Донори проти реципієнтів

З 2021 року через Brexit Європейський Союз утрачатиме €11 млрд щорічно. Закономірно постає питання, що робити з дефіцитом. Позиції членів ЄС діаметрально протилежні.

Група держав-донорів (крім Німеччини, це Австрія, Данія, Нідерланди та Швеція, що забезпечують 75% платежів до євробюджету) вважає за необхідне урізати фінансову допомогу. І взагалі пропонує на наступні 7 років знизити розмір внесків до скарбниці ЄС до 1% валового національного доходу (у проекті бюджету на 2021—2027 рр. закладено число 1,074).

Для країн-реципієнтів подібне категорично неприпустиме. Вони, навпаки, вимагають збільшення внесків до 1,3%, розраховуючи отримати куди більше грошей у вигляді дотацій.

Голова Європарламенту Давид Сассолі заявив, що документ неприйнятний через «серйозні скорочення». Німеччина також незадоволена, але з прямо протилежних причин: канцлер Ангела Меркель підкреслила, що в Союзі «недостатньо правильно вироблений баланс» внесків.

У той же час президент Литви Гітанас Науседа заявив, що його країна теж є донором ЄС — у вигляді трудових ресурсів, бо втратила за останні роки 10% робочої сили. А раз так, то, за його словами, заслуговує компенсації.