Спір між первинною профспілковою організацією та роботодавцем, що виник у зв’язку з невиконанням останнім вимог законодавства про працю, є трудовим і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Такий висновок зробила Велика палата Верховного Суду в постанові від 17.09.2019 у справі №904/4107/18, відступивши від висновку Касаційного господарського суду щодо юрисдикції колективних трудових спорів.
У вересні 2018 року первинна організація профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України звернулася до господарського суду з позовом проти публічного акціонерного товариства про стягнення коштів. На обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на обов’язок ПАТ здійснювати відрахування коштів для господарського забезпечення діяльності профспілок як негосподарюючого суб’єкта згідно з приписами ч.3 ст.3 Господарського кодексу.
ВП ВС нагадала, що колективні трудові спори — це спори між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) та власником чи уповноваженим ним органом, в яких ідеться про зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин і порядок розв’язання яких визначено законом «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».
Оскільки сторонами справи є первинна профорганізація та роботодавець, а спір виник у зв’язку з невиконанням останнім вимог законодавства про працю щодо забезпечення діяльності профспілки з питань, віднесених до її повноважень, ВП ВС дійшла висновку, що спір є трудовим і віднесений до цивільного судочинства.
Підготували Катерина Манойленко, адвокат, партнер, керівник практики вирішення судових спорів GOLAW та Наталія Матвійчук, юрист GOLAW