Закон і Бізнес


Таємниця під штрих-кодом

Ярослав Романюк: «Не інструкцією повинно визначатися, яким вимогам має відповідати судове рішення»


№5 (1095) 02.02—08.02.2013
ЮЛІЯ ГАЙДІНА
9521

З 1 січня 2013 р. набув чинності наказ Державної судової адміністрації «Про внесення змін до Інструкції з діловодства в апеляційному загальному суді, Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді та Інструкції з діловодства в апеляційних та місцевих адміністративних судах» від 25.09.12 №111. Основна пропонована зміна — запровадження в місцевих та апеляційних судах обов’язкового унікального штрих-коду процесуальних документів. Така процедура повинна була полегшити суддям роботу. Натомість законники звернулися до Ради суддів, побачивши в нововведенні порушення таємниці нарадчої кімнати.


Звідки дим?

На засіданні РСУ розглядалися звернення суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м.Києва та голови Львівського окружного адміністративного суду Віталія Тертичного. Законники просили внести ясність щодо змін до інструкцій. Бо минув майже місяць роботи, а проблем уже вистачає.

Крім того, у зверненні столичних суддів зазначається: «На нашу думку, суть змін, які полягають у тому, що оригінал судового рішення у справі повинен мати вказаний унікальний штрих-код, який встановлюється автоматизованою системою документообігу, суперечить нормам процесуального законодавства та тягне за собою їх ­істотне порушення».

Подібна позиція викладена й у зверненні голови ЛОАС В.Тертичного, де пояснюється, що на практиці постає питання про застосування штрих-коду, якщо суд відповідно до ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства проголошує вступну та резолютивну частини постанови. «Постанова суду, яка містить вступну та резолютивну частини, перед оголошенням має бути підписана всім складом суду та приєднана до справи. Штрих-код формується автоматизованою системою документообігу суду після внесення тексту процесуального документа до бази даних та його підписання. Ці дії вчиняються судом у нарадчій кімнаті. Водночас сама постанова проголошується судом пізніше. Таким чином, зміст судового рішення до його проголошення стає відомим для осіб, які мають доступ до системи документообігу суду. Зазначене, на нашу думку, не узгоджується з вимогою дотримання таємниці нарадчої кімнати», — пояснюється в зверненні.

Інструкції не спрацювали

Звичайно, РСУ не могла не відреагувати на такі звернення суддів. Тим паче, як повідомив голова ради Ярослав Романюк, вони непоодинокі. До того ж члени РСУ поділяють думку суддів щодо «шкідливості» змін до інструкцій, які справді порушують таємницю нарадчої кімнати. «Виходить, суддя повинен виконувати якусь технічну функцію — присвоювати штрих-код. При цьому робити це він мусить у нарадчій кімнаті. А до того, як рішення було оголошено, його треба внести в систему, присвоївши штрих-код. Нехай доступ до неї має вкрай обмежене коло осіб, але це коло є, відповідно, є можливість ознайомитися з текстом рішення», — зазначив голова РСУ. Тож Я.Романюк поставив запитання: «Чи не є це не чим іншим, як розголошенням таємниці нарадчої кімнати?»

Підтримала думку Я.Романюка секретар РСУ Тетяна Козир, закликавши присутніх «називати речі своїми іменами», тобто відверто говорити, що виконання внесених ДСАУ змін до інструкцій порушує таємницю нарадчої кімнати. «Таїна нарадчої кімнати свята сторіччями. А до комп’ютерів, як би ви їх не захищали, доступ мали, мають і будуть мати другорядні особи. Навіть до Пентагону доступ одержа-ли! — зауважила Т.Козир і додала: — Звернулися судді з проблемою — треба реагувати негайно, а не давати відповідь, підписану заступником голови ДСАУ, що немає ніякого порушення».

Заступник голови ДСАУ Володимир Півторак пояснив, що «в цьому році мали розробити нову інструкцію з діловодства, щоб вона відповідала чинному законодавству». Але сталося, певно, не так, як гадалося.

