Закон і Бізнес


Суддя Я-ко? Розстріляти!


№8 (1462) 29.02—06.03.2020
7448

Член ВККС підлягає відводу, якщо є дані про обставини, що викликають сумнів у його безсторонності. Такий висновок зробив ВС в постанові №9901/572/18, текст якої друкує «Закон і Бізнес».


Верховний Суд

Іменем України

Постанова

3 грудня 2019 року                            м.Київ                              №9901/572/18

Велика палата Верховного Суду у складі:

головуючого — судді КНЯЗЄВА В.С.,
судді-доповідача ПРОКОПЕНКА О.Б.,
суддів: АНТОНЮК Н.О., АНЦУПОВОЇ Т.О., БАКУЛІНОЇ С.В., БРИТАНЧУКА В.В., ВЛАСОВА Ю.Л., ГРИЦІВА М.І., ГУДИМИ Д.А., ЄЛЕНІНОЇ Ж.М., КІБЕНКО О.Р., ЛОБОЙКА Л.М., ЛЯЩЕНКО Н.П., ПРОРОКА В.В., РОГАЧ Л.І., СИТНІК О.М., ТКАЧУКА О.С., УРКЕВИЧА В.Ю., ЯНОВСЬКОЇ О.Г.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Особи 1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії за апеляційною скаргою Особи 1 на рішення Касаційного адміністративного суду від 10.07.2018,

УСТАНОВИЛА:

17.05.2018 Особа 1 звернувся до КАС як суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

— визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 17.04.2018 №353/ко-18, прийняте за результатами кваліфікаційного оцінювання судді Деснянського районного суду м.Києва Особи 1 на відповідність займаній посаді;

— зобов’язати ВККС повторно провести етап кваліфікаційного оцінювання (дослідження досьє та проведення співбесіди стосовно судді Деснянського райсуду Особи 1).

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що кваліфікаційне оцінювання щодо нього проведено складом членів ВККС, який не мав повноважень його проводити, що відповідно до п.1 ч.3 ст.88 закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VІІІ є підставою для скасування оскаржуваного рішення комісії.

Зокрема, позивач вказував на упередженість членів комісії під час проведення співбесіди, що полягала у такому. Особа 1 зазначив, що після того, як його запросили до зали співбесіди, та перед тим, як він увійшов, один із членів комісії назвав його прізвище «Особа 1», а інший член комісії відповів «розстріляти». За таких обставин позивач переконаний, що члени комісії мали заявити самовідвід, оскільки рішення стосовно нього було прийнято до початку співбесіди, а сама співбесіда була формальністю.

Про упередженість ВККС, на думку Особи 1, також свідчать недостовірні дані, внесені відповідачем до суддівського досьє позивача, зокрема відомості стосовного місця проживання та роду занять його батька.

КАС рішенням від 10.07.2018 в задоволенні позову відмовив.

За висновком КАС, рішення комісії прийняте відповідно до норм чинного законодавства, містить підстави для його прийняття, а також мотиви, з яких ВККС дійшла висновку про невідповідність судді Особи 1 займаній посаді, при цьому відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами, з дотриманням порядку проведення кваліфікаційного оцінювання судді.

Не погодившись із рішенням КАС, Особа 1 подав до ВП ВС апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове — про задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги Особи 1 аналогічні доводам його позовної заяви.

Так, позивач вважає, що члени ВККС підлягають самовідводу відповідно до ч.1 ст.100 закону №1402-VІІІ, оскільки є дані про конфлікт інтересів у зв’язку із розмовою, яка відбулася до початку співбесіди, коли один член комісії сказав «Особа 1», інший йому відповів «розстріляти», а решта членів ВККС були присутні під час такої розмови та ніяк не відреагували. З огляду на зазначене позивач вважає, що рішення комісії підлягає скасуванню відповідно до ч.3 ст.88 закону №1402-VІІІ, оскільки склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав права його проводити.

Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що суд не врахував положень Кодексу суддівської етики та не дав належної оцінки діям членів ВККС, які відповідно до п.12 ч.2 ст.94 закону №1402-VІІІ повинні у своїй діяльності та поза її межами дотримуватися найвищих стандартів етичної поведінки, в тому числі принципів та правил етики, які застосовуються до суддів.

