Вітаю, зброє!

Олігархам хочуть дати шанс обзавестися власними арміями, а добробатам — заробляти на своїй спеціальності

В Україні пропонують легалізувати приватні військові компанії. Працювати вони зможуть тільки за кордоном, але зберігати зброю і тренуватися — на території нашої країни. Як і навіщо хочуть легалізувати приватні армії?

Навіщо нам ПВК?

Законопроект називається «Про військово-консалтингову діяльність» (№3005). У пояснювальній записці його автор — народний депутат з фракції партії «Слуга народу» Ольга Василевська-Смаглюк — указує, що за роки конфлікту на Донбасі в Україні з’явилися висококваліфіковані фахівці військової сфери. І їм потрібно дати можливість заробляти на своїй спеціальності (очевидно, що в українській армії багато не заробиш, якщо це не пов’язано з мародерством чи корупцією).

О.Василевська-Смаглюк наводить приклад Іраку, де військовим консультантам платять від $100 до 1000 на день. І називає країни, де ПВК існують на законних підставах: США, Китай, Велика Британія, Німеччина, Швейцарія, ПАР (відзначимо, що розробляють подібний закон і в РФ).

Далі нардеп повідомляє цікаву інформацію: хоча в Україні найманство і заборонене, ПВК, виявляється, діють. А українці воюють за кордоном, але нелегально.

За її словами, розробляти законопроект допомагали бійці добробатів і ветерани АТО. У документі передбачено, що свою діяльність ПВК можуть провадити тільки за межами країни, «що виключає ймовірність утворення приватних армій усередині держави».

Як мовиться в пояснювальній записці, документ регламентує зберігання і обіг зброї для «військових консультантів», а також «обіг вогнепальної зброї, боєприпасів, пристроїв і патронів до них».

Далі розшифровується: хоча ПВК і заборонять працювати усередині України, але їм дозволять ввезення і вивезення зброї «в рамках зовнішньоекономічної діяльності». Тобто найманцям дозволять торгувати зброєю.

Воювати не можна. Можна охороняти

За проектом, військовий консалтинг — це послуги військового або охоронного характеру, які надаються за межами України. Хоч фізособам, хоч іншим державам. Правда, застерігається, що ПВК не повинні брати участь у поваленні законної влади і посяганні на територіальну цілісність країн, з якими співпрацюють.

Для регулювання військово-консалтингової діяльності пропонується створити спеціальну нацкомісію, підзвітну Кабміну.

У ст.7 проекту названо види діяльності, яка буде дозволена консультантам з України. Це навчання іноземних військ і спецслужб, обслуговування і ремонт техніки, послуги з військового будівництва, розмінування, миротворчі послуги. А також різні види охорони — об’єктів і персон. Тобто мова про наступальні або оборонні операції за кордоном не йде.

Заборона на захоплення територій інших держав прямо прописана в проекті. Також не дозволяється надавати військові послуги Росії, її юридичним і фізичним особам. Навіть якщо вони контролюють через ланцюжок фірм іноземну компанію з інших держав.

Договори про військовий консалтинг кожна ПВК завірятиме в новій нацкомісії. Остання видаватиме ліцензії на цю діяльність.

На роботу можна брати злочинців

В Україні найманцям буде дозволено мати бази і полігони, проводити тренування, зокрема з вогнепальною зброєю. Тобто буде дозволено і її зберігання.

Планується суворий відбір для тих, хто захоче отримати ліцензію на військовий консалтинг і працювати в ньому. Мова про засновників і учасників військової компанії. До її створення не допустять раніше судимих — навіть тих, з кого судимість зняли (виняток — реабілітовані). Також не допустять до ПВК тих, хто був фігурантом кримінальних справ (окрім тих, кого офіційно виправдали).

Не можна буде створювати ПВК тим, хто працює в силових структурах або був звільнений звідти за дисциплінарну провину чи інші порушення.

А ось рядовий персонал ПВК ці обмеження зачіпають не повністю. Тобто теоретично можна брати кого завгодно. І масово працевлаштовувати тих же бійців добробатів, у багатьох з яких — кримінальне минуле і незакриті кримінальні справи.

