Закон і Бізнес


Колективний розум

Жінки розповіли про те, чого їм коштувало лідерство


№10 (1464) 14.03—20.03.2020
Марина ЛІБЕРМАН
1666

Жінки-лідери у сфері права поділилися з присутніми міркуваннями про власну долю та відкрили завісу персональних таємниць. Форум був покликаний не лише підтримати жінок, а й дати аналіз, що нині насправді відбувається в суспільстві.


 «Тому що ти — баба!»

Лідерство — це важка ноша, обов’язок, данина моді чи поклик душі? У світі, який наскрізь пронизаний необхідністю тотального успіху, жінки скаржаться на відсутність балансу та щастя. І доки ми дивимося на імітоване щастя в соціальних мережах, намагаючись наздогнати вчорашній день, ті, хто опинився на п’єдесталі, відверто розповідають, яку ціну необхідно заплатити за успіх і реалізацію, якщо ти жінка.

Під час дискусії, що відбулася за підтримки Асоціації правників України, кожна представниця прекрасної статі змогла знайти відповіді на запитання, що її турбують. На думку одних, шлях лідера — це набута навичка, яку, до речі, можна тренувати. Разом з тим від народження деякі люди такими якостями володіють. Хоч і їм доводиться їх розвивати.

Утім, лідерство потрібне не всім. Адже це передусім тотальна та безпросвітна відповідальність і самотність. Й основна складність полягає в тому, що ніхто відповідальності за прийняті тобою рішення не розділить.

Жінка-лідер завжди самотня, адже, коли ти підіймаєшся на нові горизонти, довколишні залюбки чекатимуть твоїх поразок. То ти повинна рухатися далі, не боятися помилок і бути готовою до того, що в спину скажуть: «З тобою це сталося тому, що ти — баба!»

Тому перш за все необхідно вірити в себе, хто б там що не говорив. І не варто знецінювати себе та свої таланти. Крім того, запорукою успіху є заняття улюбленою справою.

Водночас лише мислиннєвими заспокоюваннями успіху не здобудеш. Варто робити. Навчатися, тренуватися, відкривати нові горизонти та постійно втілювати свої знання в практику.

Завдяки чи всупереч

Відомим є вислів: чого хоче жінка — хоче сам Бог. Тож надалі запрошені лідери у сфері юриспруденції поділилися власними історіями успіху. Організатори намагалися запросити жінок, які добилися успіху в різних галузях права, адже, як відомо, найсильніша їхня зброя — колективний розум.

Порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих, стверджує голова наглядової ради «Укрексімбанку» Оляна Гордієнко. При всьому цьому вона досі сумнівається, чи варто за цим принципом виховувати власних доньок. Тож на запитання, чи існує гендерна дискримінація, відповіла: «Іноді ти навіть не розумієш, що це відбувається, а в інших випадках тобі це вигідно».

Питання про вибір між кар’єрою та сім’єю О.Гордієнко вважає дискримінаційним. «Не треба обирати, варто суміщати», — наголосила вона. Головна передумова успіху полягає в тому, щоб усі сфери життя для тебе були однаково важливими. Саме тоді жінка стає сильною та перебуває в балансі.

Так, О.Гордієнко здатна відстоювати перенесення важливих зустрічей або ж засідання членів наглядової ради з огляду на те, що в її дитини свято в школі або дитячому садочку.

«У чому твоє щастя?»

«Найбільший сексист щодо іншої жінки — жінка», — вважає член директорату British American Tobacco Ukraine Надія Білоус. «А вони взагалі щасливі чи ні? Успішні для себе чи для нас? Жінки-лідери — це взагалі про що?» — задала тон дискусії Н.Білоус. І розповіла про одну зі знакових зустрічей в її житті.

