Закон і Бізнес


Голова ДСАУ Зеновій Холоднюк:

«Я вірю в те, що день «Х» для судової системи не настане ніколи»


Зеновій Холоднюк: «Я вірю в те, що день «Х» для судової системи не настане ніколи»

№3 (1457) 25.01—31.01.2020
РОМАН ЧИМНИЙ
1026723

На цьому тижні «ЗіБ» вручив диплом ІІІ конкурсу «Читацьке визнання» його переможцю — голові Державної судової адміністрації, заслуженому економісту України Зеновію ХОЛОДНЮКУ. Користуючись нагодою, ми не могли не поцікавитись, яким обіцяє бути цей рік для судової системи.


 «Повернення до старих розмірів посадових окладів не буде»

— Зеновію Васильовичу, з яким настроєм почали новий рік? Яким він буде для судової системи?

— ДСА України та я особисто завжди починаємо рік із гарним настроєм. Хоча проблеми були, є й залишаються. Найбільша з них — державний бюджет, який був прийнятий парламентом. Але переконаний: це явище — тимчасове, що, власне, визначено в самому законі «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

У його «Прикінцевих положеннях» прямо доручено Уряду: за результатами роботи в І кварталі переглянути видатки, передбачені для ДСА України як головного розпорядника бюджетних коштів для забезпечення діяльності всіх судів першої та апеляційної інстанцій усіх видів юрисдикції. Тобто є усвідомлення того, що ці суди у 2020 році недофінансовані.

Упевнений, Кабінет Міністрів виконає цю норму закону й забезпечить ДСА України коштами в повному обсязі.

— Але поки що від Уряду була тільки одна ініціатива в цьому напрямі — намагання зекономити на зарплатах суддів. Як ви її оцінюєте?

— Ми до цього ставимося негативно. Адже норма закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо встановлення розміру посадових окладів суддів з 1.01.2020 вже почала діяти. Причому не тільки я, як голова ДСА України, оцінюю ідею відтермінування негативно, а й у профільному парламентському комітеті також.

Крім того, ми сформували бюджетний запит, в якому фонд оплати праці розрахований з урахуванням цієї норми, Уряд включив його до проекту державного бюджету, а парламент ухвалив відповідний закон, підтримавши, зокрема, підвищення посадових окладів суддів. Нагадаю, що для суддів місцевих судів усіх видів юрисдикції без винятку це 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а для апеляційних — 50.

Отже, можна бути впевненим, що повернення до старих розмірів посадових окладів не буде. І судді краще за мене знають, чому це неможливо.

— Чи можете ви запевнити, що за січень поточного року жоден суддя, навіть щойно призначений, не отримає менше ніж 63 тис. грн.?

— Ми вже затвердили штатні розписи для всіх судів без винятку: територіальні управління — для місцевих судів, сама ДСА України — для апеляційних. Усі штатні розписи визначені вже на підставі нових розмірів посадових окладів суддів, тобто 30 і 50 п.м. відповідно.

Крім того, кожен суддя має доплати до посадового окладу за вислугу років, а деякі й інші доплати — за науковий ступінь, за доступ до державної таємниці, за адміністративну посаду та відповідний регіональний коефіцієнт.

Тобто 63 тис. грн. — це той мінімум, який повинен отримувати суддя, починаючи з 1.01.2020.

«Працівники апарату будуть приємно здивовані, як змінились їхні середні зарплати»

— А як будуть жити працівники апарату судів? Увесь 2019-ий вони нарікали, що їхні статки зменшилися, порівняно з 2018 роком. Тепер вони теж отримуватимуть більше?

— Що стосується працівників апарату (а це і державні службовці, і працівники патронатної служби та інші працівники), то, як вам, напевне, відомо, Кабмін уже прийняв постанову щодо оплати праці всіх державних службовців, крім тих, які працюють в органах судової влади.

Ми розробили відповідний проект постанови Уряду, він уже погоджений без зауважень Нацдержслужбою, і сьогодні (20 січня. — Прим. ред.) відправлений до Міністерства фінансів та Мінекономрозвитку. Сподіваємося, що найближчими днями документ буде погоджений відповідними органами й уже до кінця січня буде розглянутий та схвалений на засіданні Уряду.

