Закон і Бізнес


Косметично-суперечливі зміни

СБУ хоче працювати по-новому, але — за чужий рахунок


№11-12 (1465-1466) 21.03—03.04.2020
Уляна ПОЛІШКО
24609

Нова редакція закону про службу суперечить низці статей Конституції, необґрунтовано розширюючи повноваження силовиків. Те, чи перетвориться чергова реформа на демонтаж, намагалися з’ясувати під час ознайомлення з документом.


Відкрито та якісно

На думку авторів проекту «Про Службу безпеки України» (№3080), він містить системні нововведення, які дозволять спецслужбі перейти на якісно іншу форму у своєї діяльності. «Ще в червні 2018 року було ухвалено закон «Про національну безпеку», який чітко розділяє функції СБУ, Генеральної прокуратури, Національного антикорупційного бюро і Державного бюро розслідувань. Дотепер СБУ ще не реформована так, як передбачає цей акт. Є різні громадські організації, багато груп, які створюють закон про СБУ. І ми — як люди, котрі пропрацювали не один десяток років у цій службі, не могли залишитись осторонь», — заявив автор проекту Анатолій Бурміч.

Він запевнив, що розробляли документ спільно з нинішніми та колишніми працівниками спецслужби і врахували найкраще з аналогічних законодавчих актів країн Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки. «Ми змістили акцент на СБУ як спецслужбу, а не правоохоронний орган. Це буде спеціальний орган із правоохоронними повноваженнями. Раніше було навпаки. Ми прибрали з підвідомчості СБУ ті статті Кримінального кодексу, якими займається НАБУ, ДБР, Генпрокуратура. Залишаються ті статті, за якими може працювати лише спецслужба. Це внутрішні та зовнішні загрози», — додав нардеп.

Автори запевняють, що в проекті №3080 передбачається збереження статусу військовослужбовців для працівників СБУ, істотне підвищення зарплати, щоб вони отримували не менше, ніж у НАБУ й ДБР. Також хочуть оптимізувати кількість працівників, зменшивши їх на 20%. Зберігаються для спецслужби функції контррозвідки, боротьби з тероризмом, захисту національної державності, критичної інфраструктури та бюджетонаповнюючих державних підприємств, боротьби з контрабандою, бандитизмом, організованою міжнародною злочинністю, протидії іноземній розвідувальній діяльності тощо.

Повноваження всупереч Конституції

Проте, якщо уважно розглянути запропоновані авторами зміни, можна переконатися, що всі вони мають не революційний, а косметичний характер. Наприклад, у КК додані лише санкції, які накладаються за неправомірні дії з інформацією, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, а також за несанкціоноване втручання в роботу зазначених систем.

У Кримінальному процесуальному кодексі, відповідно, розширена підслідність СБУ. Для інших законодавчих актів запропоновані зміни також мають переважно уточнювальний характер. Також конкретизовано статті закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які стосуються порядку надання статусу учасника бойових дій та інших привілеїв особам, які конфіденційно співпрацюють із СБУ.

А от інша частина змін, на думку експертів, суперечить Основному Закону. Зокрема, документ надає службі повноваження визначати порядок і контроль над підключенням мереж операторів до пунктів обміну трафіком, а також здійснювати обмеження та блокування доступу до ресурсів (у тому числі за допомогою обладнання, що встановлюється провайдерами за свій рахунок).

Що ще не так із законопроектом про СБУ? Аналіз документа показує, що чиновники не тільки не змогли позбавити силовий орган невластивих йому функцій (як-от переслідування ІТ-компаній), а й не мінімізували ризиків політичного втручання в його діяльність. Зокрема, експерти звертають увагу на те, що проект безмежно розширює повноваження спецслужби (ч.2 ст.3 дозволяє іншим законам покладати на неї будь-які функції). Також СБУ дають можливість видавати розпорядження без рішень суду (п.5 ч.1 ст.16), утручатися в господарську діяльність власників об’єктів критичної інфраструктури (п.19 ч.1 ст.19), надавати доступ в приміщення, а також користуватися майном і автотранспортом на розсуд силовика.

