У черзі на Печерськ

Спір з приводу усунення спадкоємця від набуття права власності на нерухомість (її частку) розглядається за місцезнаходженням майна. Такий висновок зробив ВС в постанові №489/2055/19, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

4 грудня 2019 року                           м.Київ                               №489/2055/19

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — ЛУСПЕНИКА Д.Д.,
суддів: ВОРОБЙОВОЇ І.А., ГУЛЬКА Б.І., КРИВЦОВОЇ Г.В. (суддя-доповідач), ЛІДОВЦЯ Р.А. —

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Особи 2 на ухвалу Ленінського районного суду м.Миколаєва від 13.05.2019, постанову Миколаївського апеляційного суду від 9.09.2019,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітня 2019 року Особа 1 звернувся до суду з позовом до Особи 2 про усунення від права на спадкування за законом.

Позовна заява Особи 1 мотивована тим, що Інформація 1 померла Особа 3. 31.10.2018 за заявою Особи 2, яка є спадкоємцем 5 черги, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р.О. відкрито спадкову справу. До складу спадкового майна входить квартира за Адресою 1. Указував на те, що є спадкоємцем 4-ї черги після смерті Особи 3, тому 2.04.2019 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки проживав зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини. Зазначав, що Особа 2 ніякої допомоги Особі 3 щодо утримання не надавала, тому просив суд усунути Особу 2 від права спадкування за законом після смерті спадкодавця Особи 3.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Ленінського райсуду від 13.05.2019 позовну заяву Особи 1 до Особи 2 про усунення від спадкування за законом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Розпочато підготовче провадження.

Призначено підготовче судове засідання у справі в порядку загального позовного провадження.

Постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі за позовом Особи 1, суд першої інстанції виходив з того, що вона подана відповідно до вимог цивільного процесуального закону та підсудна саме Ленінському райсуду, оскільки на запит суду відділ обліку і моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС у Миколаївській області надано інформацію щодо місця проживання Особи 2 саме на території Ленінського району м.Миколаєва.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою МАС від 10.09.2019 апеляційну скаргу Особи 2 залишено без задоволення.

Ухвалу Ленінського райсуду від 13.05.2019 про відкриття провадження — без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що згідно з вимогами ч.1 ст.27 ЦПК позови до фізичних осіб пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місці її проживання або перебування, якщо іншого не передбачено законом. При цьому суд указав на те, що підсудність із приводу нерухомого майна врегульована положенням ст.30 ЦПК, однак спір про усунення від права на спадкування за законом не можна вважати спором щодо нерухомого майна, а тому він повинен вирішуватися не за правилами про виключну підсудність, а за правилами про загальну підсудність, тобто за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Крім того, місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2019 року Особа 2 подала ВС касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити рішення про направлення справи для розгляду до Печерського районного суду м.Києва.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права. Зазначала, що до складу спадщини входить нерухоме майно, а саме: квартира, розташована за Адресою 2. Спір виник між сторонами з приводу набуття права власності на нерухоме майно, спосіб набуття права власності — спадкування. При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд першої інстанції повинен був застосувати положення ст.30 ЦПК, а суд апеляційної інстанції при вирішенні спору щодо підсудності — урахувати висновки, викладені в п.42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 1.03.2013 №3.

Указувала на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з порушенням вимог стст.30, 31, 263 ЦПК <…>.

Фактичні обставини справи, установлені судами

У квітні 2019 року Особа 1 звернувся до Ленінського райсуду з позовом до Особи 2, третя особа — приватний нотаріус КМНО Швець Р.О., про усунення від права на спадкування.

Підставою позову зазначено те, що спір виник із приводу усунення від спадкування за законом спадкоємця Особи 2 на майно, яке залишилося після смерті спадкодавця Особи 3.

До складу спадщини входить нерухоме майно, а саме — квартира, розташована за Адресою 2 <…>.

Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з ч.1 ст.402 ЦПК в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст.400 цього кодексу.

Разом з тим відповідно до п.8 ч.1 ст.353 ЦПК окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.389 ЦПК ухвала суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності може бути оскаржена в касаційному порядку.

У ст.27 ЦПК визначено, що позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

Згідно з ч.1 ст.30 ЦПК позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.

Виключну підсудність установлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч.1 ст.30 ЦПК). Згідно з положеннями ст.181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння й користування ним (ст.358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є в спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (стст.364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є в спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (стст.370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло з договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно — предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник із приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такий висновок викладено в п.42 постанови Пленуму ВCC «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 1.03.2013 №3.

Установлено, що спадкодавцю Особі 3 на праві спільної часткової власності належало 1/2 частини квартири за Адресою 1.

Оскільки спір виник із приводу усунення спадкоємця від набуття права власності на нерухоме майно (його частки) у порядку спадкування, яке територіально розташоване в Печерському районі, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що спір слід розглядати за правилами загальної підсудності, тобто за зареєстрованим місцем проживання відповідача, а не за місцезнаходженням нерухомого майна.

Верховний Суд не може погодитися з висновками апеляційного суду щодо визначення підсудності в цій справі за ч.1 ст.27 ЦПК — за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування фізособи, оскільки в таких справах застосовуються правила загальної підсудності лише в разі подання позову про усунення від спадкування, якщо до складу спадщини не входить нерухоме майно. Позовна заява та матеріали справи свідчать, що спадкодавцю на праві спільної часткової власності належала квартира, територіально розташована в Печерському районі.

Особа 2 до матеріалів апеляційної скарги долучила витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якого встановлено, що спадкодавцю Особі 3 на праві спільної часткової власності належала 1/2 частини квартири за Адресою 1.

Отже, висновки суду апеляційної інстанцій про те, що позов Особи 1 підлягає розгляду за правилами загальної підсудності — за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача Особи 2, є помилковими, а постанова прийнята з порушенням вимог стст.30, 31, 263 ЦПК.

Згідно з ч.1 ст.380 ЦПК суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу про відкриття провадження у справі та приймає постанову про направлення справи на розгляд до суду першої інстанції за встановленою підсудністю, якщо таку ухвалу прийнято судом із порушенням правил підсудності.

У ч.4 ст.411 ЦПК встановлено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки під час перегляду справи в апеляційному порядку було документально підтверджено місцезнаходження спірного майна, то постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись стст.400, 406, 409, 411, 416 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Особи 2 задовольнити частково.

Постанову Миколаївського апеляційного суду від 9.09.2019 скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.