Закон і Бізнес


НЕказкова митниця

Чого варто очікувати бізнесу від реформи ДМС?


Ректор Університету ДФС Павло Пашко переконаний, що митники не виконують плану наповнення бюджету через великий відсоток пільг для імпорту.

№11-12 (1465-1466) 21.03—03.04.2020
Вікторія ФРАНКІВ
1135

Майже рік триває загальне обговорення змін на митниці, зокрема масштабної реорганізації служби. Тепер правники готуються до значних законодавчих змін, які торкнуться чи не всіх процесів. 2020-ий обіцяє стати роком активного становлення та розвитку «митної служби нового зразка». Саме ці слова й стали ключовим меседжем IІ форуму з митного права та міжнародної торгівлі Асоціації правників України.


Поточний стан і пріоритети

Секрети виявлення контрабанди розкрив в.о. заступника директора департаменту — начальника управління походження товарів та митного тарифу Державної митної служби Володимир Сторожчук. Саму протидію контрабанді він умовно поділив на 3 етапи контролю.

Першим із них він назвав обмін інформацією та звірки з країнами походження, отримання попередньої інформації від корабельних ліній, що транспортують товари. «І все для того, щоб, умовно кажучи, смартфони після прибуття в Україну не перетворювалися на керамічну плитку», — зазначив В.Сторожчук.

Далі — фізичний контроль для уникнення ризиків потрапляння на ринок контрабанди. «Коли приїжджає машина з написом «Second hand», до неї треба зазирнути. У будь-якому разі. Там, наприклад, можуть бути брендові речі. І це — найболючіше питання, адже найважче автоматизувати процес, що вимагає суттєвих інвестицій в інфраструктуру. Те саме стосується питання вагів, сканерів та автоматичних камер, які мають бути об’єднані в єдину систему».

Фінальний етап — статистична інформація, яка надає розуміння трендів і дозволяє виявляти нехарактерні збіги. «Коли в одному вантажі і одяг, і абразивні круги — це явно «червоний прапорець»: там щось не в нормі. Погодьтеся, важко уявити компанію, яка торгує одночасно і тим, і іншим».

В.Сторожук також розповів про роботу митниці, яка спільно з Міністерством юстиції працює над законопроектом щодо криміналізації контрабанди. Він підкреслив, що кримінальна відповідальність буде застосовуватися виключно до високого порога контрабанди, а для решти залишиться адміністративна відповідальність. Хоча раніше за контрабанду передбачалася виключно така відповідальність за КпАП. На думку держслужбовця, криміналізація контрабанди зробить її невигідною, а значить, позбавить сенсу.

Заплющувати очі більше не вийде

Оскільки реформа митниці триває, давати однозначний прогноз щодо впливу цих процесів на бізнес буде неправильно. Утім, убачається кілька тенденцій, на основі яких можна зробити певні висновки. Почну з того, що на видноті, — зі створення глобальної митниці як єдиної юрособи.

Кількість митниць скоротилася, відбувається переатестація працівників. Метою реорганізації, як завжди буває в таких випадках, є посилення керованості структури з єдиного центру. Добре це чи погано для бізнесу — сказати важко.

У чинному донедавна законодавстві передбачалося, що Державна фіскальна служба і регіональні митниці — це єдина система, й отримання будь-яких відомостей Держмитслужбою означало, що цією інформацією володіють і регіональні митниці. На практиці це важливо для передання регіональним митницям інформації з митних органів іноземних країн, яку могла запитувати лише ДФС. Але доволі часто з моменту отримання службою інформації про можливе порушення митних правил і до моменту передачі її на конкретну регіональну митницю проходило багато часу. Могло минути 6 місяців, що означало неможливість винесення постанови про притягнення до відповідальності чи передання такої справи в суд.

Однак ідею об’єднання ДФС і регіональних митниць скептично оцінювали суди. У разі існування Держмитслужби як єдиної юрособи з регіональними митницями проблему буде знято. Більше не можна буде заплющувати очі на зволікання з обміном інформацією та на порушення прав учасників справ про порушення митних правил.

Наповнення з 0%

Рік тільки почався, а митницю вже штормить. Основна причина — Президент розкритикував службу за невиконання плану наповнення бюджету. Прем’єр-міністр тим часом скликав нараду, присвяченому питанням митниці, й оголосив про проведення аудиту її діяльності.

Експерти нагадали, що триває розгляд Верховною Радою проекту змін до Митного тарифу в частині Гармонізованої системи опису кодування товарів — товарної номенклатури, відповідно до якої здійснюється товарна класифікація (№2482).

Так, в Україні наразі послуговуються системою зразка 2012 року, тоді як у країнах Європейського Союзу вже використовується нова, 2017-го. За словами експертів, така розбіжність суттєво ускладнює процес митного оформлення товарів, тому Кабмін наполягає на приведенні української гармонізованої системи у відповідність із європейською задля подальшого її використання. Ставки мита на ввезення товарів при цьому не зміняться.

Утім, навряд чи бізнесу варто очікувати чогось хорошого від реформування Держмитслужби, якщо причиною незадоволення її роботою з боку керівників держави є недостатнє наповнення бюджету. Адже доволі складно виконати таке завдання й не перегнути при цьому палицю. Утім, можна припустити, що випадків коригувань митної вартості побільшає. Також представникам бізнесу, які займаються ввезенням зі Старого світу авто, слід бути напоготові: тривають масштабні перевірки правильності оформлення транспортних засобів.

Тобто митниця як була, так і залишається одним з небагатьох інструментів наповнення бюджету. Утім, фіскальна служба — це не скарбничка. Окрім як займатися зборами митних платежів, ДМС має забезпечувати досягнення стратегічних цілей. Адже митні збори — це лише тактика. У будь-якій справі без правильної стратегії тактика — тільки метушня, хаотичні намагання заткнути бюджетні діри. Нині складається саме така ситуація.