Перебуваючи на форумі в Давосі, вона зустрілась із СОО «Фейсбук» Шеріл Сендберг і запитала її, чи та щаслива. Одна з найвпливовіших і, можливо, найбагатших жінок на Заході відповіла: «Не в повному обсязі». Перебуваючи на форумі, Ш.Сендберг відчувала себе чудово, але із серця нікуди не пішли ні горе від утрати чоловіка, ні інший суто жіночий сум. Тож Н.Білоус радить українкам самим себе робити щасливими кожного дня. Адже в чому твоє щастя — це твій особистий вибір.

Крім того, жінка повідомила, що вона ніколи не питає в дівчат про їхні плани щодо особистого життя. Адже яка їй різниця? Свою позицію вона аргументує тим, що ніхто про таке не питає в хлопців. Утім, доволі показовим є ставлення дівчат та хлопців до одних і тих самих речей. Так, у British American Tobacco Ukraine існує спеціальний протокол, який необхідно заповнити у випадку тісних стосунків на роботі. Хлопці частіше за все кажуть, що в них не настільки серйозні стосунки, що їх потрібно декларувати. А от дівчата навіть ображаються, коли в них не питають про сімейний стан. Тож передумови для дискримінації створюють самі жінки. Проте необхідно пам’ятати, що в кожного свій смак щастя.

За ознакою бороди

Ідея, що жінки самі створюють сприятливе середовище для дискримінації, була підтримана й наступним промовцем. Так, директор департаменту моніторингу і контролю державної допомоги Антимонопольного комітету  Оксана Дягілєва була обурена тим, що форум жіночого лідерства проводиться напередодні 8 Березня. На її думку, цей день не є якимось особливим.

Вона запевняє, що завдяки еволюції жінки мають трошки більше соціальних ролей. Тож саме це зумовлює, що жінка-лідер буде кращою за чоловіка-лідера. Зважаючи на соціальний запит, жінки стали дуже активними, тому вже навчилися встигати скрізь, балансувати та бути щасливими. Адже чоловіки обмежені у своїх ролях, для них і досі залишається більш важливим заробляння грошей.

Однак саме від жінки залежить те, у що вона вірить. «Це дуже зручно — бути жертвою та нічого не змінювати у своєму житті», — зазначила О.Дягілєва. Ти можеш носити будь-який одяг, але твоє щастя залежить від тебе. Адже дуже зручно вірити, що ти жінка і саме це є підставою для дискримінації. «Якщо так розмірковувати, то ми завтра почнемо збирати форуми чоловічої гідності, форуми рижих, товстих або бородатих», — наголосила чиновниця.

«Ти ж дівчинка!»

З вищезазначеною позицією не погодилася співкеруючий партнер ЮФ Avellum Амінат Сулейманова. Зокрема, вона нагадала, що 100 років тому жінка не була рівною в правах із чоловіком. Тому є підстави святкувати 8 Березня, оскільки права завжди виборюють. Крім того, необхідно показати жінкам шлях, котрим вони зможуть іти.

Так, політика компанії, яка декларує рівні можливості для жінки й чоловіка, існує не для керівного складу, а для того, щоб дати молодим жінкам дороговказ: «Зростайте, ми чекаємо вас». Водночас проблема не в дискримінації, а у вихованні. Адже більшість дівчат не бачить можливостей для професійного зростання.

Відбувається це, на думку А.Сулейманової, через радянську спадщину. Мовляв, річ навіть не в тім, що пригнічують жінок. Дискримінація стосується всіх. Дівчатка чують: «Не роби так, ти ж дівчинка». Хлопцям шепочуть: «Сміливіше, ти ж майбутній захисник». Утім, сучасний світ змінився. Ми можемо бути дівчатками чи хлопчиками, рудими чи розумними, прагнути лідерства чи вийти заміж. Разом з тим наше життя — наш свідомий вибір. І ніхто, крім тебе самого, не знає, яке твоє щастя на смак.

Насправді лідера не треба вчити, як йому стати лідером. Утім, треба почати навчати себе толерантності та не лізти із запитаннями в чуже життя.