Маленький крок до зручностей

Модельні суди поліпшать рівень комунікації та створять безпечні умови

Шлях до справедливості має бути легким і зрозумілим, а страх боротьби за свої права — зведеним нанівець. Експерти обговорили, як цього досягти в сучасних українських реаліях.

Установа, зручна для всіх

Керівник проекту Європейського Союзу «Право-Justice» Довідас Віткаускас зазначив, що дискусія з приводу реалізації ініціативи «Модельні суди» триває. А всі зацікавлені сторони впевнені, що суди мають продемонструвати віддачу — доступне, прозоре та ефективне правосуддя.

У свою чергу член Вищої ради правосуддя Лариса Швецова проінформувала, що 18 судів визначені як пілотні для впровадження «електронного суду». За їхньою інформацією, такий досвід роботи є позитивним, тож вони погоджуються з необхідністю повного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. За словами Л.Швецової, відповідно до вимог закону ВРП проводить роботу щодо організації Служби судової охорони, працює постійна комісія ВРП з питань впровадження ЄСІТС, покращується комунікаційна діяльність судів.

Проте, як зазначав голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк в одному з інтерв’ю «ЗіБ» (див.), впровадження ЄСІТС можливе лише після того, як унесуть зміни до закону про держбюджет і будуть передбачені відповідні бюджетні призначення.

Заступник голови Ради суддів Вадим Бутенко зауважив, що ініціатива «Модельні суди» є кроком до поліпшення доступу громадян до суду та поліпшення умов роботи суддів.

На продовження вивчення цього питання міжнародний експерт проекту ЄС «Право-Justice» Анна Адамська-Галлант презентувала онлайн-версію посібника «Модельні рішення для судів» у рамках ініціативи «Модельний суд». Вона переконана, що орієнтація на користувачів послуг є ключовим фактором у сучасному підході до управління та організації роботи в судах: «Навіть коли довіра на належному рівні, часто людина не знає, до кого їй звернутись, в які двері зайти, де розташована судова зала, що їй робити як свідку. Тож необхідно налагодити цю комунікацію, пояснити все в доступній для громадян формі. Зокрема — через інформаційні дошки та вказівники».

Насамкінець експерт відзначила: в українських судах реалізовано вже багато позитивних практик, які слід поширювати.

Рівень захисту — надійний

Тривалий час українські суди залишаються практично незахищеними від проявів насильства. Агресивно налаштовані особи зривають засідання, блокують входи і виходи в приміщення судів і службові кабінети, погрожують суддям вибухонебезпечними предметами. Тому великі надії покладаються на Службу судової охорони, створену «на папері» ще у 2015 році. І, здається, це питання нарешті зрушилося з мертвої точки.

«Наша мета — забезпечити українським партнерам такий же рівень та якість підготовленості, як отримують міжнародні судді», — сказав під час презентації експерт проекту «Право-Justice» Даріуш Селіцький. Він переконаний: безпека як усередині, так і в безпосередній близькості до судових будівель є додатковим викликом не тільки для правоохоронних органів, але й для керівництва суду. Суди повинні мати достатньо працівників ССО, добре продуману інфраструктуру, обладнання та затверджені стандартні операційні процедури щодо гарантування безпеки, у тому числі в критичних ситуаціях. А отже, судді і працівники апарату мають пройти належне навчання.

Міжнародний експерт проекту Сильвіу Сандру зауважив, що чинна нормативно-правова база щодо питань безпеки судів потребує подальшого вдосконалення. Зокрема, важливим елементом безпеки є створення ефективної системи звітування про загрози, а також розроблення актів, які деталізували б механізми надання інформації про загрози, оцінки ризиків, процедури реагування та вжиття заходів.

«Система безпеки включає такі етапи: оцінка рівня загрози та оцінка ризиків аналітичним підрозділом, звіти якого виносяться на розгляд комісії. До складу комісії входять керівник особи, що надіслала повідомлення, представник судової адміністрації та ССО, який і займатиметься впровадженням заходу. За результатами розгляду звітів комісія приймає рішення про вжиття того чи іншого заходу безпеки. Якщо така процедура дотримується, реагування на ситуацію є ефективним, прозорим та виправданим», — наголосив С.Сандру.

Питання лише в тому, коли буде забезпечений реальний захист, якого так чекають судді, а відвідувачі судів будуть почуватися в безпеці?

 

КОМЕНТАР

Вадим БУТЕНКО,
заступник голови Ради суддів:

— «Модельний суд» і «зручний суд» неможливо забезпечити без належних приміщень, без судової охорони. І передусім без суддів, адже ви знаєте, яка сьогодні проблема з кадрами.

Раніше ми обговорювали впровадження проектів «Зручний суд», «Модельний суд» — маленькі кроки для того, щоб поліпшити умови перебування громадян у суді, і маленькі кроки до того, щоб забезпечити належні умови для здійснення правосуддя нашим колегам.

Ти заходиш до приміщення суду і бачиш інформаційну дошку, на якій розміщено всі необхідні дані: розгляд справ, де і що має відбуватися. Коли є всі інформаційні матеріали, наприклад зразок заяви, людина не ходить по кабінетах — вона відразу знає, як їй рухатись і що робити в суді. І так само відбувається, коли вона бачить вказівники. Це те, чим займалися наші міжнародні партнери, РСУ і ВРП.

Рада суддів торік підтримала проект «Зручний суд». Минулого тижня на засіданні комітету РСУ з питань комунікацій з міжнародними організаціями ми обговорили подальші кроки з приводу реалізації проектів. Вже в районних судах м.Києва впроваджується ця інформаційна дошка і ми будемо робити все для того, щоб такі матеріали надійшли у всі куточки України. Щоб суддям було легше і комфортніше працювати, а громадяни, які приходять до суду, мали можливість отримали всю необхідну інформацію.