Як насправді працювалося з нововведеннями ДСАУ, розповіла голова Печерського районного суду м.Києва, а віднедавна — голова Ради суддів загальних судів, Інна Отрош. «Так, ми почали працювати зі штрих-кодами без заперечень. Але кількість змін, пропонованих ДСАУ!.. Я не встигаю їх опрацьовувати: то ми формуємо єдиний номер, то вже — єдиний унікальний. А щоденно в судах Києва розглядається по 10—15 справ. Зараз інструкція, що, як передбачалося, повинна б полегшити роботу судді, тільки ускладнює її», — відзначила голова РСЗС. До того ж І.Отрош зауважила: «Якщо не працює програма, суд позбавлений можливості вийти в нарадчу кімнату».

Досить критично та категорично висловилася з приводу ситуації заступник голови РСУ Раїса Ханова. «Я — та суддя, яка виконує всі ваші зобов’язання, попри їх незаконність», — повідомила Р.Ханова. Вона поцікавилася, чому ДСАУ не порадилася з РСУ перед підписанням наказу про зміни до інструкцій, який викликав стільки непорозумінь і труднощів. «Ваш наказ технічно важко виконати, а ще... ви ж утрутилися в правосуддя! — зауважила Р.Ханова. — Гіршого подарунка, як цей, перед з’їздом суддів ви не могли зробити».

Питання щодо штрих-кодів викликало шквал емоцій у членів РСУ. Тож після обговорення рада прийняла рішення, яким зобов’язала ДСАУ привести у відповідність з нормами процесуального законодавства положення інструкцій з діловодства в апеляційному загальному суді, місцевому загальному суді та апеляційних і місцевих адміністративних судах. А виконання зобов’язання перевірить спеціально створена РСУ робоча група.

Передбачалося, що перше засідання РСУ в новому році буде присвячене обговоренню питань стосовно організації та проведення з’їзду суддів у лютому. Проте накопичилося достатньо важливих питань, яким, власне, і присвятили зустріч 25 січня. Тож до з’їзду РСУ збереться ще 8 лютого.

Пряма мова

Ярослав Романюк, голова РСУ:

— Апеляційний суд може в подальшому при процесуальній перевірці вказати: відповідає рішення якимось вимогам чи ні, а також скасувати його, винести ухвалу. Не інструкцією повинно визначатися, яким вимогам має відповідати судове рішення та за яких умов і обставин воно набирає законної сили. Хочеться зрозуміти логіку ДСАУ, яка, приймаючи саму інструкцію, здійснила її державну реєстрацію в Міністерстві юстиції, а от внесення змін до неї (і це практикується, до речі, не вперше) відбувається без реєстрації в Мін’юсті та без погодження РСУ.

Віталій Положишник, заступник голови ДСАУ:

— Суддівський корпус говорить про проб­лему порушення таємниці нарадчої кімнати. Так, нам треба вдосконалити процес. І ми це зробимо, тож система буде працювати, як треба.

Тетяна Козир, секретар РСУ:

— Я пишу рішення від руки, поважаючи свято таїну нарадчої кімнати. Ми із суддями втрьох шепочемося в тій нарадчій кімнаті, і це моя принципова позиція. Стосовно звернення суддів Апеляційного суду м.Києва з проханням відреагувати на проблему думаю, що цілий колектив київської «апеляції» не може помилятися. Тут є загроза незалежності суддів.

Інна Отрош, голова РСЗС, голова Печерського районного суду м.Києва:

— Робота судді тільки ускладнюється постійними змінами, відповідно, порушуються розумні строки розгляду справ. Це стосується і штрих-коду, без зазначення якого суддя виніс не рішення, і не іменем України. Виходить так. До того ж зміна дає можливість працівнику, який має доступ до системи, бачити рішення судді в чорновому вигляді.