Закон і Бізнес


Помста поліцейських

Залучення спецназу до обшуку вимагає вагоміших аргументів, ніж ордер


Працівникам «Омеги» не звикати проникати в будинки, використовуючи будь-які можливості, навіть якщо ситуація цього не вимагає.

№5 (1459) 08.02—14.02.2020
Валентина МИХАЙЛОВА
6955

Коли працює спецназ, це завжди ефектно. Особливо — у бойовиках. Але чи виправдана допомога спецпідрозділів, коли мова йде про фінансові злочини? Не тільки в Україні, а й у Латвії не гребують таким способом залякування «клієнтів».


Варіант «Омега»

Дзвін розбитого вікна та крики «Обличчям на підлогу! Не рухатися!» розбудили Володимира Вінкса й Гелену Рібікку раннім ранком у червні 2009 року. У будинок увірвалося четверо озброєних людей. Тикаючи автоматами, вони уклали господарів та їхнього гостя на підлогу, зв’язали чоловікам руки за спиною, а потім витягнули з ліжка неповнолітню дочку Гелени й відвели її на другий поверх, не давши одягнутися. Хтось штовхнув чоботом господиню будинку і приставив до її голови ствол.

Витримавши паузу, щоб насолодитися роботою «Омеги», до будинку увійшли 5 офіцерів департаменту фінансової поліції Служби державних доходів (VID FPP) і пред’явили ордер на обшук. Спецназівці, виконавши свою частину роботи, покинули будинок, а сам обшук був завершений через 4,5 год., рівно опівдні.

Усім трьом дорослим дали підписати протокол слідчих дій. У ньому було сказано, що вилучено кілька тек із юридичними та бухгалтерськими документами, кілька ноутбуків і жорстких дисків, компакт-диски й USB-накопичувачі, 18 печаток, що належали різним компаніям. Але нічого, що пов’язувало би бізнесмена з компаніями, перерахованими в ордері, знайдено не було.

Відвівши чоловіка в іншу кімнату, один з офіцерів повідомив, що це йому для науки за те, що дав показання проти їхніх колег. В.Вінкса затримали й доставили в офіс фінансової поліції, де він написав заяву на ім’я генерального прокурора, що відмовляється від своїх свідчень. Але також зазначив у протоколі, що вважає свій арешт невиправданим, оскільки предмети, вилучені під час обшуку, йому не належать.

Утім, чоловікові пред’явили обвинувачення у відмиванні грошей, взяли під варту, і тільки через 4 місяці він зміг вийти під заставу.

Між двох вогнів

В.Вінкс хоч і був бізнесменом, але з далеко не бездоганною репутацією. Свій перший строк він дістав у 24 роки — за умисне знищення майна. Був засуджений до трьох років тюремного ув’язнення з дворічним відстроченням. Потім потрапив у поле зору фінансової поліції та в березні 2008-го був засуджений за ухилення від сплати податків і відмивання грошей. Вирок був не суворим — громадські роботи й заборона на заняття комерційною діяльністю на 3 роки.

Чи то через образу, чи то не бажаючи залишитися без коштів для існування, але В.Вінкс вирішив діяти. Дізнавшись про те, що 2 офіцери фінполіції допомагають іншим підприємцям ухилятися від податків, він поділився цією інформацією з Бюро запобігання корупції (KNAB).

Там розробили спецоперацію щодо викриття хабарників, і чоловік передав мічені купюри двом офіцерам VID FPP. Тих узяли з речовими доказами, порушили кримінальну справу. В.Вінкс дав показання про те, як працювала схема відмивання грошей, яку, імовірно, покривали працівники бюро. У травні 2009 року їм пред’явили обвинувачення, а через місяць і відбувся той ранній візит за підтримки спецназу.

Мабуть, одержавши підтримку від KNAB, бізнесмен знову звернувся до генпрокурора із заявою, що працівники VID примусили його відмовитися від своїх показань. Згодом він дав свідчення в суді відносно одного з поліцейських (справу з незрозумілих причин розділили на 2 провадження), які й були використані для засудження останнього. Ще через 8 років Верховний суд виніс остаточний вирок — офіцер VID дістав 3 роки позбавлення волі.

Озброєний та дуже небезпечний

А що ж стало підставою для обшуку? Річ у тому, що за 2 тижні до цього фінполіція вирішила накрити розгалужену мережу зловмисників, причетних до відмивання коштів з використанням більше ніж 200 фіктивних компаній. Загальна сума злочинних операцій оцінювалася в €7 млн.

За день до обшуку кілька слідчих суддів Ризького міського суду видали ордери на обшук 19 різних приміщень, включно з будинком заявників. Зрозуміло, що всі клопотання писались, як під копірку, але це не викликало підозр у суддів. У загальному списку згадувалися 4 компанії, що займали центральне місце в злочинній схемі, і 62 інші фірми. Однією адресою більше, однією менше…

Прикметно, що з 19 обшуків тільки у двох випадках залучали спеціальний антитерористичний підрозділ «Омега». Другий якраз і стосувався В.Вінкса. Але якщо в першому випадку при обшуку дійсно було виявлено зброю, то в будинку «викривача корупції» не знайшли нічого небезпечнішого за кухонні ножі.

