Закон і Бізнес


Олексій Фазекош:

Про нові обличчя та виклики, управлінський хаос та пасіонарність: де вихід з надзвичайної ситуації?


Олексій Фазекош - голова Ради адвокатів Закарпатської області, Президент Асоціації захисту прав правників України.

1520

В умовах надзвичайної ситуації та кризи, куди котиться Україна, шоумени, популісти, демагоги і «хлопчики в коротких штанцях» на державних посадах мають бути змінені на справжніх фахівців, кризових менеджерів. Інакше можемо втратити державу.


Загроза коронавірусу є реальною, але не настільки, щоб на рівні держави робити дії, які часто граничать з божевіллям. На мою думку, український варіант карантину  є малоефективним з медичної точки зору і нищівним з позиції економіки.

І сьогоднішній розвиток ситуації може привести, навіть, до голодних бунтів. Не вдаючись до детального аналізу всіх псевдорятівних заходів, скажу, що стратегія боротьби з коронавірусом на загальнодержавному рівні відсутня. Ми маємо тільки загальну «карантизацію», яка не принесе бажаних наслідків.

Водночас, стає очевидним, що в умовах карантину та тих заходів, які вживаються для протидії поширенню коронавірусу COVID-19, Україна перетворюється в державу, де згортаються всі демократичні цінності й посилюється тенденція тоталітарного суспільства. Я недавно прочитав два інтерв’ю. В одному відомий авторитет в області вірусології  француз Дід’є Рауль  прямо пише: «перестаньте залякувати людей. Те що ви робите – це не наука, а відьомство». Філософ, лідер вчення каббала Міхаєль Лайтман пише, що коронавірусу не треба боятися, з ним треба навчитися співіснувати. Він підводить до цікавої думки, що коронавірус змінить парадигму людського мислення. Найвищою цінністю тепер стане інтелектуальний потенціал та люди, які можуть взяти на себе відповідальність за долю суспільства в кризовий період.

Тож зараз потрібно терміново призначити на всіх шаблях влади, на кожній конкретній ділянці роботи тих людей, яка можуть зробити галузь (ділянку) ефективною та такою, що достойно відповідає вимогам часу.

На жаль цього зараз немає. Куди не кинь, майже всюди відбувається безсистемна кадрова політика, на важливі державні посади призначаються «нові обличчя», які на повірку виявляються випадковими дилетантами. Це «пацанва» в «коротких штанцях», яка, фактично, не розуміються в елементарних механізмах роботи державного апарату.

Ніхто не ставив питання про вік та партійні переконання Уінстону Черчілю,  Шарлю де Голю,  китайському реформатору Ден Сяопіну. Але у нас вони були б люстрованими й не могли б, навіть, працювати радниками. У картині Френсіса Гої «Сон розуму породжує чудовиськ» наочно показана кадрова політика "хлопчиків", що випадково прийшли до влади.

Сьогодні як ніколи актуальною є одна з теорій розвитку людства – пасіонарність, яка говорить про надзвичайну роль особистостей в скрутні періоди історії розвитку цивілізації. Серед таких особистостей можна назвати того ж Ден Сяопіна або духовного індійського лідера Мохатма Ганді. Думаю, що в Україні знайдуться особистості, які можуть стати національними «шарлями де голями» або « ден сяпінами». Таких лідерів можна знайти в кожному регіоні України.

Потрібні управлінці, кризові менеджери, що  здатні створити команди, які чітко, ефективно та оперативно розв'яжуть проблеми, що виникають.  Для прикладу можна згадати катастрофічні паводки на Закарпатті у 1998 та 2001 роках. Тоді для подолання кризової ситуації потрібні лідерські якості проявив народний депутат Віктор Балога…

Інший приклад – екс-міністр економіки, колишній нардеп Володимир Лановий. На нього та подібних йому фахівців, які залишаються політично рівновіддаленими від існуючих сьогодні груп впливу, варто було б звернути увагу.

Адже час, що настав, є суворим і створює реальні виклики, які можуть знищити Україну. Тому якщо різко не буде змінена кадрова політика, то в наслідок політичного дисбалансу та управлінського хаосу Україна припинить своє існування.  Тільки професіонали та патріоти, в одному лиці,  врятують Україну.