Спіткнулись об ЄСІТС

У судах чекають на єдину систему, але не вірять, що вона з’явиться бодай до кінця року

Ще рік тому в нашій країні мав запрацювати електронний суд, але саме в умовах карантину необхідна його досконала робота. Адже більшість цивільних, адміністративних, господарських і навіть кримінальних справ відкладають через запроваджені обмеження. Про те, як нині здійснюється правосуддя, говорили під час наради в Асоціації адвокатів України.

Запроваджуємо відеоконференцію

Як відомо, парламент ухвалив «антикоронавірусний» закон, яким серед іншого передбачив автоматичне продовження строків звернення до суду та процесуальних строків у цивільних, господарських та адміністративних справах на час дії карантину. Учасникам справ надано право брати участь у судовому розгляді в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, перебуваючи за межами суду.

За цих умов затребуваними можуть виявитися положення закону про участь у судовому розгляді в режимі відеоконференції з дому чи офісу. Хоча його реалізація на практиці буде складною через відсутність Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка згідно з процесуальними кодексами має забезпечувати проведення відеоконференцій та їх обов’язкову онлайн-трансляцію.

Та судді надій на швидке створення ЄСІТС не покладають. «Що стосується можливості електронного судочинства, то необхідно керуватися цифрами. ЄСІТС, про яку ми сьогодні говоримо, мала запрацювати в Україні з 1.03.2019. Рада суддів вивчала це питання комплексно і ґрунтовно. На той час (початок 2019-го) ми з’ясували, що для запровадження ЄСІТС немає ні технічної можливості, ні людських ресурсів, ні стратегії запровадження. Було бажання щось зробити, утім, як зробити — ніхто не знав», — нагадав суддя Великої палати Верховного Суду Олег Ткачук.

Як відомо, урешті-решт Вища рада правосуддя рекомендувала Державній судові адміністрації відкликати оголошення про початок роботи ЄСІТС, що та й зробила. Проте тепер та ж ВРП наполягає, аби ДСАУ забезпечила початок роботи системи з 1.05.2020. «Уважаю, що в тому вигляді, як вона є, ЄСІТС не буде запроваджена ні з 1 травня, ні з 1 червня, ні з 1 грудня цього року», — переконаний О.Ткачук.

Окрім цього, він звернув увагу на те, що ДСАУ цього року попросила на запровадження системи 142 млн грн. У 2019-му на закупівлю техніки було витрачено 276 млн. У 2018-му — 220 млн на ЄСІТС, і ще 119 млн — на забезпечення конфіденційності відеозв’язку. На думку О.Ткачука, це — величезні кошти на ЄСІТС, яка наразі не має навіть програми.

«Щороку суди розглядають близько 4 млн справ. Сьогодні в Україні 5226 суддів. Чи можна суддям забезпечити право на швидкий та справедливий розгляд в усному провадженні за наявності такої кількості справ, забезпечуючи всі принципи? На мою думку, це неможливо. І тому законодавець пішов тим шляхом, що дозволив суддям слухати справу в письмовому провадженні», — підсумував суддя.

Не вмієш? Навчимо!

Стосовно дистанційного розгляду справ експерти зауважують: є ризик того, що за відсутності повноцінної роботи ЄСІТС судді можуть по-різному тлумачити законодавчі зміни. Зокрема, застосовуючи норми про зупинення процесуальних строків на період карантину, узагалі не звертатися до відеоконференції для розгляду справи.

У питаннях, які стосуються здійснення судочинства та проведення судових засідань, кожна судова установа визначає свої правила та алгоритми. Адже якихось рекомендацій органи суддівського самоврядування не дали.

Зокрема, за інформацією судді Господарського суду м.Києва Петра Паламара, у ГСК нині процесуальна діяльність фактично не провадиться. Запроваджено окремий графік роботи канцелярії. Попри це, у суді не тільки починають використовувати Skype, а й мають в планах навчати секретарів проводити процес онлайн.

«Переважна більшість моїх колег готова як працювати в режимі відеоконференції, так і використовувати переваги сучасних технологій. Хоча насправді ті зміни, які вносяться, спотикаються об камінь під назвою «ЄСІТС». Бо без неї важко працювати», — зауважив суддя ГСК.

Він розповів, що у суді розписали, як можна організувати проведення відеоконференції за допомогою Skype. «Ми кожного суддю і його секретаря наділили службовою адресою, зареєстрували облікові записи в Skype та запропонували в ухвалах про призначення справ до розгляду повідомляти таку інформацію. При цьому організовуємо навчання для секретарів судових засідань, щоб вони могли вільно користуватися запропонованим набором інструментів», — зазначив П.Паламар.

Дуалізм платформ

Натомість на Одещині досвіду проведення судових засідань онлайн немає. Так, за словами голови Одеського апеляційного суду Григорія Колеснікова, за 25 днів карантину в апеляційному суді мали б розглянути близько 1000 справ, натомість 600 — відклали. Голова суду пояснює це тим, що не було належного сповіщення сторін або причиною стали заяви про відкладення розгляду справи у зв’язку з карантином.

Можливість узяти участь у засіданні в режимі відеоконференції має низку суттєвих переваг, зокрема забезпечення прав і свобод громадян за будь-яких, навіть достатньо екстремальних, умов. Судова система досить довго готувалася до цих змін, звертаючи увагу на інші, на її думку, більш нагальні проблеми, що потребують вирішення. Що ж, пандемія не має опції «пауза» чи «нагадати потім». Зрештою, таких опцій не має також і судовий захист прав людини.