Нездорова увага до грошей

Керівникам судів порадили уникати перекосів у стимулюючих виплатах працівникам апарату та не видавати всім одночасно матеріальну допомогу.

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 квітня 2020 року м. Київ №23

Щодо стану оплати праці працівників апарату судів

Рада суддів України вивчила питання щодо стану оплати праці працівників апаратів судів та встановила наступне.

Міністерством фінансів під час підготовки проекту державного бюджету на 2020 рік у розрахунки граничних обсягів видатків закладено відтермінування підвищення суддівської винагороди на один рік. У доведених до Держаної судової адміністрації граничних обсягах видатків загального фонду державного бюджету кошти на підвищення розміру суддівської винагороди, передбаченої законом «Про судоустрій і статус суддів», не були враховані.

У листі Мінфіну від 3.09.2019 №04110-09-10/22087 зазначено, що ДСАУ під час визначення напрямів використання коштів загального та спеціального фондів державного бюджету слід виходити з того, що потреба органу судової влади у видатках на суддівську винагороду має бути забезпечена в повному обсязі відповідно до вимог закону «Про судоустрій і статус суддів».

ДСАУ, як головний розпорядник бюджетних коштів, сформувала бюджетний запит з урахуванням доведених граничних обсягів видатків загального фонду державного бюджету на суддівську винагороду діючих суддів та 2000 вакантних посад суддів, які терміново мали бути заповнені за дорученням Президента, у повному обсязі. Обсяг передбачених для суддівської винагороди коштів на 2020 рік становив 10,9 млрд грн., що більш як удвічі перевищило показники державного бюджету 2019 року.

Після забезпечення в повному обсязі суддівської винагороди в розмірах, передбачених на 2020 рік законом «Про судоустрій і статус суддів», залишок граничних обсягів видатків загального фонду державного бюджету та план надходжень коштів до спеціального фонду державного бюджету від справляння судового збору катастрофічно не забезпечував інші напрями видатків, а саме: фонд оплати праці працівників апарату судів; нарахування на оплату праці; інші поточні видатки на забезпечення судочинства та видатки розвитку.

Так, фонд оплати праці працівників апарату визначений у сумі 414,9 млн грн., що майже у 13 разів менше, ніж фактичні видатки на зазначені цілі в 2019 році (5367,2 млн грн.). На інші видатки щодо забезпечення судочинства та видатки розвитку бюджетні асигнування взагалі не були передбачені на 2020 рік.

Про суттєвий дефіцит видатків за вказаними напрямами ДСАУ зазначила у поданому до Мінфіну бюджетному запиті. Також зазначена проблема висвітлювалась у спільних листах Вищої ради правосуддя, Ради суддів, ДСАУ до всіх вищих органів виконавчої та законодавчої влади, а також у рішенні з’їзду суддів.

Результатом звернень стало те, що замість виділення додаткових, вкрай необхідних бюджетних асигнувань Мінфіном були зменшені ДСАУ видатки на нарахування на оплату праці та відповідно збільшені видатки на інші поточні видатки стосовно забезпечення судочинства, що забезпечило тільки третину від їх потреби та одночасно створило дисбаланс між дефіцитним фондом оплати праці та нарахуваннями на нього.

Крім того Комітетом ВР з питань бюджету без погодження з ДСАУ було зменшено видатки, заплановані на заповнення вакансій суддів, на користь Служби судової охорони, що ще більше розбалансувало бюджети судів.

Незважаючи на всі звернення органів судової влади Верховною Радою в порушення норм Конституції державний бюджет на 2020 рік прийнято вкрай дефіцитним та незбалансованим щодо фінансового забезпечення місцевих та апеляційних судів (майже відсутній фонд оплати праці працівників апаратів судів, розбалансований фонд оплати праці з нарахуваннями на нього, величезний дефіцит поточних видатків на забезпечення судочинства, повна відсутність видатків розвитку для судів).

Єдиним позитивом у законі «Про Державний бюджет України на 2020 рік» є норма «Прикінцевих положень», яка давала підстави для збільшення бюджетних призначень ДСАУ, як головному розпоряднику бюджетних коштів, за підсумками виконання державного бюджету в І кварталі 2020 року на забезпечення здійснення правосуддя в необхідному обсязі.

Обсяг річного фонду оплати праці, визначений для конкретних судів та територіальних управлінь ДСАУ стосовно місцевих загальних судів у додатку №7 до закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік» забезпечував середній рівень оплати праці працівників апарату судів у розмірі менше 2000 грн. на місяць.

Ситуація ускладнилась ще й тим, що після формування додатку №7 до закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік» в окремих апеляційних судах відбулися значні кадрові зміни, які призводять до виникнення диспропорцій між судами і потребують постійного корегування фонду оплати праці судів.

