Закон і Бізнес


Бізнес на Феміді

Експерти занепокоєні, що запуск IP-суду намагаються заблокувати та перенести ще на роки


№7 (1461) 22.02—28.02.2020
Марина ЛІБЕРМАН
4420

Парламент має розглянути ряд новаторських змін, покликаних «удосконалити» роботу Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Проте експерти стверджують, що насправді цей крок спрямований на те, щоб заблокувати роботу суду.


Зекономити на Феміді

Як повідомляв «ЗіБ», недавно до парламенту було подано низку законопроектів. Ідеться про спроби змінити правила гри в антимонопольному законодавстві. Зокрема, народні депутати так звикли для кожної справи створювати окремий суд, що невдовзі ми, певно, отримаємо окремий суд із розгляду неналежних відповідей на депутатські звернення. Нові законодавчі ініціативи повернули в країні майже зниклий діалог щодо того, чи потрібен Україні спеціалізований суд з питань інтелектуальної власності та чи здатна держава його утримувати.

Суть проектів полягає в тому, аби трошечки збільшити навантаження на суддів та змусити їх розглядати справи з антимонопольного та конкуренційного права. Тобто змінити вивіску, збільшити кількість справ і прозвітувати перед виборцями за власні чудові ініціативи.

Натомість експерти стверджують, що мета зовсім інша — відстрочити запуск нового суду. Причини для цього називаються різні — починаючи від дефіциту бюджету або ж недостатності грошей, виділених на судову владу, та закінчуючи власними комерційними інтересами.

13 лютого нарешті був зареєстрований ВСІВ, але конкурс до нього усе ще триває. Хоча, дотримуючись здорового глузду, складно уявити, що трьох років виявилося недостатньо, аби все запрацювало. А зі зміною політичного ландшафту судова реформа, як завжди, набирає нових обертів. І складається враження, що в парламенті починають битву за зони впливу.

Тож чи потрібен Україні взагалі ВСІВ? Судді переконані, що створення спеціалізованого суду — суттєвий крок уперед. Адже не всі держави Європейського Союзу мають таку установу. Водночас вирішення цієї категорії спорів на більш високому рівні дозволяє надати належний захист бізнесу.

Особливо це актуально, зважаючи на те, що й досі Україна є піратською Меккою, де, з одного боку, поширеним явищем є «патентний тролінг», а з другого — крадуть усе: від торгових марок до творів кіно та мистецтва. Створення ВСІВ покликане розв’язати низку кричущих проблем системи захисту прав інтелектуальної власності, як-от: конфлікт видів юрисдикції, тривалі строки розгляду спорів, кадрове забезпечення (особливо в регіональних судах), урахування специфіки правовідносин інтелектуальної власності до застосування способів захисту в цій сфері та підвищення стандартів захисту права інтелектуальної власності.

Водночас, спираючись на дослідження, проведені міжнародними організаціями можемо сказати, що й досі кількість спорів, які розглядають судді, є відносно невеликою. Тож постають запитання: чи здатна держава утримувати окремий суд та чи достатнім буде навантаження?

Поєднати неможливо виключити

Тим часом кількість ініціатив щодо зміни вектора судової реформи не зменшується. Тож народні депутати вирішили поєднати несумісні речі. Так, ВСІВ матиме довшу назву та додасть ще «економічну конкуренцію», а крім того, почне розглядати аналогічні справи. Автори проекту апелюють до того, що й раніше ці два явища добре поєднували судді господарської юрисдикції.

До повноважень нової установи пропонують віднести вирішення всіх спорів у галузі конкуренції, крім оскарження рішень Антимонопольного комітету у сфері порушення законодавства про публічні закупівлі. До повноважень цього суду також належатиме вирішення спорів, що випливають із закону «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», про відшкодування шкоди, завданої порушеннями конкуренційного законодавства, та прийняття рішень про надання дозволу АМК на перевірку суб’єктів господарювання у випадку ознак антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання та зловживання монопольним становищем на ринку.

Відповідно до досліджень кількість справ, пов’язаних із антимонопольним правом, є значно більшою, ніж кількість спорів з інтелектуальної власності. Водночас, вирішуючи, чи потрібно розширювати юрисдикцію ВСІВ, варто спочатку відповісти, чи готова держава утримувати спеціалізований суд.

«Розмивання» торговельної марки

Судді дотримуються думки, що не варто вносити будь-які зміни та розширювати повноваження. По-перше, якщо новації підтримає парламент, доведеться проводити новий конкурс. По-друге, виникне багато технічних питань, наприклад розподіл справ між суддями. Усі законники спеціалізуватимуться на антимонопольному законодавстві чи буде створена окрема палата з розгляду таких питань? По-третє, як наслідок, старт роботи ВСІВ доведеться перенести ще на роки, а отже, обіцяні зміни ще довго не настануть.

Кандидати на посади у ВСІВ стверджують, що з розширенням підсудності відбудеться «розмивання» торговельної марки суду. Адже якість розгляду спорів щодо інтелектуальної власності була на належному рівні лише в Києві. Більш-менш належно розглядаються такі спори в Дніпрі, Харкові та Одесі. Водночас це стосується виключно господарського судочинства. Тож створення окремого спеціалізованого суду було покликане передусім збільшити довіру до судового розгляду.

Водночас, коли суспільство побачить неодноразове якісне вирішення резонансних справ, зміниться не лише практика, а й ставлення. Це неминуче призведе до зростання кількості звернень.

Утім, найбільше шокувала юристів пропозиція розгляду антимонопольних справ у спрощеному провадженні. Адже здебільшого це багатомільярдні спори з величезною кількістю нюансів. Утім, якщо припустити, що держава хоче створити бізнес на судочинстві, то внесення таких пропозицій не лише слушне, а й комерційно привабливе.