Закон і Бізнес


Недоплачений позов


№50 (1452) 21.12—27.12.2019
12863

За вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки судовий збір обчислюється, виходячи із вартості заставного майна. Такий висновок зробив ВС в постанові №307/23/18, текст якої друкує «Закон і Бізнес».


Верховний Суд

Іменем України

Постанова

2 жовтня 2019 року                        м.Київ                               №307/23/18

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — СТУПАК О.В. (суддя-доповідач),
суддів: ГУЛЕЙКОВА І.Ю., ПОГРІБНОГО С.О., УСИКА Г.І., ЯРЕМКА В.В. —

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» на ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 8.02.2018 та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 31.05.2018.

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У січні 2018 року ТОВ «Українська факторингова компанія» звернулося до суду із позовом до Особи 1, Особи 2, Особи 3, в якому просило визнати ТОВ «Українська факторингова компанія» належним іпотекодержателем, визнати Особу 1 та Особу 2 належними іпотекодацями та у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №* — 4092420,74 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки — житловий будинок та земельну ділянку, розташовані за Адресою 1.

Ухвалою Тячівського райсуду від 9.01.2018 позовну заяву ТОВ «Українська факторингова компанія» залишено без руху та повідомлено позивача про необхідність виправлення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали, а саме: додати до позовної заяви відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також документ про сплату судового збору в розмірі 64910,31 грн. Також роз’яснено позивачу, що у випадку неусунення зазначених недоліків заява буде вважатися неподаною і повернута йому.

Ухвалою Тячівського райсуду від 8.02.2018 позовну заяву ТОВ «Українська факторингова компанія» повернуто заявнику.

Вказана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявник не усунув недоліків, зазначених в ухвалі Тячівського райсуду від 9.01.2018, а саме — не сплатив судового збору у повному обсязі.

Постановою АСЗО від 31.05.2018 апеляційну скаргу ТОВ «Українська факторингова компанія» залишено без задоволення. Ухвалу Тячівського райсуду від 8.02.2018 залишено без змін.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У червні 2018 року ТОВ «Українська факторингова компанія» подало до ВС касаційну скаргу на ухвалу Тячівського райсуду від 8.02.2018 та постанову АСЗО від 31.05.2018, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані ухвали та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, за які ним сплачено судовий збір у розмірі 3524,00 грн. Також позивачем заявлена вимога майнового характеру, а саме — звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ТОВ «Українська факторингова компанія» права власності. Відповідно до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК у позовах про визнання права власності на майно та його витребування ціна позову визначається вартістю майна. Згідно з п.1.4 договору іпотеки заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами у розмірі 344000,00 грн., тому 1,5% від вказаної суми становить 5160,00 грн. Таким чином, позивач сплатив судовий збір у повному обсязі <…>.

Позиція Верховного Суду

Згідно з ч.2 статті 389 ЦПК підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч.1 ст.263 ЦПК).

Частиною 1 ст.400 ЦПК передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, ВС дійшов висновку, що касаційна скарга ТОВ «Українська факторингова компанія» підлягає задоволенню із таких підстав.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов’язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред’являється особі.

Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції.

Закон «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з абз.1 пп.1 п.1 ч.2 ст.4 закону «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5% ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За ст.176 ЦПК, ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування — вартістю майна.

Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами ст.4 закону «Про судовий збір».

Наведене узгоджується із правовим висновком, зробленим Великою палатою ВС в постанові від 26.02.2019 в справі №907/9/17.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Таким чином, розмір судового збору за подання ТОВ «Українська факторингова компанія» позову в частині вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності необхідно обчислювати відповідно до вимог ст.4 закону «Про судовий збір», виходячи із вартості заставного майна.

Розраховуючи судовий збір, суд першої інстанції помилково виходив із розміру заборгованості за кредитним договором, з метою погашення якої позивач звернувся до суду із вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності.

З урахуванням наведеного ухвалу Тячівського райсуду від 8.02.2018, залишену без змін постановою АСЗО від 31.05.2018, про повернення позовної заяви не можна вважати такою, що відповідає вимогам закону.

За таких обставин оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ч.6 ст.411 ЦПК підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Керуючись стст.409, 411, 416 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ «Українська факторингова компанія» задовольнити.

Ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 8.02.2018 та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 31.05.2018 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.