Збагачення на шість мільйонів
Чи стане антикорупційний закон інструментом тиску на «незручних» посадовців
Ольга ДРАЧЕВСЬКА, радник з юридичних питань першого віце-президента Торгово-промислової палати, адвокат, засновник юридичної компанії «Інколанс»Невідворотність покарання за незаконне збагачення є однією з важливих умов для рестарту економіки. Проте нова редакція ст.3682 Кримінального кодексу може стати інструментом тиску на «незручних» посадовців.
З другої спроби
У 2015 році парламент VIII скликання запровадив кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Проте уже у лютому цього року Конституційний Суд дійшов висновку про те, що ця норма не відповідає Основному Закону. У своєму рішенні КС вказав, що ст.3682 КК «про незаконне збагачення» не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності та суперечить стст.62, 63 Конституції, оскільки передбачає, що звинувачувана у цьому особа вважається винною, доки не доведе своєї невинуватості, що прямо суперечить принципу презумпції невинуватості.
Унаслідок чого Спеціалізована антикорупційна прокуратура була вимушена закрити 65 кримінальних справ щодо незаконного збагачення чиновниками на понад 500 млн грн. Таке рішення викликало обурення не тільки в суспільстві, а й серед наших міжнародних партнерів. Нагадаємо, що прийняття цього закону було однією з умов отримання «безвізу» з ЄС та продовження програми співпраці України з МВФ.
Саме тому Президент Володимир Зеленський подав до парламенту законопроект №1031, який повертає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, передбачену ст.3685 КК. Депутати підтримали ініціативу Президента й прийняли закон, який набув чинності 28.11.2019.
Необґрунтовані доходи
Відмінність ст.3685 від попередньої ст.3682 КК полягає у тому, що покладає обов’язок установлювати відсутність законних підстав для набуття у власність активів на органи досудового розслідування (НАБУ, ГПУ). Саме такий обов’язок ґрунтуватиметься на конституційних приписах, які гарантують презумпцію невинуватості і неприпустимість притягнення особи до відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім᾽ї чи близьких родичів.
Разом з тим положення цієї статті встановлюють кримінальну відповідальність за придбання чиновниками активів, вартість яких на 6,5 тис. н.м.д.г. (6243250 грн.) перевищує законні доходи. Під активами законодавець розуміє кошти, майно, майнові та нематеріальні активи, у тому числі криптовалюти, а також роботи чи послуги, надані особі. У разі порушення ст.3685 передбачене ув’язнення на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3-х років.
Окрім цього, прийнятий закон впроваджує поширену в цивілізованих країнах процедуру цивільної конфіскації корупційних активів. Це так звана альтернатива кримінальній відповідальності. Цивільні позови про визнання активів необґрунтованими розглядатиме Вищий антикорупційний суд, а строк позовної давності становитиме 4 роки з дня набуття особою оскаржуваних активів.
Конфіскацію зможуть застосувати, якщо необґрунтовані доходи чиновника перевищують законні, починаючи з одного мільйона гривень, але не більш ніж на 6243250 грн. Застосувати новий механізм можна лише за рішенням суду в цивільному порядку. Причому позов щодо цивільної конфіскації може подаватися без наявності обвинувального вироку стосовно особи.
Неуникненна конфіскація
Так, згідно із законом саме на НАБУ та ГПУ покладається обов’язок щодо встановлення та визначення майна, яке підпадає під цивільну конфіскацію. У ньому передбачено, що у позові мають бути наведені фактичні дані, які підтверджують зв’язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх необґрунтованість. Разом з тим, якщо суд установить достатність поданих даних з боку стягувача (НАБУ, ГПУ), то з цього моменту вже на відповідача покладається обов’язок щодо спростування таких тверджень. Така норма цілком відповідає принципам цивільного процесу, зокрема змагальності сторін.
Слід також звернути увагу на те, що разом із заявою про конфіскацію майна стягувач (в особі ГПУ та НАБУ) може забезпечити такий позов шляхом подання заяви до суду щодо накладення арешту на всі активи, які є предметом спору у відповідній справі. Такі заяви можуть подаватися без повідомлення іншої сторони, що має унеможливити відчуження відповідачем оскаржуваних активів третім особам до прийняття судом рішення у справі. Також у законі передбачене накладення арешту й на інші активи відповідача, які відповідають вартості активів, що є предметом спору. Отже, уникнути конфіскації не вдасться.
У зв’язку з тим, що корупція є серйозною проблемою для України, яка гальмує розвиток держави, повернення статті про незаконне збагачення до КК можна лише вітати. Проте дуже важливо, щоб новий закон не застосовувався вибірково, щоб він не став інструментом тиску на «незручних» посадовців. Невідворотність покарання за незаконне збагачення є одним з найефективніших підходів до боротьби з таким ганебним явищем, як корупція.