З метою недопущення суттєвого зниження рівня оплати праці працівників апаратів судів уже на початку 2020 року ДСАУ було вжито ряд заходів, а саме:

під час складання бюджетного розпису вдалося вирішити питання з Міністерством фінансів щодо проведення наближення видатків на оплату праці в межах річної суми з ІV кварталу на І квартал 2020 року;

з метою ліквідації поточного дефіциту нарахувань на оплату праці здійснила незбалансоване наближення цих видатків за загальним фондом з ІІІ та ІV кварталів на січень — квітень поточного року, а також за спеціальним фондом держбюджету перерозподілила частину видатків з інших напрямів на нарахування;

вимушено перейшла з річного на помісячне регулювання фонду оплати праці судів для ліквідації диспропорцій у зв’язку з рухом кадрів, використовуючи показники середньої заробітної плати та фактичної чисельності персоналу;

запровадила збір актуалізованої інформації щодо річного фонду суддівських винагород, фонду обов’язкових виплат працівникам апаратів судів, фонду стимулюючих виплат з метою запровадження механізмів більш точного розрахунку фонду оплати праці судів.

Вжиті заходи дали можливість у першому кварталі поточного року не допустити в цілому зниження рівня оплати праці працівників апаратів судів порівняно з аналогічним періодом минулого року. ДСАУ забезпечила єдині підходи при формуванні фондів оплати праці на перший квартал 2020 року виходячи з фактичної (середньооблікової) чисельності працівників апаратів судів. Фонд оплати праці для працівників апарату судів на І квартал сформовано із розрахунку середньомісячної зарплати 15,3 тис. грн. (12,1 тис. грн.— у І кв. 2019 р.), у тому числі для місцевих загальних судів — 13,9 тис. грн. (11,9 тис. грн. — у І кв 2019 р.), для апеляційних та місцевих спеціалізованих судів — 17 тис. грн. (13,3 тис. грн. у 1 кв 2019 р.) .

Проте ці вимушено задіяні заходи мають свої об’єктивні недоліки, а саме:

суттєвий дефіцит річного фонду оплати праці, незважаючи на вжиті заходи щодо наближення, створює атмосферу невпевненості в майбутньому, що породжує різні управлінські рішення керівників бюджетних установ щодо використання доведеного фонду оплати праці в помісячному розрізі за його складовими. Так, якщо в одних судах використовувались надбавки та премії у рамках доведених помісячних фондів з урахуванням здійсненого наближення в межах річного фонду, то у місцевих загальних судах Волинської та Запорізької областях використовувались матеріальні допомоги та створювались резерви для рівномірного забезпечення рівня оплати протягом року. Так, наприклад, якщо у місцевих судах Дніпропетровської області фактична середня зарплата у І кварталі 2020 року склала 13,8 тис. грн. проти 12,1 тис. грн. у І кварталі 2019 року, то у місцевих судах Запорізької області середня зарплата у І кварталі 2020 року склала 11,5 тис. грн. проти 12,5 тис. грн. у І кварталі 2019 року.

помісячне регулювання фонду оплати праці судів, на відміну від регулювання по року, не враховує такі періодичні фактори як оплата відпусток, матеріальних допомог, лікарняних, які протягом року мають регулюватися судами та ТУ ДСАУ шляхом створення внутрішньорічних резервів у вигляді залишків відкритих асигнувань, а у виключних випадках — тимчасової кредиторської заборгованості.

Наведені факти при однакових підходах щодо формування фондів оплати праці працівників апарату судів не дають змоги забезпечувати в кожному конкретному місяці однаковий рівень стимулюючих виплат та їх структуру в кожному суді, до чого невиправдано та штучно в останні місяці прикута посилена увага працівників апарату судів, що створює нездорову атмосферу не тільки в судовій системі, а й взагалі в державі.

Аналіз законодавства, яке регулює оплату праці працівників апарату судів, дозволяє зробити висновок, що реальний розмір заробітної плати конкретного працівника апарату суду залежить не лише від фонду оплати праці, встановленого для конкретного суду, а у значній мірі й від рішень керівників, яким вони диференціюють її розмір різним відсотком стимулюючих виплат.

Існують випадки, коли в одних судах розмір стимулюючих виплат окремими працівникам апарату судів суттєво відрізняється від середнього рівня таких виплат іншим працівникам.

В умовах суттєвого дефіциту бюджетних коштів такі випадки повинні мати виключний характер, оскільки це може свідчити як про зловживання при прийнятті відповідних управлінських рішень, так і про нераціональний розподіл посадових обов’язків у тому чи іншому колективі між працівниками.

Зважаючи на викладене, Рада суддів

вирішила:

1. ДСАУ після внесення змін до закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та отримання додаткових бюджетних призначень на оплату праці з нарахуваннями:

здійснити вирівнювання річного фонду оплати праці працівників апарату судів, забезпечивши бюджетними асигнуваннями, у першу чергу, обов’язкові складові заробітної плати працівників апарату судів (посадовий оклад, ранг, вислуга років) та однаковий рівень стимулюючих виплат по відношенню до фонду обов’язкових виплат, використовуючи вивільнені кошти фонду суддівських винагород;

для врахування кадрових змін перейти з регулювання місячного фонду оплати праці на регулювання річного фонду.

2. Судам забезпечувати рівномірний графік відпусток протягом року для суддів та працівників апарату судів, а саме:

при нарахуванні стимулюючих виплат уникати випадків, коли розмір стимулюючих виплат окремими працівникам апарату судів суттєво відрізняється від середнього рівня таких виплат іншим працівникам;

уникати значного навантаження на фонд оплати праці шляхом масового одночасного надання матеріальних допомог;

зберігати протягом року пропорції між фондом суддівських винагород та фондом оплати праці працівників апаратів судів.

Голова Б.Моніч