Прискорюйся… якщо зможеш

Нардепи хочуть залишити суддів наодинці з тяжкими злочинами

Оскільки минулого разу засідання Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності присвятили звільненню Генерального прокурора, то цього — народні депутати поставили собі за мету розглянути низку законопроектів. Утім, більшість проігнорувала засідання. Тож із понад десяти проектів розглянули кілька.

ОСББ в режимі «турбо»

Здається, турборежим роботи Верховної Ради починає охоплювати країну. Швидко має бути все — дарма що виклики держави часом виходять за межі розумного. Черга прискореного режиму дійшла до ОСББ, які й без того переживають багато нововведень.

Так, на думку законотворців, три місяці — то занадто довго, аби «просто передати всі необхідні документи» від попереднього утримувача будинку до новоствореного об’єднання. Або ж, наприклад, від одного голови, якому були надані функції управління, до іншого — новообраного.

Так, за чинним законодавством, колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення ОСББ, забезпечує передання технічної та іншої документації на будинок протягом 3-х місяців. Що ж стосується представника правління, якого було переобрано, то тут узагалі не передбачено строків передання документів.

«Нині є численні випадки порушення вимог закону попередніми власниками будинків або балансоутримувачами, що перешкоджає створенню об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», — зазначив один з авторів проекту Олександр Горенюк. Це, за його словами, унеможливлює повноцінну господарську та управлінську діяльність. А інколи призводить до колапсу: люди не можуть укладати договори на постачання необхідних послуг, наприклад вивезення сміття, й будинок потопає у відходах.

Проблему нардеп вирішив легко — термін передання документів має бути не 3 місяці, а 5 днів. Ба більше: якщо не встигнеш — готуйся до адмінвідповідальності. На цьому зміни не закінчуються: автори пропонують надати право на складання протоколу про правопорушення членам правління ОСББ. Це, на їхню думку, зменшить бюрократію і прискорить процес отримання документів.

Тобто якщо у визначений термін — 5 днів попередній балансоутримувач не передає документів, то на нього накладається штраф. Розмір — від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 5100 грн.). Для колишніх членів правління, які вчасно не передають документів, це від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 850 до 1700 грн.

Утім, проект не підтримали у Мін’юсті, також категорично проти таких нововведень Національна академія внутрішніх справ. Частина присутніх теж була не в захваті від такої ініціативи. Адже, на їхню думку, достатньо ст.357 Кримінального кодексу, якою передбачена відповідальність особи в разі викрадення чи несвоєчасного передання документів. І справа лише за адекватним реагуванням правоохоронних органів.

«Прийняття проекту №2667 стане превентивним заходом щодо порушення строків передання технічної документації на будинок замовниками будівництва або попередніми власниками будинків з метою перешкоджання створення ОСББ», — вважають у комітеті.

Зрештою, якщо цей проект дійсно такий перспективний, то чому ж народні обранці не підтримали аналогічний документ (№5499)? Адже в проекті №5499 пропонувалося карати за порушення строків передання документації штрафом у розмірі від 500 до 1000 н.м.д.г. Невже документ, який був зареєстрований ще в далекому 2016-му, мав більше недоліків?

Зрештою, і новий проект усе ж відправився на доопрацювання. Напевне, нардепи подумали, що не варто створювати норми ad hoc і позбавляти роботи правоохоронців.

Колегіально про кримінальне

Також скороченням строків переймалися автори проекту «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України» (№2456). Адже забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду є одним із завдань кримінального провадження, передбаченого як КПК, так і Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Однак реальна ситуація свідчить про те, що чимало кримінальних проваджень розглядаються в першій інстанції протягом двох і більше років, що складно назвати розумним строком. Передусім, це стосується проваджень, які розглядаються в судах першої інстанції колегіально. Це пов’язано зі збільшенням кількості таких справ, складністю узгодження графіків засідань між членами колегії, а у період відпусток перерви між ними інколи розтягуються на 3 і більше місяців.

Проте нині є чимало судів, у яких правосуддя здійснюють не більш як три особи. Як наслідок, після розгляду будь-якого клопотання органу досудового розслідування неможливо створити колегію для наступного судового розгляду. Тому справи спрямовують до апеляційних судів задля зміни територіальної підсудності. Всі ці фактори негативно впливають не лише на швидкість розгляду, але й на якість.

Тож, на думку авторів проекту №2456, розвантаження судів від розгляду великої кількості кримінальних проваджень колегіями у складі трьох професійних суддів покращить доступ до правосуддя та сприятиме виконанню завдань кримінального провадження, які закріплені як національним законодавством, так міжнародними угодами.

Запропоновані зміни передбачають зменшення кількості проваджень, які мають розглядати колегії. Для цього слід підняти планку покарання з 10 до 12 років та дати можливість обвинуваченому самому визначати, довіряє він одному чи трьом суддям.

«Про необхідність запровадження зазначених змін неодноразово наголошувалось на нарадах, круглих столах Асоціації слідчих суддів України, інших заходах за участю суддів, прокурорів, адвокатів, юрисконсультів, працівників поліції та науковців», — зауважила одна з авторів проекту Юлія Яцик. Недавно в першому читанні цей законопроект було підтримано та направлено до головного юридичного управління. Там висловили кілька «технічних» зауважень до документа, які й обговорили на засіданні.

Сьогодні кількість звернень до Європейського суду з прав людини, в тому числі у зв’язку з порушенням права особи на розгляд її справи упродовж розумного строку, зростає. І це не лише погіршує імідж України на міжнародному рівні, а й призводить до значних витрат державного бюджету. Проте чи вдасться представленому закону забезпечити дотримання розумних строків при здійсненні кримінального провадження в суді, враховуючи кадровий голод у храмах Феміди? Тож, очевидно, потрібно не підганяти тих, хто ще тягне цей віз правосуддя, а збільшити кількість служителів Феміди. Тоді питання розумних строків відпаде саме собою.