Закон і Бізнес


Вичавлювати по копійчині

Чому адвокатські гонорари не дають спокою суддям?


Олена Кібенко заінтригувала адвокатів рішенням Великої палати, яке покладе край спорам про відшкодування витрат на правову допомогу.

№10 (1464) 14.03—20.03.2020
Федір МАЛЕНЬКИЙ
115333

Насмішити та розлютити адвокатів можуть рішення судів щодо відшкодування витрат на правничу допомогу. Погодинні ставки, робота з документами, приїзд на таксі на слухання справи — що не так із примхами адвокатів, на думку суддів?


Діряві кишені

Суд змушує адвокатів шукати креативні виходи із ситуації, що склалася довкола їхніх гонорарів. Таку думку висловив адвокат Андрій Савчук під час круглого столу, проведеного Асоціацією правників України.

Так, у його практиці був випадок, коли оплата у розмірі 63 тис. грн. за 30 годин роботи за рішенням апеляційного суду зменшилася до 2,5 тис. грн. Аргументація при цьому ґрунтувалася на кількості сторінок поданого до суду клопотання.

У зв’язку із цим А.Савчук зазначив: «На мій погляд, потрібно вносити зміни до процесуального законодавства. Зокрема, встановити не як обов’язок, а лише як право вказувати попередню суму витрат на правничу допомогу». Адвокат Сергій Гришко у свою чергу сказав, що, мабуть, почувши цю розмову про відшкодування витрат на правничу допомогу, король деліктів Джо Джамейл, який отримав найбільший гонорар за адвокатську діяльність в історії, від душі посміявся. Адже у 1985 році він отримав за свої послуги $335 млн.

Участь в обговоренні взяли не тільки адвокати, а й представники суддівської спільноти. Суддя Верховного Суду Олена Кібенко анонсувала дайджест від ВС, присвячений витратам на правничу допомогу. А також рекомендувала ознайомитися з постановою ВС від 19.02.2020 №755/92-15/15Ц, щойно вона з’явиться у реєстрі.

Час торгуватися!

Ідея про те, що при розрахунку гонорару за надані адвокатом послуги потрібно виходити із середньої ринкової ціни, адвокатам видається безглуздою. Адже сьогодні немає ринкових цін на адвокатські послуги. І цілком зрозуміло, що адвокат-новачок може виконувати певні види роботи за менші гроші, ніж досвідчений адвокат. Проте досвідчений адвокат витратить на певну послугу кілька годин, а «зеленому» юристу доведеться попрацювати тиждень.

Окрім того, якщо звертатись до практики іноземних юристів, то майже скрізь передбачені «гонорари успіху». Лишень у Німеччині законодавством врегульовано заборону на подібні заохочення.

Суддя О.Кібенко зауважила: «До того, як ми почали працювати над однією з останніх постанов, я навіть не уявляла, що судді так по-різному можуть ставитися до питання відшкодування витрат на правничу допомогу». При цьому суддя сказала, що, навіть не розголошуючи таємниці нарадчої кімнати, вона може пояснити, чому в цієї постанови саме такий зміст.

Один із колег підготував таблицю, в якій детально проаналізував витрати на послуги адвоката і запропонував певні зменшення. Сама О.Кібенко зазначила, що була шокована, оскільки вважала, що в цих питаннях діє принцип змагальності і суд не може за власною ініціативою зменшити розмір цих витрат.

Разом з тим суддя-спікер заспокоїла адвокатів, що не все так погано, як було озвучено іншими учасниками круглого столу, і вона сподівається на те, що згадана постанова дасть можливість зробити перші кроки до адекватної судової практики у цьому напрямі.

Окрім того, О.Кібенко відзначила, що судді ще не звикли до таких цифр, як півмільйона або мільйон гривень. А виставлення попередніх рахунків вона вважає доцільним: «Компенсація витрат на правничу допомогу — це найбільш дієвий фільтр. Тобто, якщо сторона бачить попередній рахунок, а у справі задіяні 5 адвокатів і в кожного з них середня погодинна ставка становить $200—300, то вона зможе оцінити свої можливості, в тому числі фінансові, перш ніж, наприклад, подавати безпідставний позов».

З огляду на статистику прийнятих рішень щодо відшкодування витрат на правничу допомогу цілком доречно порівняти відносини «суддя — адвокат» з продуктовим ринком. Судді торгуються з адвокатами, випрошуючи менші гонорари. У С.Гришка вже складена порівняльна таблиця. У ній 32 тис. грн. за послуги перетворюються на 10 тис. грн., а 8 тис. — на 4 тис. Тобто в середньому розраховувати більш ніж на половину або третину від зазначеного гонорару не доводиться.

Отже, кому йти на поступки? Суду, що має вичавлювати по копійчині гідну оплату за адвокатські послуги, чи захиснику?