Крім того, Особа 1 стверджує, що комісія не мала права брати до уваги та вносити до суддівського досьє неперевірену інформацію, яка ганьбить його батька.

Вказує, що рішення комісії, на порушення приписів п.4 ч.3 ст.88 закону №1402-VІІІ, не містить мотивів, з яких відповідач дійшов висновку про невідповідність Особи 1 займаній посаді.

Натомість представник ВККС у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти вимог апеляційної скарги та зі свого боку доводить, що скарга позивача не містить обґрунтувань щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права і незаконності рішення Касаційного адміністративного суду від 10.07.2018. Вважає, що твердження позивача щодо упередженості членів ВККС є надуманими та не знайшли свого підтвердження під час дослідження відповідних доказів.

Дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та аргументи відзиву представника ВККС, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах наведених в апеляційній скарзі доводів, ВП ВС дійшла таких висновків.

Суд першої інстанції встановив таке.

Відповідно до указу Президента «Про призначення суддів» від 23.01.2012 №29/2012 Особу 1 призначено на посаду судді Деснянського райсуду.

Рішенням ВККС від 20.10.2017 №106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання 999 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, серед яких — суддя Особа 1.

17.04.2018 за результатами кваліфікаційного оцінювання комісія прийняла оскаржуване рішення про невідповідність судді Деснянського райсуду Особи 1 займаній посаді. Цим же рішенням комісія рекомендувала Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення з посади судді Деснянського райсуду Особи 1.

Особа 1 склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 78,75 бала. За результатами практичного завдання він набрав 81 бал. Загальна сума балів за результатами першого етапу («Іспит») становила 159,75 бала.

Рішенням ВККС від 16.03.2018 №5/зп-18 суддю Особу 1 допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

17.04.2018 комісія провела співбесіду із позивачем, під час якої обговорювалися питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли в результаті дослідження досьє кандидата.

17.04.2018 громадська рада доброчесності подала до комісії висновок про невідповідність судді Деснянського райсуду Особи 1 критеріям доброчесності та професійної етики. Оскільки цей висновок не підписаний всіма членами громадської ради доброчесності, які брали участь в його ухваленні, тому відповідно до п.4.10 розд.IV регламенту ВККС, затвердженого рішенням ВККС від 13.10.2016 №81/зп-16, комісія не прийняла його до розгляду.

За критерієм компетентності (професійної та соціальної) позивач набрав 394,75 бала, за критерієм професійної етики — 121 бал, за критерієм доброчесності — 140 балів.

За результатами кваліфікаційного оцінювання Особа 1 набрав 655,75 бала, що становить менш як 67% від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

Таким чином, ВККС дійшла висновку про невідповідність позивача займаній посаді та вирішила:

— визначити, що суддя Деснянського райсуду Особа 1 за результатами кваліфікаційного оцінювання судів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 655,75 бала;

— визнати суддю Деснянського райсуду Особу 1 таким, що не відповідає займаній посаді;

— рекомендувати ВРП розглянути питання про звільнення з посади судді Деснянського райсуду Особу 1.

Рішення комісії підписане її членами, які входили до складу колегії, що розглядала питання про результати кваліфікаційного оцінювання судді Особи 1 на відповідність займаній посаді, — Особою 3, Особою 4, Особою 5 та Особою 6.

Надаючи оцінку викладеним у скарзі та відзиві на неї доводам учасників справи, ВП ВС керується таким.

За правилами ч.2 ст.19 Конституції, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Двома ключовими вимогами до будь-якої судової системи має бути здійснення правосуддя на найвищому рівні та належна відповідальність в демократичному суспільстві. Будь-яка форма оцінювання суддів має відповідати цим вимогам (п.23 висновку №17 (2014) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про оцінювання роботи суддів, якості правосуддя та повагу до незалежності судової влади (Страсбург, 24 жовтня 2014 р.)). Всі процедури оцінювання повинні проводитись з метою підтримання та вдосконалення якості роботи суддів і, як наслідок, всієї судової системи (п.24 цього висновку).