Злочинців можна брати на спеціальності, пов’язані з військовим навчанням, і навіть довіряти їм роль миротворців-посередників. А також — адміністративно-управлінські функції.

Єдина вимога до такого персоналу — це перевірка на допуск від СБУ. Втім, для багатьох ветеранів радикального спрямування, які перебувають під контролем «контори», це не повинне стати проблемою.

Держфінансування — «патріотам»

Співробітникам приватних військових компаній буде заборонено використовувати символіку силових органів і підрозділів. Також доведеться обійтися без слова «Україна» і державних символів.

Установлюється також фінансовий поріг. У перший рік роботи ПВК зобов’язана довести статутний капітал до 1250 мінімальних зарплат — майже 6 млн грн.

Цікаво, що в проекті є опція, коли ПВК може фінансуватися з бюджету. Така можливість передбачена, якщо військові консультанти займаються патріотичним вихованням молоді.

Враховуючи, що сьогодні «ветерани війни з Росією» в особі С14 та інших праворадикальних структур отримують мільйони від Мінветеранів, пропозиція О.Василевської-Смаглюк зводить цю схему в пріоритет вже на рівні закону.

ПВК, що отримали ліцензію, зможуть зберігати в Україні зброю та іншу військову продукцію, завозити і вивозити її з країни. А також купувати зброю за кордоном. Дозволяється навіть виробництво військових товарів і відкриття майстерень з ремонту.

Правда, всі ввезення-вивезення товарів військового призначення військово-консалтингова компанія повинна буде проводити через нацкомісію. Остання також зможе контролювати місця зберігання військової продукції й фіксуватиме її в єдиному держреєстрі.

Під дахом закону

Яких же висновків можна дійти? Документ явно писався під бійців добробатів і колишніх військових. Він дозволяє їм піти в ПВК, навіть якщо вони мали проблеми із законом. Це означає, що добровольці, багато з яких сьогодні належать до груп праворадикального спрямування, отримають дах вже не громадських організацій, а, по суті, приватних армій.

Причому посилання на те, що ПВК в Україні працювати не мають права, заспокоюють мало: питання в тому, хто це контролюватиме. Навряд чи нацкомісія з військових консультантів матиме повноваження військової поліції (у проекті за нею закріплені суто адміністративні функції). А звичайна поліція боїться навіть нинішніх радикалів, які взагалі ніяк не легалізовані. І, звісно, олігархи, які в змозі відкрити ПВК, вирішать питання з поліцією або прокуратурою.

Адже, судячи з обумовлених сум, це справа недешева. 6 млн грн. потрібно покласти тільки в статутній фонд — але це не найбільша стаття витрат. Куди дорожче купити зброю, амуніцію, відкрити бази, склади і полігони. Та й ліцензія буде недешевою.

Крім того, проект легалізує зброю, яка зараз незаконно зберігається у добровольців. Такі можливості відкривають широке поле для створення воєнізованих формувань будь-якими зацікавленими в цьому особами з грошима.

Звісно, ПВК успішно діють і платять податки в розвинених країнах. Проте це держави із сильною владою, яка володіє монополією на насильство. В Україні ж лише може посилитися екстремістська діяльність радикалів, які дістануть доступ до тренувальних баз, зброї і спеціального навчання.

Втім, автор проекту подібних загроз не бачить.

«В Україні давно є компанії, які поставляють на експорт військові послуги. Є люди, які воюють, вони добре навчені, знають принципи самооборони. Вони їздять за кордон, зазвичай в Африку, де є діамантові копальні, і охороняють їх. Цей бізнес вже давно легалізований у всіх цивілізованих країнах. Ухвалення цього закону дасть змогу Україні отримати валютну виручку і профінансувати людей, які тут не можуть знайти себе», — пояснила О.Василевська-Смаглюк суть проекту.

Вона ще раз уточнила, що ці приватні військові компанії не зможуть діяти на території України.