Оголений реєстр
Судові дані стали перспективною сферою в розвитку IT
Судові дані сьогодні стали не лише офіційною формою звітності органів судової влади та робочою інформацією для юристів. За допомогою них будується аналітика реформування системи й навіть створення програм для прогнозування судових рішень.
Критикувати не можна домовитись
При Державній судовій адміністрації відбувся круглий стіл «Відкриті судові дані: можливості, проблеми, перспективи». Його організаторами виступили ДСАУ та Український центр суспільних даних у партнерстві з Центром демократії та верховенства права за підтримки програми «Нове правосуддя» (проект USAID).
Захід більше нагадував спробу налагодити діалог між громадськими організаціями та ДСАУ, між «завтра» та «вчора» в плані технічних можливостей та автоматизації систем. Як і в усього державного, в офіційного судового реєстру свої недоліки — у ньому можуть зникати рішення, з’являтися помилки доступу на кшталт «404», а деякі рішення містять у собі дивні «послання до народу» — вірші, примітки, записки.
На думку виконавчого директора УЦСД Андрія Горбаля, до можливостей використання відкритих судових даних належать:
• аналізи;
• підготовка різноманітних аналітичних звітів;
• оцінка успішності реформ;
• розроблення сервісів для юристів та інших користувачів.
Усе це покликане:
• спростити пошук судових рішень;
• відслідковувати взаємозв’язки;
• краще зрозуміти практику правозастосування.
Від самого початку заходу й довгого переліку риторичних питань щодо технічних недоліків Єдиного державного реєстру судових рішень, позиція громадських організацій, що займаються збором та обробленням даних, зокрема й викладених у реєстрі, була очевидною. Вони за допомогою схем ілюстрували: «Критикувати, не можна домовитись», подаючи кожен окремий казус, пов’язаний із судовими рішеннями, з особливою насолодою аналітика.
Конфлікт інтересів
Представники ДСАУ в свою чергу прийняли недоліки системи надто близько до серця. Так, начальник управління інформатизації та судової статистики адміністрації Олександр Слоніцький дорікнув, що розробники проаналізували тільки 300 тис. документів з усього масиву. «Щоб ви розуміли, це 8—10 днів роботи. За добу в ЄДРСР потрапляє 30000—60000 судових рішень. Тому формувати статистику на 10-денному відрізку роботи судової влади… Якась репрезентативність точно є, але вона не стовідсоткова», — зауважив він.
У відомстві запевнили, що планують модернізацію реєстру, оскільки визнають: дійсно, є серйозні проблеми з його роботою. Адже останнім часом реєстр став дуже популярним і соціально значущим: він отримує 7000—8000 запитів одночасно. І це при тому, що адаптований був під структуру 2011 року.
Сьогодні в реєстрі міститься 87 млн судових рішень, це петабайт інформації (1024 терабайтів). І тому диво, що реєстр працює в тому режимі, в якому ми знаємо його сьогодні. Переводити документи, що були завантажені в інших форматах (окрім html) не будуть. Для цього немає відповідних людських, часових та фінансових ресурсів.
Одним із нагальних питань є побудова суддівського досьє, де буде єдиний ідентифікатор судді від самого початку — як тільки людина подала документи і стала кандидатом на посаду. Очікується, що це питання зможуть вирішити вже в поточному році.
Причину зникнення поодиноких рішень у ДСАУ пояснюють тим, що це може відбуватися тоді, коли замість тексту рішення завантажується інший файл або ж файл-чернетка. Але чого можна вимагати від секретаря, якого наймають на зарплату 8000 грн.? Та й від помилок не убезпечений жоден фахівець.
Утім, принаймні на словах ДСАУ та громадські організації домовилися про співпрацю. Це видається взаємовигідним: адміністрації потрібно виявляти недоліки в роботі системи, орієнтовані на зовнішніх користувачів, а громадським проектам — адаптувати під тонкощі реєстру власні алгоритми, аби перетворити свої стартапи на реальні гроші.
А вибір робитимуть ті ж юристи — чий сервіс буде зручнішим, тим і послуговуватимуться. Хоча офіційна система має одну велику перевагу: її постійну роботу гарантує держава, а комерційні проекти зникнуть, тільки-но припиниться фінансування…
КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»
Кирило ЗАХАРОВ,
співзасновник, директор проекту «Суд на долоні»
— Хто здебільшого сьогодні користується вашим ресурсом, для кого він корисний? Які найближчі цілі в проекту, можливо, створення юридичних ботів?
— Нинішній судовий реєстр — застарілий формат, зокрема його пошукова система. Тому одна з основних ідей полягає в тому, аби створити копію реєстру, яка просто краще працюватиме. Перше, що ми зробили, — використали спеціальний модуль, який покращує повнотекстовий пошук, ураховує українську морфологію та працює трохи точніше, ніж реєстр.
Далі, ми розуміли, що самі тексти прийнятих рішень зберігають у собі значно більше інформації, ніж є в метаданих у судах. У текстах згадуються номери кримінальних проваджень, адвокати, нотаріуси, арбітражні керуючі. Алгоритми цю інформацію з текстів витягують, що уможливлює додаткову фільтрацію. Тобто, якщо, наприклад, ви хочете знайти всі рішення судді Іванова, коли він вів процеси, що стосуються захисту персональних даних, і при цьому відповідачем була конкретна юридична особа, то система дасть правильний пошуковий результат.
Зі старту проекту минув рік, і є «сирі» місця, які потребують доопрацювання. Ми знайшли кілька помилок в алгоритмах і ведемо роботу над удосконаленням. Наприклад, створення сервісу псевдомізації документів. Тобто ви завантажили документ, а сервіс автоматично замінив реальні назви та прізвища на «Особа 1», «Особа 2» і т.д.