Здадуть усіх
Кого стосуються нововведення, які почали діяти з нового року
Що спільного між народним депутатом та викривачем корупції, найманим працівником та адвокатом? Кожен з них став суб’єктом, якого не оминули законодавчі ініціативи парламенту, що набрали чинності з нового року.
перспективи
Чутливі до змін
За минулий рік Верховна Рада внесла низку важливих змін, покликаних гармонізувати вітчизняне законодавство та врегулювати чутливі питання в різних соціальних напрямах. Із 1 січня 2020 року законодавчі зміни торкнуться кількох груп населення.
Так, набув чинності акт, який скасовує депутатську недоторканність. Документом передбачено зміни до ст.80 Конституції, зокрема, з неї прибирається положення, яким народним обранцям гарантується недоторканність. Відтепер депутатів можуть притягувати до кримінальної відповідальності, затримувати чи заарештовувати без попередньої згоди парламенту, як було раніше. Однак ст.80 Основного Закону передбачає, що нардепи не несуть юридичної відповідальності за результат свого голосування чи висловлену думку у Верховній Раді, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
Несолодко у 2020 році буде й корупціонерам. З 1 січня набув чинності закон про викривачів корупції. Цей документ є новелою для нашого законодавства. Він передбачає винагороду за надану правоохоронцям інформацію щодо корупційних діянь, збитки від яких у 5000 і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Винагорода становитиме 10% від потенційної суми хабара. Гроші викривачу будуть нараховуватися від доведеної в суді неправомірної вигоди, штрафів, конфіскованих активів тощо. Разом з тим викривач повинен надати конкретні факти, які можна перевірити, щоб переконатися в їх правдивості. У разі порушення цих вимог суд може прийняти рішення про відмову у виплаті винагороди. Таким чином, держава планує жорстко протидіяти корупції, мотивуючи викривачів грошовою винагородою.
Без зайвих застережень
Законодавчі зміни також торкнуться роботодавців і працівників. Напередодні Нового року Уряд подав до парламенту законопроект «Про працю» (№2708), який, по суті, є новим Кодексом законів про працю. Він, на жаль, містить багато спірних питань, у тому числі щодо короткострокових контрактів, фактичного скасування 8-годинного робочого дня, звільнення вагітних та жінок у декретній відпустці.
Також парламент прийняв закон №1233, яким уносяться зміни до КЗпП, що передбачають зменшення штрафних санкцій для роботодавців. Так, скасовується штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, за оформлення працівника на неповний робочий день при фактичному повному робочому дні та за виплату зарплати без єдиного соціального внеску.
З моменту набрання законом чинності за всі згадані порушення, вчинені вперше, роботодавець спочатку дістане письмове попередження. За повторне порушення, учинене протягом року, він сплатить штраф у сумі 16692 грн. Цей закон має зменшити тиск на приватних підприємців, особливо в частині перевірок з боку Державної фіскальної служби та служби з питань праці.
Також у 2020 році планують запровадити електронні трудові книжки. Відповідний проект (№2686) зареєстровано в парламенті. Водночас пропонують змінити правила виплати працівникам винагороди, дозволивши їм самотужки вирішувати, в якому банку отримувати кошти. Передбачається й відкриття реєстру застрахованих осіб, відомостей про їхній трудовий стаж починаючи з 1999 року.
Гарні новини є й для юридичної спільноти. Так, із 1 січня було ліквідовано адвокатську монополію на представлення інтересів державних органів у судових процесах. Нагадаємо, що Верховна Рада минулого скликання скасувала право юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування на приватне представництво в судах їхніми штатними працівниками. 18.12.2019 був прийнятий, а згодом підписаний Президентом закон, який з 1.01.2020 скасовує таку монополію та надає право представляти інтереси державних органів та юридичних осіб юристам і представникам таких компаній.
Крім того, почав діяти дуже важливий документ для всіх громадян України — Виборчий кодекс. Він містить довгоочікуване нововведення щодо відкритих партійних списків і скасовує мажоритарну систему. Позитивним моментом є те, що кодекс об᾽єднає всі закони про різні види виборів в Україні, що ускладнить унесення змін та переписування правил під конкретні вибори.
2020 рік тільки почався, а українське законодавство вже зазнало суттєвих змін. Сподіваємося, що в цьому році законодавець продовжить роботу щодо пожвавлення економіки країни, подолання корупції та поліпшення життя людей.