Згідно з документом служба зможе встановити повний контроль і над Інтернетом, починаючи від підключення й закінчуючи його функціонуванням (п.16 ст.16). При цьому спецслужба зможе блокувати будь-які ресурси без рішень суду, у порядку, який сама вона й визначатиме. Як наслідок, дістане право на цензуру, блокування, зможе визначати винних і покарання (адміністративне та кримінальне).

У документі також говориться про те, що оператори, провайдери телекомунікацій та інші суб’єкти господарювання, список яких поки що не визначено, зобов’язані будуть установлювати спеціальне обладнання (так звані DPI-системи), яке СБУ використовуватиме для контролю за трафіком, а також обмеження та блокування доступу до інтернет-ресурсів (п.16 ст.16 проекту).

Таким чином, документ розвиває тему про те, що СБУ повинна бути спецслужбою з акцентом на контррозвідувальну діяльність, але не зачіпає таких важливих питань, як обмеження впливу на бізнес-структури, а також більш поглиблений цивільний контроль.

Реформи для галочки

Реформа правоохоронних органів і силових структур нерідко перетворюється на демонтаж. І, щоб їх зберегти, потрібно говорити про оптимізацію, модернізацію та користуватися не ідеологічними, а прагматичними орієнтирами, уважає політолог Вадим Карасьов. «Головне в реформах — не поставити галочку перед іноземними партнерами. Реформи повинні зміцнювати державу, а не ослаблювати її, — переконаний він. — Потрібен певний перехідний період, щоб зберегти оперативні спеціальні функції СБУ. Ураховуючи наявність воєнного конфлікту та те, що ми перебуваємо в центрі континентальних геополітичних баталій, потрібно залишити статус військовослужбовців СБУ. Це дисциплінує, це й соціальний захист людей, які працюють у складних умовах, і кадровий набір. Держава має реагувати швидко на виклики — від епідемій, пандемій до терористичних загроз».

Також В.Карасьов наполягає на досягненні консенсусу. Адже нині в парламенті маємо два законопроекти щодо спецслужби. А тому, на думку політолога, потрібно керуватися не гаслами, а фактами і проводити реформи, які би зміцнювали країну.

Експерти та фахівці з питань безпеки висловили свої пропозиції та зауваження до законопроекту. Проте всі учасники дискусії наголошували на головному: діяльність спецслужби має давати громадянам відчуття захищеності.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Андрій ВАСИЛЕНКО,
радник голови Служби безпеки України:

— У нинішніх умовах, коли Україна протистоїть багатьом загрозам, як зовнішнім, так і внутрішнім, реформа СБУ з кожним днем набуває нової актуальності. Це не просто законодавче питання, а можливості для більш ефективної роботи служби і, як наслідок, покращення безпеки всієї держави. Розглядаючи проект №3080, ми з авторами не сходимося в деяких питаннях. Зокрема, який статус працівників спецслужби має бути: військовослужбовці чи ні? Ця проблема існує. Конституція виписувалася ще тоді, коли не було ніяких сумнівів у тому, що СБУ належить до правоохоронних органів.

Наші західні партнери, наприклад, нині відроджують у себе ліквідовані після закінчення холодної війни служби й підрозділи протидії психологічній війні та пропаганді. Цього немає ні в їхніх, ні в нашому КК. Але інформаційна війна нинішнього рівня, за допомогою Інтернету та новітніх технологій, трактується як гаряча фаза гібридної війни. У жодному кримінальному законодавстві цього нема. Це питання, яке треба вирішувати, яке стосується правоохоронної функції.

Є багато речей в документі, які між собою не стикуються. Проте впевнений, що під час роботи в комітеті всі зауваження будуть почуті та виправлені. Зокрема, перед розглядом у комітеті ми займаємося детальним аналізом документа.