Закон і Бізнес


Стягнення для правників

Адвокатів навчили писати декларації та застерегли від надмірних витрат


№50 (1452) 21.12—27.12.2019
Аліна ПРИШЛЮК
6349

Представники кваліфікаційно-дисциплінарних органів обговорили питання, як не погіршити стану адвоката й кому в наступному році треба звітувати про придбане майно та зароблені гроші.


Непокарані прокурори

У середині грудня керівники КДКА регіонів зібралися у столиці задля того, щоб підвищити свою кваліфікацію та взяти участь у семінарі про дисциплінарні та кваліфікаційні практики у світлі європейських стандартів, організованому Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури. На початку заходу присутні ділилися цікавими ситуаціями, з якими в міру обов’язків доводиться стикатися дисциплінарникам.

Одну з таких історій розповів заступник голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Андрій Місяць.

Жив собі адвокат. Квартиру купити дорого, орендувати — теж недешево. І тут під руку потрапила клієнтка із зайвою житловою площею. Захисник запитав, чи не могла б вона його впустити у свій дім трохи пожити. Жінка погодилась.

Однак із часом їй набридло товариство адвоката, і вона попросила його забратися геть. Та він не забажав. Тоді громадянка звернулася до суду, Феміда також спробувала видворити захисника з квартири, та все дарма. Правник не поступався. Жінка майже втратила надію виселити з дому непроханого, тож звернулася до ВКДКА як до останньої інстанції. Тут констатували порушення, адже адвокат має бути незалежним від свого клієнта.

Мораль цієї історії вивів очільник комісії Сергій Вилков. «Чи має бути адвокат чесним? — задав він риторичне запитання. — Я думаю, що так».

Жінка із зали розповіла про інші види порушень, які допускають юристи. Наприклад, прогулюють засідання, щоб затягнути час. Такі хитрощі викликали в неї неабияке обурення, і вона закликала адвокатів за це карати.

Однак С.Вилков на емоційний виступ із залу відповів зустрічним запитанням: «Прокурори не ходять на засідання, і їх не притягують до дисциплінарної відповідальності. Коли скаржаться на адвоката, подумайте: а може, його просто хочуть відсторонити від процесу?»

Скарги на суддів

Член Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький, обраний з’їздом адвокатів, прийшов на семінар, щоб поділитися досвідом розгляду дисциплінарних справ. Щоправда, тих, які стосуються суддів.

«Не всі проступки підривають авторитет правосуддя», — переконаний О.Маловацький. Проте є й очевидні порушення. Зокрема, він згадав недавній випадок, коли законник наклав арешт на автомобіль особи й ніяк не міг розглянути клопотання про його скасування. Тисяча й одна причина стала на заваді.

Обурена людина, яка позбулася можливості користуватись авто, зрештою заявила відвід судді, і клопотання переадресували в інший суд. Хоча й там його не змогли розглянути, адже матеріали справи залишились у попередників. Зачароване коло так і не вдалося розірвати. Чоловік поскаржився до ВРП, але згодом скаржник з незрозумілих причин забрав заяву. Справу проти судді врешті закрили, стягнення на нього не наклали.

«Дисциплінарна палата не має права переглядати судові рішення. Це аксіома», — нагадав О.Маловацький. Однак вона може звертати увагу на нюанси здійснення судочинства, з’ясовувати, чи діяв законник у межах своїх повноважень.

Наприклад, суддя вправі пред’являти обвинувачення лише в межах визначеної кваліфікації та не може в процесі слухань виходити за її межі. Тобто, якщо особі висунули обвинувачення в шахрайстві, то не заборонено ухвалювати вирок за якийсь інший злочин. Адже людина має знати, від чого вона захищається в суді.

Також суддя не може виходити за межі підсудності. Так, один районний суд наклав арешт на майно, розташоване взагалі за межами держави, а в столиці винесли рішення, яким державі заборонено стягувати податки. «Як може суд заборонити державі стягувати податки?! — обурився О.Маловацький. — Та ще й не попередивши про це державу!»

Не попереджені про розгляд справи учасники процесу, не лише коли йдеться про державу, а й навіть коли сторонами є звичайні особи та їхні представники, — ще одна з причин дисциплінарних стягнень для суддів.

Покарання за родичів

«Розбіжності в сумах легко перетворюються на кримінал», — застерегла колег адвокат Віра Козіна, яка прочитала лекцію про декларування, яке може стати причиною кримінального провадження. Адже з 1 січня наступного року захисників, які входять до комісій, почнуть посилено перевіряти.

Також розширився перелік родичів, яких потрібно буде згадувати в декларації. Тепер це: батьки, чоловіки та дружини, діти та пасинки, вітчими та мачухи, рідні та двоюрідні брати й сестри, тітки, дядьки, племінники, діди та прадіди. Також доведеться декларувати майно тих, хто хоча й не взяв шлюбу, але півроку прожив разом з декларантом.

Здавалось би, така проста річ, як декларація, може перетворитися на кару небесну для адвоката, якщо він заповнить документ неправильно чи невчасно. Адже помилки в заповненні декларацій неодноразово створювали для прокурорів і суддів проблеми та ставали підставами для дисциплінарних стягнень.

Наприклад, одного разу прокурор продав автомобіль, а за одержані гроші купив інший. Проте цієї процедури не зазначив у декларації. Дисциплінарна комісія побачила в цьому недбалість, і чоловікові довелося дійти аж до Вищої ради правосуддя, щоб оскаржити стягнення. Інший прокурор заповнив декларацію невчасно, оскільки не спрацювала програма. Згодом, довідавшись, що декларації нема, він написав її повторно, але за затримку проти нього відкрили провадження.

Перший день квітня — останній, коли можна подавати декларацію. В.Козіна застерегла колег, що їхні витрати, вказані в декларації, не повинні перевищувати прибутки або вже наявні кошти та заощадження, адже це відразу помічають і починають перевірки. Утім, на її думку, обов’язок подавати декларації звужує адвокатську незалежність, але доводити це потрібно законодавцеві.