Закон і Бізнес


Олексій Соломко:

Мінюст заразився вірусом боротьби із приватними виконавцями


Олексій Соломко - адвокат, радник ADER HABER, член Дисциплінарної комісії приватних виконавців

29592

У зв’язку із запровадженням в Україні карантину, всі органи державної влади перейшли на особливий режим роботи. Основна мета такого режиму – не допустити створення умов для можливого розповсюдження короновірусу. Це стосується і режиму відвідування установ, зміни графіку заходів пов’язаних із масовими контактами між особами, перенесення проведення перевірок тощо. Саме у той час, коли всі зусилля були спрямовані на боротьбу із поширенняv небезпечної інфекції, Мінюст виявися несподівано враженим вірусом іншого виду – вірусом боротьби із приватними виконавцями.


Боротьба з виконавцями в умовах карантину

Не зважаючи на очевидні успіхи у роботі приватних виконавців, визнання їх спроможності та схвальну оцінку бізнесом, за останні кілька місяців керівництву Мінюсту вдалося організувати одразу кілька скандальних ініціатив, спрямованих на знищення професії. Це і відомий законопроект про обмеження роботи приватних виконавців,  видалення зі складу Дисциплінарної комісії неугодних членів (в цю ситуацію навіть вимушений був втрутитись Кабмін), приховування протоколів засідань Дисциплінарної комісії, дисциплінарні переслідування керівництва Асоціації приватних виконавців.

Але з початком карантинних заходів, активність Мінюсту у сфері згортання реформи роботи приватних виконавців начебто пішла на спад. Тим більше, що і самі суди наразі суттєво обмежили прийняття рішень, які виконуються приватними виконавцями. Багато хто із приватних (до речі як і державних), дбаючи про рекомендації керівництва держави, вирішив на час карантину не проводити активної діяльності.

Однак в Мінюсті вирішили боротьбу із приватними виконавцями не припиняти, а навпаки, скориставшись ситуацією в країні, посилити репресивний формат роботи Дисциплінарної комісії приватних виконавців.

Так, відповідно до наказу Мінюсту від 26.03.2020 № 1203/5 було внесено зміни до Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців. Доцільність та нагальність прийняття вказаних вже викликало чимало запитань в юридичній спільноті.

Карантин не для всіх

Основною метою вказаних змін – можливість притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності в мовах карантину.

По-перше, передбачається можливість проведення засідання Дисциплінарної комісії у режимі відеоконференцзв’язку. Мабуть дану новацію було взято із процесуальних кодексів, коли за ініціативою учасника процесу, суд може проводити судове засіданні в режимі відеоконференції. Однак, окрім слова «відеоконференція» на цьому схожість  із процесуальними кодексами закінчується.

Натомість пропонується оригінальне «ноу-хау» - відеоконференцзв’язок діятиме для членів комісії. Якщо взяти аналогію, то можна лише уявити проведення судового засідання колегією суддів, кожен з яких знаходиться в окремому приміщенні.

Тепер уявіть ситуацію, коли один з членів комісії захоче ознайомитись з матеріалами справи, то яким чином він зможе перевірити оригінали документів? А тепер уявіть собі по аналогії судове засідання із колегією суддів, де з матеріалами справи може ознайомитись лише один суддя – чи можна вважати такий розгляд колегіальним?

Хоча, у прийнятих змінах до положення зазначено, що члени комісії отримують кореспонденцію електронною поштою. Однак очевидно, що матеріали дисциплінарного провадження не є і не можуть бути «кореспонденцією», яка направляється члену дисциплінарної комісії.

Що стосується самих приватних виконавців, відносно яких здійснюватиметься розгляд матеріалів, то прийняті зміни взагалі не визначають формат їхньої участі – лише зазначається що секретар комісії повідомляє їх про дату, час та місце проведення засідання.

Про те, що сам виконавець також приймає участь в засіданні комісії у режимі відеозв’язку, розробники Положення вирішили не зазначати. Можете уявити, якщо суд буде розглядати кримінальну справу без участі підсудного.

Тоді постає цікаве питання: якщо засідання комісії проводитиметься у режимі відеозв’язку, де буде місце її проведення – місцезнаходження голови комісії, її секретаря чи будь-якого із членів? Іншими словами, до кого приватний виконавець має з’явитись, щоб взяти участь у засіданні? Із загаданою нами аналогією колегіального судового засідання – до кого із суддів сторона по справі має прибути?

І як прибути в умовах карантину приватному виконавцю до міста Києва, де фактично проводяться зсідання Дисциплінарної комісії?

Мабуть основною метою нових правил роботи Дисциплінарної комісії було карантинне обмеження контактів між учасниками розгляду. І, таки, цієї мети досягнуто – члени коко місії приймають участь в засіданні відособлено, а участь приватних виконавців у режимі відеозв’язку взагалі не передбачається.

Небажаний приватний виконавець

Про те, що участь приватного виконавця в засіданні Дисциплінарної комісії взагалі небажана, підтверджують наступні зміни до Положення – виконавець повідомляється про засідання комісії за п’ять днів до її проведення через направлення повідомлення на електронну пошту.

Попередня редакція Положення передбачала повідомлення приватного виконавця про час і місце проведення засідання Дисциплінарної комісії не пізніше ніж за 10 днів до проведення рекомендованим поштовим відправленням.