Відповідно до пп.4 п.16-1 розд.XV «Перехідні положення» Конституції з дня набрання чинності законом «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2.06.2016 №1401-VIII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на 5 років або обрано суддею безстроково до набрання чинності законом «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.

Згідно з п.20 розд.ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» закону №1402-VIII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності законом «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями комісії в порядку, визначеному цим законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням ВРП на підставі подання відповідної колегії комісії.

За правилами чч.1, 2 та 5 ст.83 закону №1402-VIII, кваліфікаційне оцінювання проводиться комісією з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються комісією.

Однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення комісії про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом (п.2 ч.4 ст.83 цього ж закону).

Відповідно до ч.1 закону №1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює комісія.

Комісія рішенням від 3.11.2016 затвердила Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням комісії від 3.11.2016 №143/зп-16 (у редакції рішення від 13.02.2018 №20/зп-18), а рішенням від 4.11.2016 №144/зп-16 — Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання.

За змістом пп.1, 2 і 4 гл.6 розд.ІІ положення, встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.

Стосовно доводів позивача про те, що члени ВККС підлягають самовідводу, оскільки має місце конфлікт інтересів у зв’язку із висловлюваннями члена комісії у присутності інших членів комісії щодо нього, які мали місце до початку співбесіди, Велика палата ВС звертає увагу на таке.

Відповідно до ч.1 ст.100 закону №1402-VIII член ВККС не має брати участь у розгляді питання та ухвалення рішення і підлягає відводу (самовідводу), якщо наявні дані про конфлікт інтересів або обставини, що викликають сумнів у його безсторонності.

За наявності таких обставин член ВККС повинен заявити самовідвід. Із тих самих підстав відвід члену комісії можуть заявити особи, щодо яких або за поданням яких розглядається питання.

Колегія суддів ВП ВС погоджується із доводами Особи 1 стосовно того, що існує обґрунтований сумнів у неупередженості членів ВККС з боку стороннього спостерігача з огляду на описану ситуацію, коли після запрошення Особи 1 до зали співбесіди та перед тим, як він увійшов, було названо прізвище «Особа 1», один із членів комісії сказав «розстріляти».

Оскільки позивачу до початку засідання ВККС не були відомі обставини щодо висловлювань на його адресу, які, за його переконанням, вказують на упередженість членів ВККС і на наявність підстав для їх відводу, ВП ВС відхиляє як необґрунтовані доводи ВККС про те, що Особа 1 не має підстав стверджувати про упередженість членів ВККС, бо не заявляв їм відводів.

Тому висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову у частині визнання протиправним і скасування рішення ВККС від 17.04.2018 №353/ко-18 щодо визнання судді Деснянського райсуду Особи 1 таким, що не відповідає займаній посаді, є помилковим і ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

За таких обставин рішення КАС від 10.07.2018 у зазначеній частині є необґрунтованим.

Разом з тим, оскільки рішенням ВРП від 12.02.2019 №439/0/15-19 Особу 1 звільнено з посади судді Деснянського райсуду, його позов щодо зобов’язання ВККС повторно провести етап кваліфікаційного оцінювання (дослідження досьє та проведення співбесіди стосовно судді Деснянського райсуду Особи 1) не може бути задоволено, бо відповідно до гл.1 розд.V закону №1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС підставами для скасування рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на зазначене ВП ВС вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції — скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову частково та визнання протиправним і скасування рішення комісії щодо визнання судді Деснянського райсуду Особи 1 таким, що не відповідає займаній посаді.

Керуючись стст.250, 266, 292, 310, 315, 317, 321, 322 КАС, ВП ВС

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Особи 1 задовольнити частково.

2. Рішення КАС від 10.07.2018 скасувати.

3. Позов Особи 1 задовольнити частково.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 17.04.2018 №353/ко-18 щодо визнання судді Деснянського районного суду м.Києва Особи 1 таким, що не відповідає займаній посаді.

5. Відмовити в задоволенні позову Особи 1 про зобов’язання ВККС повторно провести етап кваліфікаційного оцінювання (дослідження досьє та проведення співбесіди стосовно судді Деснянського райсуду Особи 1).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.