— І як зміняться посадові оклади?

— Порівняно з 2019 роком збільшаться.

Водночас маємо величезний дефіцит бюджету в частині видатків на оплату праці працівників апарату судів. Проте разом із Мінфіном ми зробили все можливе, аби вони отримали навіть дещо більше, ніж у І кварталі 2019-го.

Думаю, за результатами цього місяця працівники апарату зможуть порівняти, як змінились їхні середні зарплати відносно січня попереднього року, і будуть приємно здивовані. Маємо надію, що такі темпи зберігатимуться аж до кінця 2020-го після того, як зміни до закону про держбюджет будуть запропоновані Урядом і схвалені парламентом.

— Третя категорія — судді у відставці. Вони залишилися єдиною категорією, про дискримінацію якої можна говорити. Наскільки мені відомо, ви порушували це питання на засіданні Комітету Верховної Ради з питань правової політики. Із чим це пов’язано?

— Так, до останнього часу більше обговорювалося питання дискримінації в оплаті праці суддів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання. Дискримінаційні норми завдяки президентському законопроекту, відомому як проект №1008, уже вилучено з «Прикінцевих та перехідних положень» закону України «Про судоустрій і статус суддів», в якому вони з’явились у 2016 році.

Тож із 1.01.2020 всі судді незалежно від проходження кваліфоцінювання мають однакові посадові оклади. І це справедливо.

Щоправда, дотепер не всі з них вірять, що саме так і буде, але, думаю, отримавши суддівську винагороду за січень, вони в цьому переконаються. Більше того, станом на 16 січня нарахований аванс, і деякі судді вже відчули, що отримали набагато більше, ніж торік.

Що стосується суддів у відставці, які отримують довічне грошове утримання, то, на жаль, тут поки що дискримінація залишається. Адже довічне грошове утримання в розмірі від 80 до 90% суддівської винагороди одержують тільки ті, хто вийшов у відставку до 2020 року, за попередньою редакцією закону «Про судоустрій і статус суддів».

На засіданні профільного комітету я висловив думку: оскільки ліквідована дискримінація в посадових окладах залежно від проходження кваліфоцінювання, то має бути усунена дискримінація і в призначенні довічного грошового утримання. Адже не може бути так, що одночасно судді виходять у відставку та одержують грошове утримання за різними законами. У мене є переконання, що й цю дискримінаційну норму «Прикінцевих та перехідних положень» приберуть і всі судді у відставці отримуватимуть довічне грошове утримання однакового рівня. І це буде справедливо.

Відповідна офіційна позиція ДСА України вже надіслана профільному комітету Верховної Ради.

«Маємо надію, що нашими однодумцями стануть також і Уряд, і парламент»

— У попередньому інтерв’ю ви говорили, що судовій системі на цей рік не вистачатиме майже 10 млрд грн. Якщо Кабмін не виконає вимог закону, коли настане той день «Х», що судова система залишиться без грошей?

— Я вірю в те, що день «Х» для судової системи не настане ніколи.

Якщо взяти всі бюджетні напрямки видатків, то загалом на цей рік нам дійсно не вистачає близько 9,7 млрд грн. Зокрема, це фонд оплати праці з нарахуванням — 6,1 млрд, причому основна частка — працівники апарату, поточні видатки — майже 1,0 млрд, і капітальні асигнування — понад 2,6 млрд, що включає в себе й видатки на створення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

— Тобто в цьому році ЄСІТС не буде?

— Буде продовжуватись її розроблення. Але після того, як унесуть зміни до закону про держбюджет і будуть передбачені відповідні бюджетні призначення.

— Сподіватимемося, що вам разом із Радою суддів та Вищою радою правосуддя вдасться відстояти фінансові інтереси судової системи.

— Що стосується нашої взаємодії з РСУ і ВРП, то маємо повне розуміння, ми в цьому питанні однодумці.

Маємо надію, що нашими однодумцями стануть також і Уряд, і парламент.