17 (1471) 02.05—08.05.2020
Ігор НОВИКОВ
4085

З початком карантину продають і купують тільки найнеобхідніше. Пощастило залишитися на ринку компаніям, причетним до сфери товарів широкого вжитку. Але яким чином за кулісами полиць супермаркетів задовольняється попит населення?


Вимушена реструктуризація

Комітет FMCG & Retail Асоціації адвокатів України провів вебінар.

Керівник юридичного департаменту групи компаній PepsiCo в Україні Вікторія Огриза прокоментувала ситуацію, що склалася, у зв’язку з обмежувальними заходами: «Звичайно, для нас, як і для всіх, карантин уніс свої корективи. Ми слідкували за ситуацією в Європі, тому вже готували себе до такого сценарію. Проте ми продовжили свою роботу за рахунок того, що наша компанія виготовляє харчові продукти. Тому робота залишилась, а весь офіс перейшов на віддалений режим роботи».

В.Огриза додала, що, мабуть, усе ж таки були певні складнощі у фінансистів, оскільки їм усе одно доводиться працювати з паперовими документами.

Модератор вебінару, керуючий партнер TEFFI Law Firm, адвокат Ігор Крижановський звернув увагу на те, що в юристів з початку карантину на 70% додалося роботи, пов’язаної з трудовим правом. Він попросив своїх колег поділитися досвідом щодо того, яким чином людські ресурси співіснують із тимчасовими складнощами, які виникли в компаній.

Проте, як зазначила В.Огриза, незважаючи на обмеження в пересуванні, через 2—3 дні стресу працівники знову, як завжди, доставлялись на робочі місця власною розвозкою компанії.

Посміхаючись, головний юрисконсульт ТОВ «РАБЕН Україна» Ірина Кравцова додала: «Прийняті нормативні документи у зв’язку з карантинними заходами можна назвати «хаотичними або панічними», адже влада намагалася швидко зробити хоча б щось для того, аби зупини поширення пандемії. Для нас ці 2—3 дні були на нервах, тому що доводилося водіям на КПП доводити, що відповідно до внесених змін у них дійсно є право на перевезення працівників за допомогою транспорту компанії».

Карантинний «зомбіленд»

Оскільки такі великі компанії є лише представниками глобальних зарубіжних виробників в Україні, юристи збирали інформацію про те, в яких країнах і наскільки закриватимуться кордони й офіси. І.Кравцова зазначила: «У певні моменти все одно здавалося, що це якийсь «зомбіленд», із якого ніхто не може вийти».

В.Огризко сказала, що вона детально проаналізувала так звані інфекційні закони й переконалась у тому, що для місцевої влади та Кабінету Міністрів у нових нормах є дійсно велика кількість опцій.

Окремою перешкодою для нормальної роботи компаній стала плутанина з останніми змінами в розпорядженнях. Так, інформація в Торгово-промислової палати та в деяких державних структурах, не кажучи вже про окремі пункти контролю та поліцейські пости, виявилася зовсім різною. Було введено окремий реєстр, через який компанія має погоджувати приїзд своїх людей у певну точку локації.

В.Огризко заявила: «Нарешті було прийнято рішення про те, аби не створювати ніяких реєстрів, оскільки виходить, що, повідомляючи про будь-яке пересування в межах роботи компанії, ми здаємо всю свою базу клієнтів, постачальників і налагоджену роками унікальну систему взаємодії».

Налагоджувати роботу юридичних департаментів доводилося за допомогою месенджерів. Найбільшу популярність здобули онлайн-наради через Zoom і Skype. Проте, як показує практика І.Крижановського, співробітники компанії обирають досить різні системи месенджерів, і часто доводиться згадувати, в якому з них відкритий діалог із потрібною людиною, та шукати, про які саме повідомлення сповіщав звуковий сигнал телефону.

Юристи запевняють, що на якості виконання роботи дистанційний режим не позначився. Особливо перші тижні карантину робота юридичних департаментів тривала 24/7. І.Крижановський з посмішкою додав: «Дійсно, грані між роботою та домом сьогодні розмилися. Немає вихідних і буднів, немає зони для відпочинку чи роботи. Просто з понеділка до понеділка відбувається онлайн-комунікація в шаленому ритмі».

Між тим будь-які форс-мажорні обставини, як і карантин, — це перш за все договірні відносини. Але, навіть якщо мова йде про те, аби визнати карантин форс-мажорними обставинами, торговий центр, якщо він є достатньо рейтинговим та успішним, може розірвати договір про надання приміщення для оренди й по закінченні карантину підпише новий договір не з вашою компанією, а з новим, більш вигідним орендарем.

У будь-якому разі в умовах карантину втрати є в кожної сторони, у всіх суб’єктів, які працюють на ринку України. У когось вони менші, у когось — більші. Потрібно шукати компроміси між власниками приміщень та орендарями. І цей компроміс — шанс не втратити остаточно хоч якийсь ґрунт під ногами.

Поки компанії, що забезпечують наповнення полиць супермаркетів, налаштовують свої вітрила у бік вітру змін, дефіциту продуктів не спостерігається. Хоча можна передбачити, що через зниження купівельної спроможності населення певні категорії товарів утратять попит.