Правники назвали плюси та мінуси законопроектів про присяжних
На розгляд парламенту подано два законопроекти щодо запровадження класичного суду присяжних. Таким чином, у 2021 році в Україні фактично може запрацювати класичний суд присяжних, який буде здійснюватися колегією із семи осіб.
Перспективу його впровадження, плюси, мінуси та суть законопроектів обговорили правники разом із заступником Міністра юстиції України Олександром Банчуком, передає «ЗіБ».
Як зазначили в АПУ, модерував захід Президент Асоціації правників України Денис Бугай, який презентував проекти законів та розповів про окремі ідеї щодо підвищення ефективності розгляду справ судом присяжних.
Так, проектом №2710 вносяться зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо формування списку присяжних. Законопроект №2709 передбачає внесення змін до Кримінального процесуального кодексу та до закону про Державний реєстр виборців.
«Суд присяжних буде розглядати справи, в яких передбачено довічне ув'язнення, а згодом — 10 та більше років позбавлення волі. Ми передбачили формування колегії присяжних, які будуть вирішувати питання факту. Професійний суддя-головуючий на основі вердикту присяжних буде виносити відповідний вирок», — розповів О.Банчук.
Крім того, для підвищення ефективності повноважень, список кандидатів буде формуватися на основі списків Державного реєстру виборців:
У свою чергу, правники надали низку пропозицій для вдосконалення законопроектів.
Зокрема, Ігор Фомін, адвокат, керуючий партнер «Фомін і партнери», колишній член Вищої ради правосуддя, звернув увагу на необхідність врахування неточностей окремих положень законопроектів.
Серед них, зокрема, можливості неявок, нюанси попередньої промови та врахування строків розгляду скарг. Крім того, він наголосив на необхідності забезпечення безперервності розгляду справи та запропонував врегулювати питання відповідальності прокурорів в разі неявки на судове засідання. Окремо І.Фомін підкреслив на неможливості впливу суддів на рішення присяжних.
Д.Банчук, у свою чергу, переконав колег, що ініціатива спрямована в тому числі на забезпечення незалежності присяжних від головуючого судді.
Разом з тим, обговорили проблеми та недоліки у наявному нині суді присяжних, які суттєво ускладнюють його роботу. Правники підкреслили, що фактично, суд присяжних на законодавчому рівні вже існує, однак питання в тому, що діюча модель не спрацювала. Зокрема, принцип її роботи нині спирається на радянську практику. Крім того, учасники круглого столу звернули увагу на недостатній рівень освітньої підготовки присяжних, для прийняття важливих рішень. Для розв'язання цієї проблеми правники запропонували створення спеціальних підготовчо-освітніх курсів. Інша проблема – постійний тиск на присяжних.
Окрему дискусію викликало питання обов’язку людини бути присяжним. Зокрема, правники згадали, що у США — це почесний конституційний обов’язок кожного громадянина. За ухилення від його виконання передбачено кримінальну відповідальність. Тим часом, запропонована Мін'юстом ініціатива передбачає побудову класичної моделі суду присяжних на умовах добровільної участі. Дехто з учасників дискусії наголосив на необхідності впровадження обов’язковості на законодавчому рівні.