Про провокацію злочину

З моменту, коли сторона захисту почала стверджувати про існування провокації злочину, обов’язок доказування відсутності підбурювання лежить на стороні обвинувачення.

Про це нагадав Касаційний кримінальний суд у постанові від 19.02.2020 у справі №295/7911/18. В ній ішлося про давання 5000 грн. хабара в.о. начальнику відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Житомирській області за непритягнення особи до відповідальності за незаконну торгівлю підакцизними товарами на автодорозі. Вироком Богунського районного суду особу засуджено до 4-х років позбавлення волі за ч.3 ст.369 Кримінального кодексу.

Як зауважив ККС, заявником у цьому кримінальному провадженні згідно з рапортом від 20.03.2018 є поліцейський. Ця обставина вимагає, зокрема, щоб розслідування проводилося пасивно та було спрямоване на фіксування доказів. Утім, попри наявність дозволу на прослуховування, зняття інформації з телекомунікаційних мереж упродовж місяця не проводилося у зв’язку з відсутністю технічних можливостей. Проте у цей період мали місце неодноразові з’єднання підозрюваного та поліцейського, деякі — за ініціативою останнього.

Цей факт ставить під сумнів дотримання принципу пасивної поведінки правоохоронних органів під час розслідування таких злочинів. Це стало підставою для направлення справи на новий розгляд до апеляційного суду.