Закон і Бізнес


Слідами посадовця

Європейський дім прочинив двері для політичних біженців


Злочин і покарання, №4 (991) 22.01—28.01.2011
1893

Очевидно, для України політик-біженець (на тлі критичних зауважень низки організацій щодо дотримання прав і свобод людини) — зайва пляма на і без того небездоганній репутації. «Іміджевого» удару завдала Чехія, прихистивши на своїй території українського екс-міністра економіки Богдана Данилишина. Він став першим посадовцем попереднього Уряду, який отримав політичний притулок, і, можливо, не останнім. Принаймні експерти припускають, що після цього прецеденту на підтримку іноземців можуть розраховувати й інші втікачі від карального меча справедливості.


Притулок на порятунок

Цікавість до колишнього урядовця проявилася влітку минулого року. Зокрема, йому інкримінують зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (ч.2 ст.364 КК). За даними слідства, через умисні дії екс-міністра держа¬ва недорахувалася близь¬ко 14 млн грн. У серпні Б.Данилишин зник з поля зору правоохоронців і був оголошений у внутрішньодержавний і міжнародний розшук. Утім, через кілька місяців поліція натрапила на слід втікача. Його затримали на території Чехії.
Він звернувся до чеської влади з проханням про політичний притулок. Після трьох місяців тримання під вартою 13 січня його прохання задовольнили. Таке рішення затвердив МВС Чехії, після чого суд Праги виніс рішення про звільнення українського екс-міністра економіки з-під варти.
При вирішенні долі Б.Данилишина чеська сторона враховувала як дослідження політичної ситуації та дотримання прав людини в Україні, так і аргументи самого втікача, який переконував, що став жертвою політичних репресій і не вірить у справедливий розгляд своєї справи вітчизняною Фемідою. Причому, якщо судити з документів, на які посилаються представники мас-медіа, претензії до посадовця з боку правоохоронців чехів не надто турбують.

Відомчі перипетії

Очевидно, звістка про поблажливість чехів до колишнього урядовця вразила Київ. У вітчизняному Міністерстві закордонних справ спочатку начебто підтвердили, що Чехія прихистила Б.Данилишина, але згодом, схоже, засумні¬валися в достовірності цього рішення. Відомство направило чеській стороні ноту з проханням офіційно підтвердити надання екс-міністру політичного притулку, сподіваючись, що з огляду на дружні відносини це звернення не залишиться без відповіді.
У зовнішньополітичному відомстві категорично заперечують, що «справа Б.Данилишина» має політичний характер. «Як взагалі можна говорити про нібито переслідування за політичну діяльність людини, яка, власне, ніколи нею не займалася», — прокоментував ситуацію керівник департаменту інформаційної політики МЗС Олег Волошин. Щоправда, відповідно до закону «Про Кабінет Міністрів України» посади членів Кабміну належать до політичних.
Натомість у чеському МЗС схиляються до думки, що кримінальне переслідування Б.Данилишина може мати політичний підтекст. Так, міністр закордонних справ цієї країни Карел Шварценберг не впевнений, що в цьому випадку українська Феміда змогла б зробити об’єктивні ви¬сновки. Водночас глава чеського зовнішньополітичного відомства сподівається, що відносини між Прагою й Києвом не погіршаться. «Наші країни, — зауважив К.Шварценберг, — традиційно мають як історичні, так і чисто людські зв’язки. Колись багатьом чехам Україна стала за другу батьківщину, а тепер чимало українців мешкає в Чехії». А після такого «вердикту» Праги міграційний потік може посилитися.
Не виключено, що й інші екс-посадовці, яким загрожує притягнення до відпо¬відальності, підуть слідами Б.Данилишина в пошуках «територіальної» підтримки. Місце під європейським дахом пропонували колишньому головному міліціонеру країни Юрію Луценку, якщо вірити його словам. У Партії регіонів уже висловили побоювання, що якщо Чехія діятиме так і надалі, то туди поїдуть усі ті, хто вважає, що проти них можуть бути порушені справи.

Дорога до Чехії

Після того як Прага підтримала українського посадовця, виникло питання: чим же насправді там керувалися? Утім, істинний слід намірів чехів губиться серед розмаїття версій. Лунали припущення, нібито відмова видати опозиційного політика — це результат тиску з боку Європейського Союзу чи США, оскільки Чехія є нейтральною державою і сама ухвалити таке рішення не могла. Проте зовнішній вплив (зокрема з боку європейських та американських партнерів) категорично заперечив колишній посол Чехії в Україні Павел Маша в інтерв’ю «Німецькій хвилі». «Інша річ, що Україна є учасником програми східного партнерства, тож країни ЄС очі¬кують, що її система правосуддя має відповідати саме брюссельським критеріям», — зазначив екс-дипломат.
Вітчизняна справедливість, а точніше її вибірковість привернула увагу єврокомісара з питань розширення і європейської політики сусідства Штефана Фюле, який, до речі, представляє Чехію у Єврокомісії. Прикметно, що його черговий візит до Києва фактично збігся у часі з наданням Б.Данилишину притулку.
У свою чергу «регіонали» мають власну версію щодо мотивації такого рішення. Поблажливість Праги вони пояснюють корупційними сітями попереднього Уряду. «Якщо подібне рішення було ухвалене і Б.Данилишину надали політичний притулок, це означає, що коруп¬ційний ланцюжок дій Уряду Юлії Тимошенко поширився і на Європу. Відповідно, таким рішенням корупціонерів намагаються захистити від відповідальності», — зауважив нардеп Вадим Колесніченко.
Можливо, такий «вердикт» став наслідком великої геополітичної гри, ймовірно, до Чехії колишнього урядовця привів корупційний слід, а може, надання притулку зовсім не має під собою політичного підгрунтя. Але так чи інакше, це рішення трактуватимуть неоднозначно.

Тетяна КУЛАГІНА