СТЗ декриміналізують, — проект закону

В Україні можуть скасувати відповідальність за придбання й використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

Відповідний проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за незаконне поводження із спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації» зареєстрований у Верховній Раді за № 2578, повідомляє «Закон і Бізнес».  

Документом пропонується внести зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про судову експертизу».

Зокрема, законопроектом пропонуються наступні зміни:

- вилучення із Кримінального кодексу України статті 359 (незаконні придбання, збут або використання СТЗ), а також контрабанди СТЗ відповідно до ст. 201 із одночасною конкретизацією кваліфікуючої ознаки злочину, відповідальність за який передбачена ст. 163 (порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер) Кримінального кодексу України;

- вилучення із Кодексу України про адміністративні правопорушення положень щодо відповідальності за незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (ст.ст. 15, 195-5);

- надання можливості усім експертам здійснювати судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні.

Як підкреслює автор законопроекту, документ спрямований на усунення практики застосування статей 201, 359 КК та статті 195-5 КУАП як інструменту зловживань з боку правоохоронних органів.

Так, після зміни Законом від 15.06.2010 № 2338-VI редакції статті 359 (Незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації) Кримінального кодексу України, Службою безпеки України була започаткована та стала активно впроваджуватися практика притягнення громадян до кримінальної відповідальності за дії, пов’язані з обігом таких електротехнічних товарів побутового призначення як радіоняні, GSM-сигналізації, GPS-трекери тощо, які Служба безпеки України називає СТЗ. Єдиний державний реєстр судових рішень містить сотні обвинувальних вироків, фабула справи у яких типова і відрізняється незначними деталями Громадянин України замовляє у популярних інтернет-магазинах (китайських «Аліекспрес», «Алібаба» або вітчизняних) технічний прилад вартістю 15 – 20 доларів США. «Злочин» скоюється, як правило, з домашнього комп’ютера, планшета чи смартфона. При цьому для оформлення замовлення громадянин використовує справжні персональні дані, а для розрахунку використовується власна кредитна картка. Доставка здійснюється через українських операторів поштового зв’язку на власну поштову адресу або ж у поштове відділення, куди особа приходить забирати замовлений товар з паспортом громадянина України. Іноді, намагаючись підзаробити, громадяни перепродають такі товари через популярні інтернет-ресурси. Саме таких «злочинців» сьогодні ловлять співробітники Служби безпеки України, здійснюючи для цього подекуди навіть контрольні закупки.

Подібне стало можливе завдяки тому, що Служба безпеки України не лише ініціює та здійснює відповідно до КПК досудове розслідування злочину, відповідальність за який передбачена ст. 359 КК, але й здійснює експертизу щодо належності / не належності предметів та товарів до СТЗ. Експерти Українського НДІ спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України сьогодні мають в Україні монопольне право на проведення цього виду експертизи. Відсутність альтернативних експертних установ, де можливо було б провести судову експертизу, грубо порушує гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку, які мають забезпечуватися, у тому числі, існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів дізнання, досудового та судового слідства.

Отже, реальна можливість бути притягнутим до кримінальної відповідальності через занадто широкі межі розсуду з боку посадових осіб Служби безпеки України відлякує технічно освічену частину населення професійно займатися в Україні технічними розробками та розвивати сферу інформаційних технологій.

Це негативно впливає на стан захищеності конституційних прав громадян, а також відволікає державний правоохоронний орган спеціального призначення від основного завдання із забезпечення державної безпеки України.

Закон і Бізнес