Оскарження законності видачі самого ордера на обшук не увінчались успіхом. Голова Ризького міськсуду відзначив, що його колега мав достатньо підстав для санкціонування слідчих дій та не порушив норм кримінального процесуального закону. А залучення спецназу можна оскаржити в іншому порядку.

Долучилася до оскарження й Г.Рібікка, оскільки вона точно не заслуговувала такого поводження. Тоді прокуратура зажадала детальних пояснень про необхідність залучення «Омеги» до обшуку. Проте у VID відповіли, виклавши 6 пунктів, які це виправдовували: від можливого опору при арешті до наявності двометрової огорожі та двох собак у дворі. Ці аргументи задовольнили прокурорів різних інстанцій, і вони дійшли висновку, що все було в рамках закону.

Офіцер, який нібито повідомив В.Вінксу про реальні причини обшуку, не підтвердив своїх слів. Причому обидва погодилися пройти перевірку на детекторі брехні, і поліграфолог дав висновок, що обидва говорять правду. Скаргу відхилили.

Урешті-решт розслідування про незаконність дій працівників VID припинили у зв’язку із закінчення строку давності, оскільки за 9 років воно не дало результатів. Через 2 роки після арешту всі запобіжні заходи стосовно В.Вінкса зняли,оскільки був перевищений строк попереднього слідства, але ця справа дотепер перебуває на розгляді у VID

Залишалася надія тільки на Європейський суд з прав людини.

Невідповідне втручання

На що тут можна було скаржитися? Ордер виписав суд, процедури дотримано, мета цілком законна — боротьба зі злочинністю, а зв’язок між розкриттям корупції та обшуком ЄСПЛ установити не в змозі. Тому в рішенні від 30.01.2020 у справі «Vinks and Ribicka v. Latvia» Суд концентрувався на ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У Страсбурзі звернули увагу на те, що допомогу в антитерористичного підрозділу поросили лише для двох обшуків, один з яких пройшов у будинку заявників. Тільки вагомі причини могли виправдати таке серйозне вторгнення в приватний простір, як вхід у будинок рано-вранці шляхом злому, через вікна, а також застосування жорстких заходів стосовно заявників і неповнолітньої.

Євросуд не став переглядати ті 6 чинників, якими у VID виправдовували необхідність участі «Омеги» в обшуку. Проте він відзначив: у матеріалах справи не знайшлося підтверджень, що в будинку перебувало кілька озброєних осіб або була загроза у вигляді сторожових собак. У другому випадку залучення спецназу були хоч би дані про вогнепальну зброю.

Також ЄСПЛ підкреслив, що такій ситуації властивий ризик зловживання владою та потоптання гідності. Тим більше що працівники VID, котрі проводили обшук, були колегами осіб, які перебували під слідством. І проти них свідчив В.Вінкс.

На думку Суду, повинні бути передбачені гарантії, щоб уникнути можливих зловживань за таких обставин. У Страсбурзі відзначили, що деякі гарантії закріплені в законодавстві Латвії. Це, зокрема, попередня санкція слідчого судді та її подальший перегляд головою відповідного суду. Проте слідчий суддя не зазначив тих чинників, які пов’язували В.Вінкса з компаніями, підозрюваними у відмиванні коштів. А голова суду не проаналізував зауваження чоловіка щодо відсутності такого зв’язку.

Крім того, саме VID звернулося з проханням про надання допомоги спецпідрозділу. При цьому влада не послалася на будь-які правові підстави для ухвалення такого рішення. Суд уважає, що простого посилання на загальні положення, які регулюють координацію між різними державними органами, або на внутрішні правила «Омеги» недостатньо для створення правової бази, здатної запропонувати адекватні й ефективні гарантії проти зловживань.

ЄСПЛ не заперечує, що держава може вважати необхідним удатися до таких заходів, як обшуки й конфіскації з метою здобуття доказів у кримінальному процесі. При певних обставинах може бути необхідним і участь спецпідрозділів. Однак, оскільки втручання в право на повагу до приватного життя осіб, котрі постраждали від таких заходів, було серйозним, повинні бути забезпечені адекватні й ефективні гарантії проти свавілля силовиків.

Суд визнав, що в цій справі наявні гарантії не посприяли ефективному захисту права заявників на повагу до приватного життя. Таким чином, утручання держави не може розглядатись як відповідне поставленій меті. Отже, мало місце порушення ст.8 конвенції.

Як компенсацію за стрес уряд Латвії повинен заплатити кожному заявникові по €1500. Але сума — не головне: тепер власті повинні розробити ефективніше регулювання норми про залучення спецпідрозділів до слідчих дій. І не тільки Латвії…