Клієнтом єдиним

У НАЗК приревнували суб’єктів декларування до адвокатів?

Схоже, що особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, доведеться самостійно звертатися по роз’яснення до Національного агентства з питань запобігання корупції в разі виникнення непорозумінь щодо декларування. Бо професійну допомогу з боку адвоката в підготовці звернення регулятор уважає зловживанням.

Адвокатського запиту не приховати

Принаймні так можна зрозуміти позицію НАЗК, викладену на минулому тижні на офіційній сторінці цього державного органу, який закликає адвокатів не соромитися свого статусу та не приховувати його.

Річ у тім, що законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» прямо заборонено подавати адвокатські запити стосовно роз’яснень положень законодавства. Й агентство каже, що так виписано саме тому, що надання правової інформації, консультацій та роз’яснень із правових питань є видом адвокатської діяльності. Але «деякі представники адвокатської спільноти проявляють винахідливість та, намагаючись обійти положення закону, відповідно до якого вони мають діяти, направляють до НАЗК звернення: від свого імені (як фізичні особи); від імені начебто їхніх клієнтів; від імені юридичних осіб».

У відомстві відзначають, що адвокати не нехтують і іншими зловживаннями:

• формулюють питання для надання роз’яснень під конкретного клієнта;

• надсилають кілька ідентичних запитів (певно, маючи надію якось таки отримати «потрібну» відповідь);

• правовою підставою для звернення зазначають одночасно закони «Про звернення громадян», «Про доступ до публічної інформації» та навіть «Про безоплатну правову допомогу»;

• надсилають адвокатські запити з проханням підтвердити чи спростувати факти.

Такі «неподобства» чинять як юристи невеличких юридичних фірм, так і представники провідних компаній.

Наприкінці допису, закликавши адвокатів уважніше читати положення чинного законодавства та дотримуватися Правил адвокатської етики, НАЗК попросило висловитись із цього приводу профільні ЗМІ, у тому числі й «Закон і Бізнес».

Відповідальність — обопільна

Нагадаємо, що згідно зі ст.11 закону «Про запобігання корупції» одним із повноважень агентства є саме давання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства. Отже, якщо врахувати позицію НАЗК, виходить, що суб’єкти декларування під час підготовки відповідного звернення не повинні користуватися професійною правничою допомогою. Хоча право на неї гарантоване Конституцією!

Можливо, дещо дивна позиція держоргану виникла через ототожнення адвокатського запиту (який є одним з інструментів адвокатської діяльності) з іншими формами надання правничої допомоги. Адже профільний адвокатський закон дійсно містить норму про те, що адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій та роз’яснень.

Але, по-перше, можливі форми правничої допомоги, спрямовані на отримання необхідної інформації в інтересах клієнта, не обмежуються лише адвокатським запитом. Незрозуміло, чому правник не може, наприклад, допомогти клієнтові скласти відповідне звернення до НАЗК? Хіба в такому разі звернення суб’єкта декларування автоматично стає адвокатським запитом?

По-друге, варто враховувати те, що не кожен лист юриста, який має статус адвоката, є адвокатським запитом. Так, за законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (ст.24), адвокатський запит — письмове звернення про надання інформації, необхідної для надання правової допомоги саме клієнтові. До запиту додаються копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Тож направлення звичайного звернення від фізичної особи однозначно не може бути адвокатським запитом.

Водночас зловживання правом на адвокатський запит, у тому числі недотримання вимог до його оформлення, є порушенням Правил адвокатської етики та може стати наслідком дисциплінарної відповідальності вже самого юриста. Власне, особливості адвокатського запиту (форма, строки, відповідальність) роблять його більш ефективним інструментом захисту прав людини порівняно зі звичайним листуванням.

Замість закону — публічна іронія

Проте замість того, щоб звертатися зі скаргами до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури на юристів, які, на думку чиновників НАЗК, зловживають правом на адвокатський запит, у відомстві вирішили присоромити адвокатів у публічній площині.

Чому? Можливо, тому, що правники готують, а суб’єкти декларування направляють виважені з юридичного погляду, але незручні для чиновників запитання. Давати роз’яснення в таких випадках складно й відповідально. Тому, напевне, простіше жартома відвадити суб’єктів декларування користуватися послугами адвокатів.