Існуючий раніше 10-денний термін обумовлювався тим, що приватний виконавець може бути з різних причин відсутнім на робочому місці не більше 10 днів (інакше б мало вирішуватись питання про його заміщення). А направлення рекомендованого поштового відправлення гарантувало підтвердження отримання виконавцем повідомлення про засідання комісії.

В мовах карантинних обмежень, багато хто з приватних виконавців виходить на роботу рідше ніж разу у п’ять днів. А тому, з високою ймовірністю, виконавець може дізнатись про засідання дисциплінарної комісії лише після його проведення. А підтвердження отримання ним повідомлення електронною поштою буде схоже, як розгляд судом доказу надходження на номер абонента смс-повідомлення.

До речі арбітражні керуючі повідомляються про засідання Дисциплінарної комісії на сайті Мінюсту з переліком прізвищ осіб, кого викликають на засідання. Мабуть специфіка роботи Дисциплінарної комісії арбітражних керуючи полягає в тому, що їх участь в роботі комісії є необхідною.

Зрештою прослідковується загальна тенденція – протикарантинні заходи мають носити такий характер, щоб особа уникала нагальних приводів покидати своє помешкання. А тому не треба провокувати приватних виконавців зайвими приводами відвідувати засідання дисциплінарної комісії.

Кожне рішення має бути підставою для його скасування

На сьогоднішній день склалась стійка судова практика скасування рішень Мінюсту про притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності. В силі залишились лише ті рішення, по яких виконавці не скаржились до суду.

При цьому підставами для скасування суди часто визначають і формальні мотиви – в тому числі невмотивованість протоків Дисциплінарної комісії, неповноважність її членів і т.п.

Цілком прогнозовано такою підставою може стати і запропонована новими змінами форма підписання протоколів засідання комісії - члени комісії, які брали участь в її засіданні дистанційно, підписують протокол електронним підписом.

Якщо частина членів комісії поставить особистий підпис, а частина – електронний, як тоді виглядатиме протокол? В якій формі протокол буде надаватися приватному виконавцю у разі оскарження рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності? Чи буде суд приймати такі підписи як належні докази?

Мабуть відповіді на ці питання будуть надаватись в судовому порядку.

Альо, гараж!

Врешті Мінюст вирішив одразу опробувати прийняті зміни в дії. І вже на 14.04.2020 призначив засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців на якому буде розглянута рекордна кількість подань – 17 (раніше в одному засіданні розглядалось не більше 10 подань).

Що ж стосується самих приватних виконавців, то їм запропоновували прибути до територіальних управлінь юстиції за місцем знаходження свого округу, де буде забезпечено відеозв’язок із членами комісії. Варіант контактування виконавців з членами Дисциплінарної комісії виключається. Мабуть в Мінюсті вирішили, що працівників територіальних управлінь юстиції можна не жаліти – нехай вони наражаються на небезпеку невідомих контактів. А можливо ідея полягала в іншому – змусити виконавців переміщатись по місту, контактувати з потенційними носіями вірусу. Ще краще, якщо когось із них по дорозі, оштрафують за порушення правил карантину.

Коли виконавець прибуде в управління юстиції з додатковими матеріалами по своїй справі – яким чином члени комісії зможуть ці матеріали вивчити? Якщо фігурально, то виконавцю треба буде показувати такі документи в маленький глазок камери відеозв’язку. В уяві виглядає досить комічно. А до цього можна доповнити збої у зв’язку, перевірку правильного сприйняття питань та відповідей всіма учасниками засідання. Тобто підстав для судового оскарження рішень комісії буде більше ніж предостатньо.

Нагальність чи необхідність?

Якщо подивитись на стан правосуддя в умовах карантину та, взагалі, державного життя країни, активними залишаються лише ті види діяльності, які сприяють припиненню поширення короно вірусу. Всі інші види діяльності визначені як непріоритетні та відкладені «до кращих часів».

У зв’язку із чим постає питання, яку мету переслідував Мінюст, приймаючи зазначені зміни та призначаючи термінове засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців? Із яким вірусом Мінюст зібрався боротись? Чи не з вірусом виконання судових рішень, який за три роки почали «розносити» приватні виконавці?

Якщо взяти практику роботи Дисциплінарної комісії приватних виконавців, то за всю її історію існування було лише 3 скарги від стягувачів, які скаржились на бездіяльність приватних виконавців. На засідання комісії, яке заплановане на 14.04.2020, зміст подань про притягнення приватних виконавців до відповідальності знову стосується скарг боржників, з яких «неочікувано» стягнули кошти та порушень виконавців у вигляді неправильних штампів вхідної кореспонденції. А в одному поданні Мінюст навіть дійшов двох висновків про наявність та одночасну відсутність порушень.

Незважаючи на спроби Мінюсту приховувати протоколи засідання комісії, результати засідання від 14.04.2020 з яскравими прикладами найепічніших подань, будуть обов’язково висвітлені в нашій окремій публікації.

Однак питання все одно залишатимуться. Наприклад, чому Мінюсту, враховуючи вивільнений завдяки карантину час, не вирішити питання про запровадження електронного арешту коштів? Запровадити систему електронних платіжних вимог? Навести лад у порядку доступу до професії приватного виконавця? Налагодити роботу Автоматизованої системи виконавчого провадження? І ще вирішити з десяток актуальних проблем у сфері примусового виконання рішень.

Адже карантин не буде вічним. А далі про результати роботи обов’язково запитає Кабмін. І навряд чи відповідь про притягнення приватних виконавців під час карантину буде сприйнята.