Закон і Бізнес


Конституційні рифи

Чому О.Тупицький не оголосив про поновлення С.Шевчука на посаді, хоча мав це зробити


Олександр Тупицький (ліворуч) вирішив не помітити результатів голосування колег щодо поновлення Станіслава Шевчука на посаді.

№51-52 (1453-1454) 28.12—10.01.2020
Денис НЕВЯДОМСЬКИЙ, суддя Київського районного суду м.Харкова у відставці
4823
4823

Під тиском більшості суддів Конституційного Суду його нинішній очільник був змушений призначити спеціальне пленарне засідання для поновлення на посаді Станіслава Шевчука. І більшість проголосувала за таке рішення. Однак…


За наявною інформацією, перед голосуванням Олександр Тупицький особисто обійшов суддів з вимогою провалити голосування, мотивуючи це так: «Нам зараз ніхто не указ, давайте покажемо, що ми сила». Проте успіхом його зусилля не увінчалися. КС більшістю голосів вирішив поновити С.Шевчука на посаді судді.

Як відомо, таке рішення мало бути прийняте більшістю голосів від присутніх на засіданні суддів за наявності кворуму — 12 осіб. Саме так визначено в законі «Про Конституційний Суд України» та регламенті КС. Зокрема, згідно з ч.5 ст.39 закону рішення спеціального пленарного засідання приймається більшістю суддів, які беруть у ньому участь, крім випадків, визначених цим законом, у формі постанови.

Згідно з абз.3 ч.1 ст.96 закону інші акти (крім прийняття регламенту та внесення до нього змін), які визначають організацію його роботи, Суд приймає на засіданні більшістю голосів присутніх. Зауважимо, що в цьому випадку йдеться не про порядок, за яким був звільнений С.Шевчук, а саме про його поновлення на посаді.

Більше того, закріплення в Конституції (ч.2 ст.1491) спеціальної норми про звільнення з посади судді КС не менш як 2/3 голосів від конституційного складу Суду свідчить про встановлення конституцієдавцем особливих вимог для звільнення судді з посади як важливої гарантії захисту його незалежності.

Таким чином, поновлення судді на посаді не може відбуватися за процедурою, аналогічною звільненню. Адже це порушує принципи конституціоналізму, суперечить Конституції та закону про КС, які не відносять процедуру відновлення судді до вичерпного переліку винятків із правила про кількість голосів, якими має прийматися рішення. Застосування такої аналогії є додатковим обтяжуючим зобов’язанням, що працює на шкоду статусу судді та не базується на будь-яких правових підставах, чим порушується принцип правової визначеності.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини вираз «згідно із законом» вимагає, по-перше, щоб оскаржуване рішення мало конкретні підстави в національному законодавстві; воно також стосується якості закону, про який іде мова, вимагаючи, щоб він був доступний для зацікавленої особи, яка, крім того, повинна мати змогу передбачити наслідки його дії щодо себе, і відповідав принципу верховенства права (п.84 рішення від 9.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України», п.155 рішення від 29.04.2003 у справі «Полторацький проти України»).

Застосування такої аналогії не відповідає вимогам якості закону, його передбачуваності. Так, виникає ситуація, в якій суддя, розуміючи, що в Конституції та законі про КС установлений вичерпний перелік винятків із загального правила про кількість голосів суддів для прийняття рішень, добросовісно не міг припустити, що цей перелік буде розширено за рахунок процедури поновлення судді на посаді.

Отже, законодавець визначив, що рішення на спеціальних пленарних засіданнях у всіх випадках приймаються більшістю голосів суддів КС, які беруть у ньому участь, крім випадків, визначених у законі. Цими винятками, зокрема, є:

• обрання Голови Суду та його заступників — не менше ніж 10 голосів, більшість від конституційного складу (ч.6 ст.33, ч.2 ст.34 закону);

• приведення новопризначених суддів до присяги — голосування не передбачено взагалі (п.2 регламенту КС);

• прийняття рішення про звільнення судді з посади відповідно до ст.21 закону — не менше ніж 12 голосів, або 2/3 від конституційного складу (ч.2 ст.1491 Основного Закону);

• прийняття регламенту Суду — не менше ніж 12 голосів, або 2/3 від конституційного складу (ч.1 ст.96 закону).

Тож питання поновлення судді КС на посаді шляхом виконання судового рішення, яке вступило в силу чи підлягає в частині поновлення негайному виконанню, або шляхом скасування самим Судом постанови про звільнення не входить до переліку винятків із загального правила, установлених законодавцем.

Не підлягає розширеному тлумаченню норма, яка звужує або обмежує конституційні права й гарантії людини. Тобто, якщо в законі не передбачено спеціальної додаткової вимоги про прийняття рішення саме 12 голосами, застосовується загальна норма про прийняття рішення більшістю голосів від присутніх на засіданні. Інакше буде порушено принцип верховенства права.

Таким чином, рішення про поновлення судді КС на посаді має прийматися на спеціальному пленарному засіданні простою більшістю голосів суддів, присутніх на цьому засіданні, тобто не менше ніж 7 (у разі кворуму в 12 суддів) і не більше ніж 9 у разі явки всіх суддів (16 з 18). Оскільки більшість проголосувала за поновлення С.Шевчука, О.Тупицький був зобов’язаний оголосити про це.

Натомість фігурант учергове проігнорував закон і думку більшості суддів КС та впевнено веде конституційний «Титанік» на рифи.