Закон і Бізнес


Присяжні теж звітують

Кому в новому році подавати декларацію про статки, що змінилося в її заповненні


Для присяжних і без того непросто брати участь у резонансних судових процесах, а їх ще й навантажують звітуванням про статки.

№51-52 (1453-1454) 28.12—10.01.2020
Олена ДОВІДНА
9902

Не тільки судді мають щорічно декларувати свої статки. Такий самий обов’язок покладено й на присяжних. А із цього року до суб’єктів декларування додали й помічників суддів. Які ж особливості звітування?


Як стають присяжними

Як нагадали в прес-службі судової влади, відповідно до пп.«ґ» п.1 ч.1 ст.3 закону «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII суб’єктами, на яких поширюється дія цього акта, є, зокрема, присяжні (під час виконання ними обов’язків у суді).

Присяжні виконують обов’язки, визначені в пп.1, 2, 4—6 ч.7 ст.56 закону «Про судоустрій і статус суддів», тобто зобов’язані: справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати й вирішувати судові справи з дотриманням засад і правил судочинства. Вони повинні дотримуватися правил суддівської етики, не розголошувати відомостей, які становлять таємницю, що охороняється законом, виконувати вимоги та дотримуватись обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Як відомо, перелік присяжних затверджує відповідне територіальне управління Державної судової адміністрації на підставі списків, які формують місцеві ради. До них уносять прізвища громадян, котрі постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція того чи іншого окружного суду, відповідають вимогам ст.65 закону та дали згоду бути присяжними.

Список присяжних затверджується на 3 три роки й переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули, за поданням ТУ ДСАУ. Зокрема, особа до початку виконання обов’язків присяжного може подати заву про увільнення від цього обов’язку.

Присяжні залучаються до здійснення правосуддя в порядку черговості на строк не більше ніж місяць на рік, крім випадків, коли подовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи. Добір проводиться за допомогою автоматизованої системи. Потім суд не пізніше ніж за 7 днів до початку засідання надсилає письмове запрошення для участі в здійсненні правосуддя.

Одночасно надсилається письмове повідомлення для роботодавця про залучення особи як присяжного. Останній зобов’язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків щодо здійснення правосуддя. Відповідно до ст.68 закону «Про судоустрій і статус суддів» присяжним за час виконання ними обов’язків у суді виплачується винагорода, розрахована, виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному ДСАУ.

Обов’язок відзвітувати

На присяжних поширюються гарантії незалежності й недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов’язків щодо здійснення правосуддя. Проте водночас на них покладаються й додаткові обов’язки, зокрема, вони підпадають під дію закону «Про запобігання корупції».

Тож, якщо протягом 2019 року присяжний брав участь у розгляді цивільної чи кримінальної справи, незалежно від того, чи отримав виплати за це, він зобов’язаний до 1.04.2020 заповнити на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції відповідну декларацію. Причому документ заповнюється й тими, хто був згодом увільнений від виконання обов’язків присяжного.

Як свідчить практика, не для кожного судді процес декларування обходиться без помилок. Що вже казати про присяжних, які не мають належної освіти. Тому закон передбачає, що до звіту можна вносити виправлення, але тільки раз і не пізніше ніж після 7 днів після подання декларації. В іншому разі виявлені помилки можна буде виправити тільки з дозволу уповноваженої особи НАЗК шляхом звернення через персональний електронний кабінет.

Утім, якщо, приміром, у суддів обов’язково є електронний цифровий підпис, то присяжним потрібно ще його отримати. Без цього не можна подати декларацію, а в паперовому вигляді її не приймуть. По ЕЦП потрібно звернутися до одного з акредитованих центрів сертифікації ключів, перелік яких зазначений на сайті НАЗК.

З 1.02.2017 доступ до системи Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, можливий з використанням сертифікатів відкритого ключа. Зокрема, тих, які отримані в «ПриватБанку» чи «Ощадбанку». Для цього необхідно завчасно одержати послуги електронного цифрового підпису. Контактну інформацію розміщено в електронному реєстрі суб’єктів, які надають послуги, пов’язані з видачею сертифікатів ЕЦП.

У разі ж неподання декларації присяжних очікує така сама відповідальність, що й для всіх інших суб’єктів декларування. Її передбачено в ст.1726 Кодексу про адміністративні правопорушення та ст.3661 Кримінального кодексу.

Новинки декларування

До речі, серед новацій цьогорічного декларування — поява в переліку суб’єктів помічників суддів, а також осіб, які займають посади патронатної служби, визначені в законі «Про державну службу». Адже згідно із законом від 2.10.2019 №140-IX у ч.1 ст.3 закону №1700-VII додали новий п.«ї». Єдине, що може втішити помічників суддів, то це сусідство в переліку з керівником Офісу Президента.

Також із 1.01.2020 набувають чинності положення, що розширюють коло об’єктів декларування. Так, тепер потрібно буде звітувати про всі банківські рахунки суб’єкта декларування або члена його сім’ї навіть за відсутності на них коштів. Щоправда, суми зазначаються тільки в разі, якщо вони сукупно перевищують 50 прожиткових мінімумів.

Натомість, як нагадали в НАЗК, не слід забувати і про всі карткові рахунки. Навіть якщо строк дії картки закінчився, це не означає, що відповідний банківський рахунок автоматично закривається. Тобто або потрібно переконатися, що такий рахунок закритий, або шукати всі картки, які будь-коли видавалися. Чи потрібно декларувати й так звані бонусні картки, адже бали, що на них обліковуються, є еквівалентом грошей, у НАЗК поки що не уточнили.

Крім того, тепер потрібно буде називати фінансову установу, в якій у суб’єкта декларування або члена його сім’ї є доступ до банківських сейфів на кінець звітного періоду або був більше ніж 183 календарні дні впродовж року.

Водночас дещо розширився й перелік членів сім’ї суб’єкта декларування. А з 1.01.2020 також набудуть чинності деякі уточнення щодо декларування окремих об’єктів власності, наприклад нематеріальних активів, фінансових зобов’язань тощо.

Звісно, нові вимоги викличуть і додатковий головний біль у суб’єктів декларування. Проте навряд чи в НАЗК зважатимуть на те, що особа не розібралася з новими вимогами. Керуватимуться принципом, що суд розсудить, хто правий.